Гідроакумулятор (гідробак) – компонент автономної системи водопостачання, який підтримує в ній стабільний тиск. Виконується у вигляді бака, оснащується гумовою балонною мембраною. Гідроакумулятор знижує навантаження на насос і ризик появи гідроударів, а також накопичує воду для безперебійної роботи системи при відключенні насоса (через зникнення електрики).
Важливо: гідроакумулятори і розширювальні баки для систем опалення зовні схожі. Щоб відрізнити один резервуар від іншого зверніть увагу на колір: гідробаки зазвичай сині або зелені, розширювальні баки – червоні. Правда, деякі гідроакумулятори для гарячої води пофарбовані в червоний колір.
Горизонтальні – оптимальні для зовнішніх насосів і насосних станцій. Горизонтальні гідроакумулятори прості в монтажі і можуть бути встановлені в будь-якому потрібному місці (поруч з газовим котлом або насосною станцією). Але ємність таких моделей порівняно невелика (до 300 л), при цьому підбурювання накопиченого всередині мембрани повітря пов'язане з деякими труднощами.
Вертикальні – підходять для заглибних насосів. У порівнянні з горизонтальними аналогами, вертикальні гідробаки місткіші (до 1500 л) і простіші в обслуговуванні: видаляти повітря з таких резервуарів дуже легко.
Важливо: при однаковому обсязі вертикальний гідроакумулятор займає менше місця, ніж горизонтальний.
Цей параметр впливає на роботу системи водопостачання:
Виходячи з цих закономірностей, визначається обсяг гідроакумулятора:
Обсяг більшості гідроакумуляторів становить 12-500 л. Зустрічаються і моделі ємністю до 5000 л.
Важливо: корисний об'єм гідроакумулятора становить 30-40% від загального обсягу. Саме такий обсяг резервуара заповнює вода.
Варто знати, що зі збільшенням обсягу зростає ціна і габарити резервуара. Якщо в системі водопостачання працюють кілька ємностей, то береться до уваги їх загальний обсяг. В цьому випадку наростити обсяг можна шляхом встановлення додаткового гідробака.
Вибір гідроакумулятора за обсягом визначається кількістю споживачів води і продуктивністю насоса (м3/год):
Важливо: для більш точного розрахунку потрібного обсягу гідробака використовують спеціальну формулу. Також можна звернутися за допомогою до фахівців.
Такий параметр визначає сумісність гідроакумулятора з трубопроводами системи водопостачання. Вказується в дюймах. Діаметр приєднувального патрубка повинен збігатися з розмірами труби. В іншому випадку знадобиться перехідник.
Дана характеристика описує гранично допустимий тиск в системі водопостачання при вимкненому насосі, на який розрахований гідроакумулятор. Одиниця виміру – бар. В різних моделях цей параметр становить 5-25 бар. Максимальний робочий тиск в резервуарі не повинен бути менше, ніж тиск вимикання насоса.
Також слід звернути увагу на тиск, при якому запускається насос. Мінімальний тиск включення в гідробаках становить 1.5 бар (запрограмований на заводі). Але з часом тиск може змінюватися через витік повітря. Тому після купівлі краще виміряти цей параметр манометром. Робочий тиск в ємності повинен бути на 10% менше, ніж тиск включення насоса.
Змінна – при необхідності підлягає заміні. Більшість гідроакумуляторів оснащено змінною мембраною.
Незмінна – фіксована мембрана, яка не змінюється. Тому після руйнування мембрани резервуар використовувати не можна.
Натуральна вулканізована гума (NRM) – пружний, стійкий до зношування, ударного навантаження і стирання матеріал. Така гума має найкращу еластичність. Оптимальна для питної і непитної води. Мінуси NRM: чутливість до високої температури, малий термін служби мембрани (5 тисяч циклів розтягування / стиснення). Мембрани з гуми зустрічаються рідко.
Синтетична бутилова гума (BUTYL) – водостійка харчова гума. До переваг цього матеріалу відноситься міцність, газонепроникність і стійкість до кисню, а також тривалий ресурс роботи мембрани (80 тисяч циклів розтягування / стиснення). Недоліки BUTYL: висока ціна, менша еластичність в порівнянні з натуральною гумою. З цього матеріалу виготовляють незмінні мембрани.
Етиленпропілендієнова гума (EPDM) – відносно дешевий, надійний, водостійкий і довговічний матеріал (100 тисяч циклів розтягування / стиснення). Не сприйнятливий до технічних спиртів і розчиненого кисню. Як і BUTYL, підходить для застосування в системах з питною водою, але більш водонепроникна. Мінус EPDM – менша еластичність в порівнянні з бутиловою гумою.
Сталь, легована сталь – відносно дешевий варіант, але схильна до корозії. Для підвищення корозійної стійкості ці гідроакумулятори покривають захисними шарами. Дані ємності розміщують в сухому місці.
Нержавіюча сталь – містить компоненти, що підвищують міцність і стійкість до корозії. Гідробаки з нержавійки встановлюють в приміщеннях з підвищеною вологістю. Але такі моделі обійдуться дорожче сталевих.
Пластик – дешевий і стійкий до корозії матеріал. Недолік – крихкість, що висуває серйозні обмеження за обсягом. Пластикові резервуари зустрічаються рідко.
Цей показник означає найбільшу температуру рідини, при якій гарантується нормальна робота гідроакумулятора. В різних гідробаках максимальна температура рідини становить 40-110°C. Вибір гідроакумулятора робиться в залежності від того, яка вода – холодна або гаряча – циркулює в системі.
Гідроакумулятори для холодної води можуть оснащуватися мембранами з NRM, що витримують температуру до 40-50°C. Ємності з мембранами з EPDM і BUTYL функціонують при більш високих температурах – 95°C і 99°C відповідно. Такі гідробаки використовуються в системах гарячого і холодного водопостачання.
Підлогова – проста, але займає багато місця в приміщенні. Тому найчастіше такий спосіб установки притаманний вертикальним гідроакумуляторам.
Настінна – економить простір і дозволяє розмістити гідроакумулятор в потрібному місці. Недоліки: складний монтаж, обмежений обсяг резервуара (до 100 л).
Настінна / підлогова – універсальне рішення.
Манометр – вимірює поточний тиск повітря в гідробаку. Цей параметр впливає на термін служби мембрани.
Важливо: перевіряйте тиск в гідроакумуляторі раз на рік. Заміри і підкачка повітря виконується тільки коли резервуар порожній. Для цього відключіть ємність від системи і злийте всю воду.
Кріплення для насоса – дає можливість підключити до гідроакумулятора зовнішній насос. Такий гідробак підійде, якщо потрібно зібрати насосну станцію.
Розмір гідроакумулятора безпосередньо залежить від його обсягу, а також виконання. Вертикальні моделі зазвичай мають більшу висоту, горизонтальні – ширину. Вибір конкретного варіанту робиться з урахуванням розміру приміщення, в якому буде знаходитися гідробак.
Дуже велика ємність часто створює труднощі при установці – перед монтажем такого гідроакумулятора обов'язково виміряйте дверні прорізи в місці установки.
Великолепно! Доступно и просто! Один раз прочитал и все понятно что тебе нужно. Спасибо Автору за проделанную работу и прекрасно изложенный материал!
Корисно. Дякую.
Раді, що змогли допомогти.