Як вибрати кухню

L-подібна (кутова) – гарнітур займає кут і суміжні з ним стіни. Оптимальний варіант для більшості кухонь (особливо малогабаритних). Кутова кухня має місткі шафи. Недолік – L-подібне планування не підійде для вузького і довгого приміщення.

Пряма (лінійна) – гарнітур розташовується вздовж стіни. Така кухня ідеально підійде для вузької кімнати та приміщень із великою їдальнею зоною.

Дволінійна – відрізняється від попереднього варіанту тим, що гарнітур розміщується в дві лінії уздовж стін. Дволінійне компонування вдало впишеться в наскрізне приміщення. Класична схема розстановки: раковина і мийка знаходяться біля однієї стіни, а шафи і холодильник – біля другої. Недолік – таке рішення не передбачає наявність обідньої зони.

Острівна і півострівна – робоча зона кухні розташовується в центрі кімнати (острівні – раковина і плита; напівострівна – барна стійка). Це дуже ефектний варіант компонування просторої кухні.

П-подібна – гарнітур встановлюється уздовж трьох стін. П-подібне планування доречно в разі, якщо користувач бажає поєднати кухню і вітальню. Таке планування виключає наскрізний рух поза робочої зони.

Модульна – складається з безлічі елементів і збирається за принципом конструктора «Лего». Модулі стандартних розмірів, тому легко підібрати потрібний елемент. Модульна система дозволяє трансформувати кухню за бажанням користувача, що покращує зовнішній вигляд і підвищує функціональність.

Важливо: при виборі елементної бази для модульної кухні, зверніть увагу на «крок» – різницю між двома стандартними розмірами (італійські кухні – 15 см, німецькі – 5 см, фінські – 1 см). Чим нижче крок, тим легше підібрати модуль потрібного розміру.

• П-подібна кухня
• Кутова кухня
• Острівна кухня

Матеріал

Дерево – екологічний, гарний, але дорогий матеріал. Дерев'яний корпус недостатньо стійкий до деформації і вологи. У виробництві кухонь використовуються такі породи, як ясен, сосна, вільха, дуб і т.д.

Важливо: меблі з масиву зазвичай вимагають більшого місця, ніж з інших матеріалів. Дерев'яна кухня виглядає громіздко в невеликому приміщенні.

Мультиплекс – складається з шарів деревини і відрізняється більшою стійкістю до вологи і деформації. При цьому мультиплекс екологічний і ефектний на вигляд матеріал. Як і дерево, такий матеріал дорогий.

ДСП – дешевий, але шкідливий для здоров'я і нестійкий до вологи матеріал. Зазвичай ДСП ламінується для підвищення стійкості до вологи, хімічних речовин, високих температур (ЛДСП).

Зустрічається вологостійка і дорога «зелена» ДСП (з зеленим кольором на зрізі). Незважаючи на більш високі експлуатаційні характеристики в порівнянні зі звичайною ДСП, краще обрати надійний і безпечний матеріал.

Важливо: купуючи кухню з ДСП, зверніть увагу на екологічний клас виробу, який вказується в сертифікаті. Кухня класу Е1 порівняно безпечна, а найбезпечніший варіант – меблі з маркуванням Е0. Чим безпечніше кухня, тим вона дорожча.

МДФ – виграє в попереднього матеріалу в безпеці для здоров’я, міцності та стійкості до вологи. Мінус – найвища ціна.

ЛДСП – відрізняється різноманітністю кольорів і фактур, що дозволяє імітувати деревний масив. Цей матеріал не допускає тонку обробку, що обмежує дизайнерські рішення. У низької ціни ЛДСП є зворотна сторона – токсичність і недовговічність.

МДФ – дорожчий матеріал, піддається тонкій обробці. Плюси: стійкість до дії вологи, запахів і інших впливів, екологічність і тривалий термін служби.

МДФ можна облицювати ламінованою плівкою, шпоною, вкрити фарбами та лаками. Виходячи з цього, є наступні види таких фасадів.

З полівінілхлоридною плівкою (МДФ+ПВХ) – як і ЛДСП забезпечує широкий вибір фактур і кольорів, але має більш тривалий термін служби. МДФ-ПВХ коштує порівняно недорого і простий у догляді. Згодом ПВХ-плівка може потьмяніти і відшаруватися, постійно контактуючи з вологим і гарячим повітрям. Можливо вигоряння через тривалий вплив УФ-променів.

Шпонований (МДФ+шпона) – за зовнішнім виглядом наближається до натурального дерева, але коштує значно дешевше. Як і в попередньому випадку, при використанні можливі відшарування шпони і навіть її відколи.

Фарбований – відрізняється широким спектром кольорів, які можна поєднувати між собою, що дозволяє домогтися ексклюзивного зовнішнього вигляду. Фарбований фасад може бути матовим, глянсовим, перламутровим або «хамелеоном» – змінювати колір залежно від кута зору. Але він має високу ціну, добре збирає відбитки пальців і з часом вицвітає.

Рамковий – складається з рами (МДФ) і внутрішньої частини (дзеркало, скло, ротанг, ЛДСП, МДФ+ПВХ, МДФ+шпона). Дозволяє створити неповторний вигляд кухні, залишаючись бюджетним рішенням. Фасад погано переносить механічні дії, слабке місце – стики рами (можливе розсихання, набухання, ослаблення з'єднань).

Дерево – ефектний на вигляд, довговічний і найбезпечніший матеріал. Для поліпшення зовнішнього вигляду і експлуатаційних якостей воно покривається лаками і обробляється спеціальними просоченнями.

В той же час дерево є найдорожчим і достатньо складним у використанні і догляді – вбирає запахи і вологу, погано переносить агресивну побутову хімію, чутливе до сонячних променів, може всихати або розбухати під впливом температури і вологості (в межах ± 2 мм).

Також дерево має обмеження по дизайну: з нього не можна вирізати дверцята складної форми – закруглені, хвилеподібні, увігнуті.

Зустрічаються два варіанти дерев'яних фасадів:

• цілісний – найдорожчий і схильний до деформації;
• фільончастий – складається з дерев'яної рами, закритою МДФ-панеллю. Такий фасад обійдеться дешевше і прослужить довше, оскільки не деформується в процесі використання. По виду фільончастий фасад мало відрізняється від цільного.

Цікавий варіант – набірний фасад з різнокольорових рейок горіха, акації, вишні, бука, дуба. Він добре протистоїть зовнішнім впливам.

Важливо: щоб вимити дерев'яний фасад, слід користуватися м'якою тканиною. Варто звернути увагу на спеціальні воски та пасти, що забезпечують захист дереву.

Щоб дерев'яний фасад не розсохся, слід підтримувати нормальний рівень вологості, наприклад, кілька разів на день кип'ятити воду в чайнику.

Пластик – наклеюється на основу з ДСП або МДФ. Такі фасади не пропускають вологу і не вигоряють на сонці, відрізняються широкою палітрою кольорів, стійкі до агресивної побутової хімії і довго служать. Глянсові фасади добре збирають відбитки пальців, а матові – погано миються. При виготовленні такого фасаду методом холодного пресування можуть виникати нерівності.

Бувають три способи захисту пластикового фасаду:

• постформінг – два протилежних торця з нанесеним пластиком закругляются, а два інші – обробляються облямівкою з ПВХ або акрилу;
• софтформінг – всі чотири торця оздоблюються кромкою з ПВХ або акрилу, яка заходить на лицьову поверхню фасаду;
• алюмінієвий профіль.

Акрил – монолітний пластик, який не має основи з ДСП або МДФ. Акрилові фасади виконуються або в алюмінієвому профілі, або без нього (більш товстий фасад). Акрил – екологічний, надійний, красивий і практичний, але важкий матеріал. Тому в стулкових дверцятах його краще не використовувати через велике навантаження на петлі.

Алюмінієвий профіль – найдовговічніший варіант, що дозволяє використовувати в якості внутрішньої частини ротанг, скло, МДФ і т.д. Такий профіль відрізняється стійкістю до впливів УФ-променів, вологи, високої температури. Алюміній має високу ціну, з часом темніє, схильний до подряпин і чутливий до агресивної побутової хімії.

Іноді зустрічаються фасади з нержавійки. Це стильне, але не саме практичне рішення – дверцята добре збирають відбитки пальців, позбутися від яких досить складно.

Важливо: при виборі матеріалу слід враховувати рівень вологості і освітленості приміщення, а також його температурний режим (в тому числі залежить від інтенсивності використання кухні). Практичний пластик рекомендується обирати для більш складних умов, так як дерево набагато гірше переносить зовнішні впливи.

Фасади (в тому числі і зі склом) можуть мати художнє оформлення, наприклад, різьблення або гравіювання, що збільшує їх вартість. Ціна таких фасадів залежить від складності та розміру малюнка.

ДСП/МДФ+пластик (постформінг) – дешевий, стійкий до вологи, не вбирає запахи, простий у догляді. Така стільниця має різноманітну колірну гаму, досить точно імітує фактуру деревини, каменю та іншого матеріалу.

Пластикова модель погано переносить високі температури, тому на неї краще не ставити гарячу каструлю або розпечену сковороду. Стільниця з цього матеріалу зустрічається найчастіше.

Дерево – екологічний і красивий матеріал. Недоліки: складність у догляді: дерево може потемніти або потріскатися, не виключена поява грибка всередині виробу.

Нержавійка – самий міцний і довговічний матеріал, стійкий до механічних впливів, перепадів температури. Стільниця з нержавіючої сталі потребує акуратного ставлення, інакше на ній можуть залишитися подряпини і розводи від води.

Камінь – ефектний на вигляд, екологічний, гігієнічний, міцний, стійкий до зносу і вологи матеріал.

Камінь буває двох видів.

Натуральний – відрізняється високою вартістю і масивністю, на деяких його видах можуть залишатися сліди від вина або жиру (мармур, травертин). Крім цих матеріалів у виробництві стільниці використовується граніт, добре протистоїть кислотам.

Штучний – за зовнішнім виглядом наближається до натурального каменю, але дешевше, легше і простіше в догляді.

Зазвичай для виготовлення стільниці використовуються два види штучного каменю:

• кварцовий агломерат – стійкий до високих температур та агресивних миючих засобів, але практично не піддається ремонту і має шви. Агломерат в максимальному ступені імітує натуральний камінь, що відбивається на його вартості;
• акриловий камінь – дешевший, добре ремонтується, не має швів, але менш стійкий до високих температур і абразивних детергентів.

Важливо: товщина стільниці повинна бути не менше 38 мм. Це мінімальна товщина для монтажу конфорки.

Ящики

Ящики з подвійним дном гарні для столових приладів, ящики з роздільниками відмінно підійдуть для рушників, а рухливі вертикальні і горизонтальні розмежувачі допоможуть раціонально організувати простір усередині ящика для зберігання тарілок, кришок і іншого посуду. Гумові килимки захищають ящики від вологи, бруду і запобігають ковзання містячихся в них предметів.

Можна зустріти ящики з тримачами для ножів – це зручно і безпечно. Дуже цікаві висувні обробні дошки, замасковані під ящики: їх можна використовувати як додаткову робочу поверхню і як місце зберігання столових приладів. Обробні дошки з висувними лотками дають можливість відокремити відходи від нарізаних продуктів.

Практичним рішенням можна назвати і поворотні полиці «каруселі» для кутових секцій. Такі полиці дозволяють раціонально використовувати відповідний кутовий простір. Деякі виробники виготовляють «каруселі» з контейнерами. Часто зустрічаються зручні висувні металеві кошики-сітки для побутової хімії.

Крім шаф кухні оснащуються настінними рейлінговими системами (для монтажу підвісних елементів), жердинами-стійками з поворотними полицями для зберігання дрібного кухонного приладдя.

Важливо: в звичайні ящики можна придбати лотки – вони допоможуть організувати простір ящика.

Класичний – відрізняється витонченістю і красою. Зустрічаються фігурні рами для дверцят, фільончасті двері, різьблені карнизи, пілястри, декоративні арки та інші елементи. Така кухня виглядає дорого і солідно.

Матеріал корпусу і фасаду – натуральне дерево (дуб, ясен, сосна, бук, вільха, черешня, вишня) та – рідше МДФ в різних варіантах. Стільниця виготовляється з натурального каменю (мармур, граніт). Фурнітура виконується з латуні або міді. Колірна гама: світлі, червоно-коричневі відтінки.

Важливо: класична кухня відмінно впишеться в приміщення з великими вікнами і високими стелями.

Модерн – має чіткі геометричні форми (популярні фігури – прямокутник, кристал, раковина), що створюють відчуття зручності. На відміну від попереднього стилю, модернова кухня практично позбавлена декору і спрямована на функціональність і комфорт – зокрема, забезпечується легкий доступ до потрібної речі.

Кухня в стилі модерн часто має предмети, що поєднують в собі функціональність і декоративність, наприклад, різнокольорові світильники, що освітлюють робочі поверхні або дзеркальні вітражі. Дуже ефектно виглядають кухні U- і L-подібної форми.

Матеріал корпусу і фасаду – МДФ+ПВХ, МДФ+пластик. Широко використовується метал (сталь, хром) та скло. Стільниця робиться зі штучного каменю. Колірна гама відрізняється різноманітністю рішень: світла, червона, жовта, фіолетова.

Сільський – має більш прості і грубі форми, ніж у класики. В цьому стилі домінує практичність, але вона цілком може поєднуватися з декором, наприклад, тонким різьбленням.

Популярні національні стилі: англійське кантрі, французький прованс, швейцарське шале, скандинавський стиль і т.д.

Матеріал корпусу, фасаду і стільниці – натуральне дерево, МДФ в різних виконаннях. Колірна гама: пастельні тони (світло-зелений, світло-жовтий, лавандовий).

Хай-тек – характеризується прямими лініями і гострими кутами. Акцент в сторону функціональності значно посилюється в порівнянні з кухнею в стилі модерн. Присутні ідеальні поверхні і різноманітні предмети, які забезпечують максимальний комфорт при роботі (дверцята з відкриванням «push-out» або підйомним механізмом, викотні секції, безшумні висувні ящики).

В кухні хай-тек органічно виглядають витяжки, проводки і інші пристосування, які необхідно маскувати на кухні будь-якого іншого стилю.

Матеріал корпусу і фасадів – фарбована МДФ, метал, пластик, скло (матове і кольорове). Стільниця виготовляється з акрилу або нержавіючої сталі. Колірна гама: яскраві інтенсивні кольори і їх поєднання, наприклад, чорний і червоний, чорний і білий. Активно використовуються сріблясті і золотисті кольори.

Бюджетний – відрізняється скромним зовнішнім виглядом. В оформленні бюджетної кухні пріоритет віддається функціональності та простоті форм – домінують прямі лінії, декора практично немає. Основна перевага такого рішення – порівняно низька ціна.

Матеріал корпусу та фасадів – ДСП (рідше МДФ). Стільниця в комплект не входить і купується окремо. Колірна гама: коричневі та світлі тони.

Колір

У невелике або слабоосвітлене приміщення підійде світла кухня (оптимальні кольори – рожевий, лимонний, кремовий). Світлі кольори візуально розширюють простір.

Непогано будуть виглядати сірі, зелені, жовті, помаранчеві, блакитні тони. Зокрема, зелений колір заспокоює, блакитний – вносить свіжі фарби в інтер'єр, жовтий/помаранчевий – підвищує настрій. А ось червоний часто дратує, тому він підійде далеко не всім (хороша альтернатива – бордовий або рожевий). Ще ефектніше виглядає кухня, в якій поєднуються кілька кольорів, наприклад, жовтий і зелений.

Важливо: колір кухні впливає на апетит. Наприклад, насичений синій колір знижує апетит, а жовтий, помаранчевий і червоний – його підвищують.

Доводчик – забезпечує плавне закриття ящика і інших висувних елементів від невеликого зусилля.

Петлі-кліпси – дають можливість легко знімати фасади і повертати їх на 180°. Така фурнітура спрощує догляд за фасадами.

Антикрапельний жолоб – полімерна стрічка, прикріплена до стільниці і захищаюча її від вологи і набухання.

Посудосушарки– підвісний кошик для зберігання і сушіння посуду: сітка забезпечує стікання вологи з тарілок. Таке пристосування часто забезпечується піддоном. Аналогічну функцію виконують келихотримачі.

Пристінковий плінтус – захищає стики між стільницею і стіною від бруду і вологи. Крім того, плінтус грає декоративну роль, надаючи кухні завершеного вигляду.

Барна стійка – використовується як альтернатива обіднього столу в малогабаритній кухні. Така стійка використовується і як додаткова робоча поверхня. Вона може бути як одно-, так і багаторівневою, виконуватися у вигляді стільниці з висувними ящиками або складної конструкції, забезпеченою підвісними полицями і підвісами для келихів, підсвічуванням і навіть міні-холодильником.

Підлогові секції – місткі та масивні. Застосовуються для зберігання великого посуду (сковородок, казанків, каструль, сотейників). Підлогові секції є опорою для кухонної стільниці та місцем, де розміщується техніка, що вбудовується. Використовувати такі секції зручніше, ніж підвісні.

Підвісні секції – компактніші та легші за підлогові аналоги. Призначені для зберігання дрібного посуду, продуктів та побутової хімії.

Вбудовування техніки – у такій кухні передбачені ніші під кухонну техніку, наприклад, духова шафа, мікрохвильова піч або посудомийна машина.

Вибір кухні за цим параметром визначається розміром приміщення та потребами покупця. У різних моделях ширина (довжина) становить 100-380 см та більше.

Поради

• Перш за все, слід зробити виміри кухонного приміщення (довжина і висота стін, величина кутів, дистанція між підвіконням і підлогою і т.д.). Для правильного вибору кухні потрібно зробити план кімнати з усіма параметрами.
• Кухня купується або в готовому вигляді, або виконується на замовлення за індивідуальним проектом. В першому випадку кухня обійдеться дешевше, а швидкість її доставки буде значно коротшим. В другому випадку проект кухні розробляється дизайнером з урахуванням побажань замовника, розміру і особливостей приміщення.
• Плануючи інтер'єр кухні, варто врахувати підведення водопроводу, розташування розеток, вентиляційних каналів. Також слід вирішити, яка техніка буде використовуватися на кухні – стандартна або вбудована. Ці деталі багато в чому визначають функціональність і комфорт кухні.
• Зверніть увагу на якість фурнітури (ручки, петлі, направляючі ящиків), оскільки від неї багато в чому залежить комфорт і тривалість служби кухонного гарнітура.
• Практика показує, що висувні ящики зручніше, ніж стулкові дверцята з полицями.
• Щоб захистити стіни робочої зони від жиру і вологи, рекомендується встановити фартухи. Вони виконуються із загартованого скла і деяких інших матеріалів. Фартухи можна без зусиль підібрати під колір стільниці або меблів.
• Перед вибором кухні, слід перевірити репутацію виробника. Краще віддати перевагу якісному кухонному гарнітуру, виготовленому відомою фірмою. Кухня зазвичай купується надовго, тому до її вибору має сенс підійти з усією серйозністю.