Як вибрати домашній кінотеатр

Домашній кінотеатр – комплекс обладнання, що відтворює відео- та аудіоконтент. Призначений для досягнення високої якості звуку й зображення, а також «ефекту присутності», тобто відчуття кінотеатру. Підхожий для перегляду фільмів із видовищними спецефектами, спортивних змагань і концертів.

Домашній кінотеатр складається з такого обладнання:

• програвач (плеєр) – відтворює відео і звук із дисків та інших носіїв;
• AV-ресивер – перетворює цифровий сигнал на аналоговий для передачі його на акустику, а також підсилює цей сигнал;
• багатоканальна акустична система з сабвуфером – відтворює аудіосигнал;
• рідкокристалічний телевізор – (іноді плазмовий) відображає картинку.

Для позначення складу акустичної системи використовуються дві цифри: перша вказує на кількість колонок, друга – на кількість сабвуферів (акустичних систем, що відтворюють звуки дуже низьких частот).

2.0 – комплект із двох фронтальних колонок. Використовується для побудови стереосистеми.

2.1 – комплект із двох фронтальних колонок і одного сабвуфера. Застосовується для побудови стереосистеми, один з елементів якої – сабвуфер відтворює низькі баси.

3.1 – комплект із двох фронтальних колонок, однієї центральної і сабвуфера.

5.1 – комплект із двох фронтальних, двох тилових колонок, колонки центрального каналу і сабвуфера. Дозволяє створити ефект об’ємного звучання. Потребує просторого приміщення.

5.0 – комплект із двох фронтальних, двох тилових колонок та колонки центрального каналу.

6.1 – комплект із шести колонок і сабвуфера. До тих колонок, що є в попередньому варіанті, доданий один центральний тиловий канал. Завдяки цьому звук стає більш деталізованим.

7.1 – комплект із семи колонок і сабвуфера. До комплекту 5.1 додано два центральні тилові канали. Це робить звук іще більш деталізованим порівняно з попередніми двома варіантами. Такий склад не дуже вимогливий до розташування колонок у кімнаті.

Можливі й інші варіанти схем зі збільшенням кількості колонок, приміром комплекти 9.1 і 9.2. Нині такі кінотеатри зустрічаються доволі рідко, і їхня вартість зазвичай висока.

Саундбар – компактна звукова панель. За якістю звучання посідає проміжну позицію між повноформатною акустикою 5.1 або 7.1 і динаміками телевізора. Оптимальне рішення для малогабаритних приміщень, де неможливо встановити потужну акустичну систему. Саундбари монтуються до стіни або встановлюються над чи під телевізор.

Деякі саундбари підтримують бездротове з’єднання, оснащуються картрідером, FM-тюнером, USB-портом, караоке та іншими корисними пристроями.

• Домашній кінотеатр 2.1 + телефон
• Домашній кінотеатр 5.1

Ця характеристика означає загальну потужність колонок та сабвуферів, якими оснащений домашній кінотеатр. У різних моделях сумарна потужність складає 100-1200 Вт.

Що вища потужність акустичної системи кінотеатру, то краща якість звуку, але й вартість вища. Тому, обираючи кінотеатр за потужністю, треба орієнтуватися на площу приміщення, де він стоятиме. Так, для кімнати площею близько 20 м² слід зупинитися на потужності акустичної системи 60-80 Вт, для 30 м² – 100 Вт, а якщо понад 30 м² – 150 Вт.

Важливо пам’ятати, що є кілька значень потужності: CPO (номінальна потужність) і РМРО (пікова максимальна потужність). Краще орієнтуватися на номінальну потужність. Проте якщо вказана тільки РМРО, то обчислити CPO досить просто: треба лише пікову максимальну потужність поділити на 12.

Тип програвача

DVD-плеєр – застарілий варіант, що не забезпечує високої якості відео через невелику ємність DVD-дисків (1.4-9.4 ГБ). Роздільна здатність відео – 720 х 576 пікселів.

Плеєр Blu-Ray – уможливлює високу якість перегляду фільмів. На оптичний диск великої ємності (Blu-Ray) вміщується щонайменше 25-50 ГБ. Щоправда, і коштує такий диск більше за DVD. Роздільність відео – до 4К (3840 х 2160 пікселів).

Залежно від моделі домашні кінотеатри можуть підтримувати такі формати:

AVCHD – цифровий формат запису багатоканального звуку і відео високої роздільної здатності. Уважається ефективнішим, ніж формат MPEG2.

BD (Blu-Ray Disc) дозволяє зберігати великі обсяги інформації, зокрема фільми високої роздільності HDTV.

DLNA – завдяки цьому формату всі пристрої, що його підтримують, можна об’єднати в домашню мережу для обміну музикою, відео, зображеннями.

MKV – відкритий стандарт, який, на відміну від DVD, дає змогу зберігати фільм в одному файлі. Поступово стає більш затребуваним, оскільки дедалі частіше фільми високої роздільної здатності дістають розширення mkv.

MPEG4 – забезпечує більш детальний розбір стиснутого відеопотоку. До того ж підвищується компресія даних: якщо для запису фільму в форматі VideoCD потрібні два компакт-диски, то в MPEG4 – всього один.

iPod – дає змогу слухати музичні композиції з портативного MP3-плеєра сімейства iPod за допомогою домашнього кінотеатру, а також керувати роботою плеєра з пульта дистанційного управління.

Це далеко не всі можливі підтримувані формати. Можна ще відзначити CD, DVD, DivX, JPEG, MMC, MP3, Memory Stick, Picture CD, SACD, SD, SDHC, SVCD, VideoCD, WMA, WMV тощо.

Імпеданс (опір)

Ідеться про опір акустики змінному струму. Цей параметр враховується тоді, коли колонки під’єднуються до зовнішнього підсилювача. Акустична система і підсилювач мають працювати з однаковим опором: якщо імпеданс колонок менший, ніж у підсилювача, то звучання спотворюється, а якщо більший – звук виходить надто тихим.

Чутливість

Від чутливості акустики залежить її гучність, коли до неї підводиться аудіосигнал вихідної потужності. Із двох систем, що мають однакове значення опору (імпеданс), гучніше лунатиме більш чутлива з них (за умови однакової потужності вихідного сигналу).

У різних моделях домашніх кінотеатрів чутливість становить 84-102 дБ. Оптимальний варіант – 92 дБ та більше.

Частота

Що ширший цей діапазон, то більш насичений звук і менший ризик утратити частину високих або низьких частот. Щоб оцінити цей параметр, слід знати, що людина сприймає діапазон 16 Гц-20 кГц.

Цінителі високоякісного звуку та меломани вибирають кінотеатри з акустикою частотою 20 Гц-35 кГц.

З'єднання з програвачем

Дротове – надійне і відносно дешеве, але незручне, оскільки кабелі часто плутаються.

Бездротове – вигідно відрізняється від попереднього варіанту відсутністю дротів, але поступається якістю звучання і коштує більше.

USB Type A – повнорозмірний USB. Застосовується для підключення жорстких дисків, флешок та інших накопичувачів для відтворення інформації з них.

Ethernet – дозволяє підключити пристрій до мережі для перегляду відео з будь-якого мережного комп'ютера або Інтернету.

Bluetooth – бездротовий модуль, який дозволяє підключати кінотеатр до будь-якого Bluetooth-пристрою, наприклад, плеєра, телефону та дивитися відео чи слухати музику прямо з них.

Wi-Fi – вбудований модуль, що дозволяє підключити кінотеатр до мережі та дивитися відео з комп'ютера або Інтернету. Також з допомогою Wi-Fi можна перетворити смартфон на пульт ДК для домашнього кінотеатру.

BD-Live – дозволяє працювати з додатковими функціями Blu-Ray дисків. Зокрема, BD-Live дозволяє завантажити файли, які не записані на диск.

Вхід/вихід

HDMI – цифрове з’єднання, яке використовується для передачі якісного аудіо- і відеосигналу. За допомогою такого інтерфейсу кінотеатр приєднується до проектора, монітора або телевізора. Використовується найчастіше. Недолік – збільшення довжини дроту призводить до загасання сигналу.

S-Video – аналоговий рознімач, призначений для передачі відеосигналу. Застосовується для під’єднання відеокамери і комп’ютера до домашнього кінотеатру. Забезпечує вищу якість зображення, ніж композитний інтерфейс.

Коаксіальний (рознімач RCA) – цифровий аудіоінтерфейс. Стійкий до згинів і натисків. Недолік – чутливість до перешкод.

Оптичний – цифровий інтерфейс, що використовується для передачі якісного аудіосигналу. На відміну від коаксіального з’єднання, такий варіант стійкий до перешкод. Недолік — погано переносить сильні натиски та інші механічні дії.

Компонентний (рознімач RCA) – аналоговий рознімач, що передає тільки відеосигнал. Найкращий серед аналогових відеоінтерфейсів. Забезпечує високу якість сигналу, коли дріт прокладається на великі дистанції.

Композитний (рознімач RCA) – аналогове з’єднання, яке застосовується для передачі аудіо- та відеосигналу. Використовується в застарілій техніці, видає зображення середньої якості.

Лінійний (AUX) – аналогове з’єднання, призначене для передачі аудіосигналу. Стане в пригоді, якщо потрібно під’єднати до кінотеатру плеєр або інше джерело звуку. Використовується для виведення звуку на музичне обладнання.

Інші входи

RCA – характеризується низькою стійкістю до перешкод, передає одноканальний звук.

IEEE 1394 – слугує для приєднання зовнішніх жорстких дисків і відеокамер до домашніх кінотеатрів.

Мікрофонний – використовується переважно для караоке.

VGA (D-Sub) – аналоговий рознімач, що використовується для передачі відео, коли кінотеатр під’єднано до комп’ютера. Застарілий інтерфейс.

Інші виходи

DVI – цифровий інтерфейс, призначений для передачі відеосигналу. Найчастіше використовується для приєднання обладнання до проекторів і моніторів. У телевізорах такий рознімач застосовується нечасто.

SCART – передає аналоговий аудіо- та відеосигнал. Використовується зазвичай у телевізорах. Застарілий інтерфейс.

DTS – працює зі звуком у форматі 5.1. Порівняно з Dolby Digital, забезпечує більш «живий» звук.

DTS HD – розрахований на звук у форматі 7.1.

Dolby Digital – дає звук у форматі 5.1. Використовується найчастіше.

Dolby Digital Plus – удосконалений варіант попереднього декодера, розрахований на роботу з високоякісним відео (Blu-Ray).

Dolby Pro Logic II перетворює звук із формату 2.0 на формат 5.1.

Dolby True HD – забезпечує звуковий формат 7.1, але підтримує 14-канальний звук. Застосовується в роботі з відео високої якості й телебаченням високої чіткості (HDTV).

Матеріал корпусу колонок

Пластик – дешевий матеріал, що дозволяє надавати корпусу складної форми. Має гарні акустичні властивості. Використовується найчастіше. Недолік – можливе спотворення звуку (деренчання) через резонанс.

МДФ – оптимальний баланс ціни й акустичних характеристик. Для виготовлення корпусу колонок застосовується зазвичай у тандемі з пластиком.

Дерево – характеризується найвищими звуковими параметрами, але значно дорожче за пластик і МДФ. Тому не дуже поширене і застосовується лише в елітній акустиці.

Еквалайзер – уможливлює ручне налаштування звуку різних частот. Наприклад, регулювання басів або верхніх частот.

Магнітний захист – наявність у колонок магнітного екрана. Бажано екранувати фронтальні й центральні колонки, що найчастіше розташовуються поблизу телевізора або монітора. Через магнітне поле, випромінюване цими колонками, зображення може спотворюватися.

Smart TV – дозволяє під’єднатися до Інтернету і працювати зі спеціальними сервісами. Наприклад, переглядати відео на YouTube або прослуховувати мережеве радіо. Опція «Smart TV» особливо актуальна, якщо ця функція не підтримується телевізором, а користувач не бажає його міняти.

Підтримка 3D – відтворює тривимірне фото та відео і може виконуватися телевізором. Для перегляду 3D-зображень потрібні спеціальні окуляри.

Підтримка AirPlay – уможливлює бездротове приєднання мобільних пристроїв компанії Apple до домашнього кінотеатру. Таким чином, можна слухати музику, що зберігається на iPhone, не під’єднуючи ґаджет дротами до обладнання.

FM-тюнер – використовується для прийому радіопрограм.

ТВ-тюнер – призначений для прийому телепрограм. Стане в пригоді, якщо в телевізорі немає власного тюнера.

NFC-чип – забезпечує бездротовий зв’язок на відстані до 10 см. Полегшує під’єднання пристроїв безпосередньо шляхом Bluetooth або Wi-Fi – треба лише піднести чип ґаджета до чипа домашнього кінотеатру (цей чип зазвичай вмонтований до пульту ДУ), а потім підтвердити під’єднання.

Під’єднання iPod – док-рознімач, що дозволяє приєднати до акустичної системи кінотеатру плеєри iPod (за винятком shuffle). Крім виведення звуку, таке рішення уможливлює перемикання звукових доріжок пультом дистанційного керування.

Підтримка DNLA – з’єднує різні пристрої в одну мережу. Це надає змогу дивитися відео по телевізору з комп’ютера, що стоїть в іншій кімнаті. Подібне під’єднання буває дротовим або бездротовим.

Рекордер – записує вхідний сигнал на диск. Стане в пригоді, якщо потрібно записати відео з екрана телевізора.

Кардрідер – слугує для читання карт пам’яті і дає змогу відтворювати в кінотеатрі файли з цих носіїв (відео, фото).

VHS (Combo) – дозволяє програвати старі відеокасети (VHS), що зручно для тих користувачів, котрі мають велику кількість подібних носіїв. Найчастіше передбачається можливість запису вмісту касет на цифрові диски.

DivX Ultra – слугує для перегляду файлів із субтитрами й кількома звуковими доріжками.

24p True Sinema – дає змогу переглядати фільми, призначені для кінотеатру. Подібні відео записуються з частотою 24 к/с, на відміну від телевізійного формату, що має частоту 25 к/с. Таке прискорене відтворення дещо спотворює запис (спричинює зашвидкі рухи і зависокий голос акторів). А функція 24p True Sinema забезпечує перегляд кіно на його початковій швидкості.

Батьківський контроль – блокує перегляд фільмів із небажаними для дітей сценами (насильства, еротики). Така опція передбачає встановлення пароля, без якого відтворення диска неможливо (це актуально для ліцензійної продукції).

Захист від дітей – не дозволяє дитині керувати домашнім кінотеатром, приміром змінювати його налаштування.

Конвертація 2D в 3D – перетворює будь-яке зображення на тривимірне, наближене до кінотеатрального 3D. Це дає змогу переглядати програми ефірного телебачення, старі фільми, відео, зняте камерою, в 3D-форматі.

Фазоінвертор – поліпшує звучання низьких частот. Колонку з фазоінвертором не слід установлювати впритул до стіни.

Активний сабвуфер – обладнаний окремим підсилювачем, який забирає на себе частину навантаження, що припадає на «основний» підсилювач домашнього кінотеатру. Це підвищує якість звучання і загальну гучність акустики для домашнього кінотеатру.

Прогресивна розгортка – спосіб побудови картинки на екрані, коли парні і непарні рядки виводяться почергово. Забезпечує вищу якість зображення порівняно з черезрядковим способом. Має підтримуватися не тільки домашнім кінотеатром, а й телевізором.

Караоке – дає змогу виконувати пісні під музичний супровід («мінус»). Домашній кінотеатр із такою функцією оснащується рознімачем для мікрофона. Деякі моделі дозволяють проводити командні змагання, складати і змінювати перелік улюблених пісень («Караоке-Miкс»).

Вбудований накопичувач – використовується для запису інформації в пам’яті домашнього кінотеатру для подальшого відтворення.

Відеоскейлер – підвищує якість відеосигналу шляхом збільшення його роздільності. Такий пристрій робить зручним перегляд відеофайлів невисокої якості (наприклад, із роздільністю 640 х 480 пікселів) по телевізору з роздільною здатністю Full HD (1920 х 1080 пікселів).

Універсальний пульт – дозволяє керувати всіма компонентами домашнього кінотеатру. У результаті полегшується робота із системою, що особливо важливо для людей похилого віку. Без такого девайса доведеться вмикати всі прилади окремо з допомогою різних пультів.

AV-ресивер – пристрій для приймання, обробки, посилення та перерозподілу аудіо- та відеосигналів між складовими домашнього кінотеатру. Основний елемент системи.

Частота дискретизації – що більший цей параметр, то вища якість звуку. Одиниця виміру – герц (Гц). Гарним варіантом є AV-ресивер, частота дискретизації якого становить 256 кГц.

Канали посилення – зазвичай цей показник дорівнює 5. Обираючи AV-ресивер, пам’ятайте таке правило: 100 Вт потужності на 1 канал за умови, що площа приміщення становить 15-25 м².

Розташування колонок

Для гарного звучання дуже важливо, щоби колонки були правильно розташовані. Ось кілька порад…

Центральна колонка – важливо, щоби вона перебувала якнайближче до телевізора – над або під ним. Акустика центрального каналу має бути магнітоекранована, в іншому разі вона впливатиме на якість зображення на плазмовій панелі.

Фронтальні колонки – встановлюються ліворуч і праворуч од телевізора, бажано щонайменше за півметра від нього. Оскільки ці колонки передають основні музичні та звукові ефекти, вони мають відрізнятися найкращими технічними характеристиками.

Тилові колонки – встановлюються обабіч глядача або ззаду. Можна розвернути їх динаміком до стіни – в такому разі звук відбиватиметься від вертикальної поверхні.

Сабвуфер – оскільки він передає звуки низьких частот, то місце його розташування не суттєве. Важливо, щоби це був не кут кімнати.

Усі колонки бажано розташовувати на рівні голови глядача чи трохи вище. А ще пам’ятайте, що на якість звуку можуть впливати предмети в кімнаті або сама кімната. Тому, перш ніж установити домашній кінотеатр остаточно, можливо, доведеться поекспериментувати з його місцем розташування.

Виробник

З-поміж бюджетних домашніх кінотеатрів можна відзначити продукцію компаній Sven, Supra, Logitech тощо. Слабкі характеристики акустичних компонентів таких систем унеможливлюють високу якість звучання. До того ж використання дешевих матеріалів не сприяє поліпшенню відтворення звуку. Та й швидкість роботи пристроїв зазвичай лишає багато бажати.

За співвідношенням ціна/якість можна відзначити домашні кінотеатри марок Samsung, LG, Panasonic, Philips, Pioneer, Sony, Yamaha. Продукція цих фірм якісна, добре зібрана, а користувачі можуть дістати відмінну сервісну підтримку. Ці бренди добре відомі і популярні, у них широкий модельний ряд пристроїв і діапазон цін. Одначе слід пам’ятати, що домашні кінотеатри такого рівня радше призначені для перегляду фільмів, а от аудіофілам слід звернути увагу на вироби інших фірм.

Найбільш якісним звучанням, стабільністю роботи і надійністю вирізняються пристрої Bose, JBL, Nakamichi, Canton, Tannoy, Harman/Kardon. Такі кінотеатри містять якісні компоненти Hi-Fi і Hi-End (це стосується також матеріалів і складання), забезпечують відтворення звучання, яке задовольнить справжніх аудіофілів. Продукція цих брендів є дорогою, часом дуже дорогою, проте виправдовує свою вартість. За плечима таких компаній стоять роки розробок якісного звукового обладнання.

Існують певні моделі домашніх кінотеатрів, орієнтовані на поціновувачів унікального, незвичного дизайну або популярного бренду. Наприклад, Loewe: невеликий модельний ряд, привабливий дизайн, висока ціна. Однак існує загроза переплати за зовнішній вигляд кінотеатрів і популярний німецький бренд.