Кладкова суміш пов'язує між собою цеглу, блоки та інші елементи кладки, а також вирівнює їх дефекти. У результаті виходить міцна стіна чи інша будівельна конструкція.
Важливо: суміш кладки наноситься на попередньо підготовлену основу. Контактна поверхня очищається від бруду, масел, пилу, жирів, вапна та інших речовин, що знижують адгезію (зчеплення) розчину. Також поверхня має бути рівною, без видимих пошкоджень.
Здебільшого суміші кладок призначені для внутрішніх і зовнішніх робіт. Ці суміші витримують вплив зовнішніх факторів та безпечні для здоров'я. Зустрічаються і склади тільки для внутрішніх робіт, що використовуються при кладці камінів та печей, зведенні перегородок та внутрішніх стін.
Цементна – найнадійніша суміш кладки, що має підвищенв показники жорсткості й міцності. До переваг належить і швидке застигання. Такі суміші застосовуються у приватному будівництві та спорудженні багатоповерхових будинків.
Цементно-глиняна – оптимальна для будівництва приватних та малоповерхових будинків.
Цементно-піщана – витримує вплив агресивного середовища та серйозні навантаження, а отже добре підходить для зведення багатоповерхових будівель. Мінус – низька морозостійкість. З метою компенсації цього недоліку виробники випускають суміші зі спеціальними добавками. Цементно-піщані склади використовуються при укладанні піноблоків та бетону.
Цементно-вапняна – відрізняється від цементно-піщаної суміші більшою пластичністю, що забезпечує надійне зчеплення з пористими матеріалами. Мінуси: чутливість до різких температурних стрибків, низька опірність до агресивного середовища. Ці суміші застосовуються в процесі укладання силікатної та керамічної цегли, газо- та піноблоків. Підходять для внутрішніх робіт.
Вапняна – коштує порівняно недорого. Мінуси: низькі показники міцності, непридатність для використання в підвальних приміщеннях. Вапняні суміші підходять для внутрішніх робіт, зведення господарських будівель та невисоких конструкцій. Не призначені для роботи з багатоповерховими будинками.
Визначає надійність та якість кладки. Розчин кладки при тиску здатний заповнювати нерівності поверхні, але тільки в тому випадку, якщо витримується певна товщина шва. На товщину шва впливає тип кладки, жорсткість розчину, точність розмірів і форм елементів кладки, рівень кваліфікації мулярів.
Для поздовжніх швів у цегляній кладці мінімальна товщина становить 12 мм, а максимальна– 15 мм, для поперечних швів– 8 мм та 10 мм відповідно. Середні значення товщини горизонтальних та вертикальних швів– 12 мм та 10 мм.
Відхилення від рекомендованих значень товщини шва призводить до зниження міцності та теплоізоляційних властивостей кладки, а також перевитрати суміші.
Кількість матеріалу, яке потрібно для формування суцільного шару кладки площею 1 м2 і товщиною 1 мм. Це орієнтовна величина, оскільки фактична витрата залежить від типу кладки (в 0.5; 1; 1.5; 2 блоки/цегли), якості та розміру елементів кладки, товщини шва, складу суміші.
Відношення маси води до маси суміші. Ключова характеристика для правильного приготування розчину кладки. Вказується у літрах на кілограм (л/кг). Не можна порушувати цю пропорцію, оскільки в результаті погіршується якість розчину та знижується міцність кладки.
Період, протягом якого приготований розчин зберігає властивості і має бути нанесений на блок, цеглу або іншу основу. Після закінчення цього часу суміш починає тверднути. Чим менший цей показник, тим складніше наносити розчин і тим вищі вимоги до кваліфікації мулярів. У середньому час придатності суміші кладки становить 2 години.
Здатність матеріалу вбирати і утримувати у порах воду. Дозволяє оцінити сумісність суміші кладки і будівельного матеріалу. Цей параметр особливо важливий під час роботи з елементами кладки з пористих матеріалів, оскільки вони швидко поглинають вологу, що ускладнює будівництво конструкції.
Водопоглинання будівельних матеріалів:
Період, протягом якого розчин кладки набирає міцність. Отже, після зазначеного періоду можна продовжити будівельні роботи. Кладочні суміші тверднуть протягом 24 годин. На час затвердіння розчину впливає товщина шару та температура навколишнього середовища.
Діапазон температур блоку, цегли або іншої основи, при яких рекомендується наносити розчин кладки. Цей режим створює оптимальні умови для висихання та затвердіння складу. Більшість сумішей для кладки застосовуються при температурі від 5°C до 30°C.
Діапазон температур навколишнього середовища, при яких гарантуються заявлені експлуатаційні властивості шва кладки. Стандартне значення– від -30°C до 60-80°C. Жаростійкі суміші для пічної цегли витримують до 1200°C.
Дозволяє оцінити здатність шва кладки витримувати перепади температур. Клас морозостійкості маркується за допомогою літери F та цифр, які позначають кількість циклів заморожування/розморожування. Виходячи з черговості зміни пір року, суміш кладки з параметром F25 не втратить своїх властивостей протягом 25 років, а суміш з позначкою F100– прослужить щонайменше 100 років.
Найбільша величина механічного впливу, при перевищенні якої шов шов сильно деформується або навіть руйнується. Одиниця виміру– мегапаскаль (МПа).
Оскільки суміш кладки поступово набирає міцність, виробники вказують даний параметр через 28 діб після нанесення розчину. У різних складах межа міцності при стисканні становить 5-20 МПа.
З межею міцності при стисканні пов'язана марка міцності– максимальне навантаження на 1 м2 шва кладки. Чим більша цифра, тим міцніша конструкція:
Вага– суміші кладки поставляються в мішках вагою 20-30 кг.
Колірний тон суміші кладки впливає на декоративні властивості кладки і дозволяє створити оригінальний дизайн екстер'єру будівлі. На цей параметр звертають увагу при купівлі кольорової суміші кладки, яка надає будівельній конструкції більш естетичний вигляд. Найбільш поширені кольори: коричневий, жовтий, червоний, чорний, шоколадний, кремовий.
Кладочний шов може контрастувати, підкреслювати чи зливатися з цеглою (блоками). У першому випадку колірний тон суміші протиставляється кольору елементів кладки. Ефект підкреслення виникає, якщо відтінок суміші та цегли незначно відрізняються, наприклад, відтінок шва буде темнішим.
Для досягнення ефекту злиття суміш підбирають таким чином, щоб її тон кольору збігався з кольором будматеріалу. Це дає змогу отримати одноколірну площину.