Як вибрати фон для фотографування

Фон для фотозйомки дає можливість виділити об'єкт. Надає знімку індивідуальність, гармонійність і завершеність.

Матеріал

Папір – пружна, позбавлена текстури і не дає відблисків. Фони з паперу відрізняються різноманітністю колірних рішень, що дозволяє вибрати потрібний варіант.

Недоліки паперових фонів: складне транспортування, чутливість до вологи і вогню, ламкість, швидкий знос, оскільки папір легко пошкоджується і брудниться. Призначення: портретна зйомка (особливо монохромна), предметна зйомка, дитяча фотосесія. Паперові фони набули найбільшого поширення.

Тканина – вигідно відрізняється від попереднього матеріалу міцністю, довговічністю, можливістю очищення і простотою перевезення. Дані вироби часто бувають різнокольоровими, а також дозволяють створювати різні композиції – ними зручно накрити предмети або закріпити на стійках.

Мінуси тканинних фонів: наявність текстури, вони легко сминаються, більш скромна колірна палітра в порівнянні з паперовими аналогами. Призначення: портретна зйомка, зйомка на виїзді і в умовах слабкого освітлення, тематичні та театралізовані фотосесії.

Нетканий матеріал – нагадує папір, але допускає чистку, довше служить і обійдеться дешевше. Даний матеріал стійкий до вологи, що важливо при зйомці із застосуванням рідин або продуктів.

Недоліки фонів з нетканого матеріалу: складне транспортування, груба фактура. Ці вироби часто вибирають початківці фотографи.

Деякі фони з нетканого матеріалу мають велюрову фактуру. Це оптимальний варіант для проведення предметної зйомки, наприклад, ювелірних прикрас.

Вініл – вологонепроникний і найбільш стійкий до зношування матеріал. Вініловий фотофон піддається чищенню, має властивості антивідблисків. Мінуси: дуже висока ціна, скромна колірна гамма, велика вага, чутливість до вогню. Призначення: рекламна та портретна зйомка.

Пластик – міцніше, ніж вініл, але відблискує і створює ефект відображення. Недоліком є і ймовірність появи подряпин. Призначення: предметна зйомка, водна фотосесія (аквазйомка).

Вид

Однотонний – найчастіше буває сірим, чорним, білим, синім і зеленим. Перші три кольори є базовими і застосовуються більшістю фотографів. Сині або зелені фотофони (хромакейние, chroma key) використовують, якщо передбачається заміна фону при постобробці знімка в редакторі.

Художній – має малюнок або градієнтне забарвлення. Багато фонів робляться різнокольоровими. Такі вироби виконуються з тканини. Популярні фони у вигляді фотографії, імітації красивого розмиття заднього плану.

Розміщення

«Стіна» – фон розміщується вертикально і встановлюється на стіну, вікно, стійки. Надійний варіант, але не дозволяє швидко змінити розташування конструкції. Підходить для створення традиційних задніх планів для предметів і фігур.

«Підлога» – фон розстеляється на горизонтальній поверхні, наприклад, землі або підлозі. При необхідності можна легко змінити розташування фону. Таке рішення вибирають для предметної зйомки.

«Стіна-підлога» – частина фону монтується вертикально, а частина розстеляється на підлозі. Це дає більше варіантів побудови композиції фото. Дані фони вибирають найчастіше.

Конструкція

Безкаркасний – дешевий, простий в експлуатації, зберіганні і транспортуванні. До безкаркасних фонів відносяться моделі з розміщенням «підлога» і «стіна-підлога».

Каркасний (складаний) – компактний фотофон, часто має два кольори на різних сторонах. Легко і швидко складається, що дозволяє працювати в студії та на виїзді. Мінуси: висока ціна, неможливість підстелити під ноги. Подібне конструктивне виконання притаманне фонам з розміщенням «стіна». Ці моделі підходять для виїзної та студійної портретної фотозйомки.

Кількість сторін

Односторонній – характеризується однією текстурою і кольором з двох сторін.

Двосторонній – має дві сторони з різною текстурою і кольором. Це більш універсальний фон, оскільки дає фотографу більше можливостей при побудові композиції в кадрі.

Спосіб кріплення

Стійки-ворота – складаються з двох стійок і поперечини, добре поєднуються з паперовим і тканинними полотнами. Ідеальний вибір для виїзної фотозйомки.

Настінно-стельовий – компактний і функціональний спосіб кріплення. Передбачає стаціонарне використання фону. Такі системи часто оснащені електроприводом або ручним підйомним механізмом. Найчастіше даний спосіб застосовують для кріплення паперових фонів.

Стійка студійна – використовується для кріплення каркасних фонів.

Розмір (ШxД)

Розмір фону для фотозйомки впливає на особливості його експлуатації. Підбирається виходячи з розміру об'єкта зйомки. Вибір відповідного варіанта залежить від виду зйомки:

  • портретна – 3x2 м (для індивідуальної фотосесії), 3x5 м або 3x11 м (для групової фотосесії);
  • предметна – 2x1.5 м.

Також розмір фону визначається його матеріалом:

  • паперові – 2.7x11 м (стандарт), 2.7x25 м або 2.7x46 м (для професійних фотостудій), 1.37x11 м (для предметної зйомки і поясних портретів), 0.67x11 м (для предметної зйомки);
  • тканинні – 3x5 м, 3x7 м (стандарт);
  • неткані – від 1.4x2 м (для поясних портретів) до 3x7 м (для повноростових портретів);
  • вінілові – 0.7x1.3 м, 1x2 м, 1.52x3.65 м;
  • пластикові – від 0.7x1 м до 2x6 м.
Відгуки про статтю