Як вибрати пам'ять

Оперативна пам'ять, оперативний пристрій (ОЗУ, RAM, оперативна пам'ятка) – один із найважливіших компонентів комп'ютера. ОЗУ зберігає виконувані машинні коди, програми, і навіть дані (вхідні, проміжні, вихідні), які обробляються процесором під час роботи ПК.

Призначення

Стандартні – порівняно дешеві модулі пам'яті, розраховані прості завдання. Такі ОЗП характеризуються досить скромним обсягом (2-8 Гб) та частотою (1333-1866 МГц).

Ігрові – призначені для сучасних ігор. Відрізняються підвищеним об'ємом (8-32 Гб) та частотою (від 2133 МГц), а також ефектним дизайном. У таких ОЗП передбачається можливість розгону. Коштують дорожче за стандартну пам'ять.

Для серверів – характеризуються підвищеною надійністю та продуктивністю. Такі моделі коштують дуже дорого та не сумісні з більшістю настільних ПК.

DDR5 – найновіший і найпросунутіший тип пам'яті. Має підвищену швидкість роботи при порівняно низькому енергоспоживання. Ця пам'ять коштує дуже дорого, через що поки не набула широкого поширення.

DDR4 – характеризується оптимальним співвідношенням ціни, продуктивності, надійності та споживання електроенергії. Цей тип пам'яті зустрічається найчастіше. Оптимальний вибір для збирання нового комп'ютера.

DDR3 – обійдеться дешевше за попередній варіант, але має меншу швидкість роботи при більш високому енергоспоживання. Така ОЗУ підійде для збирання недорогого ПК на основі материнки з вбудованим процесором.

• DDR3L – удосконалений варіант DDR3, що відрізняється зниженим енергоспоживанням. Крім того, ця пам'ять менше нагрівається.

DDR та DDR2 – давно застарілі типи пам'яті. Зустрічаються дуже рідко і використовуються для апгрейду дуже старих ПК.

SDRAM – раритетна оперативна пам'ять, яка широко застосовувалась у 1998-2001 роках. Має досить високу вартість, оскільки трапляється рідко.

• Модуль пам'яті
• Комплект із 2-х модулів
• Модуль пам'яті із радіатором

Форм-фактор – це насправді конструкція планки пам'яті. Включає розміри модуля пам'яті, кількість і розташування контактів. Різні форм-фактори несумісні між собою.

DIMM – стандартний форм-фактор ОЗП. Використовується у стаціонарних комп'ютерах. Кількість контактів коливається у діапазоні 168-240.

SODIMM – зменшений варіант DIMM, розрахований на планшетні комп'ютери та ноутбуки. Кількість контактів складає 72-200.

FB-DIMM – серверна оперативна пам'ять Відрізняється високою швидкістю передачі даних та надійністю.

LRDIMM – тип серверної пам'яті, призначений для використання у потужних серверах та дата-центрах.

MiniDIMM – нестандартний форм-фактор, який застосовується в окремих портативних пристроях.

Оперативна пам'ять найчастіше представлена одним модулем . Але зустрічаються набори із двох, трьох, чотирьох, шести чи восьми планок. На кожен модуль потрібен окремий слот на материнській платі. Набір оперативної пам'яті з 2-8 штук дозволяє встановити парну кількість планок і тим самим значно підвищити швидкодію пам'яті. Щоправда, не всі материнські плати забезпечують таку можливість.

Кількість модулів залежить від кількості вільних слотів на материнській платі та гранично допустимого об'єму пам'яті для кожної планки ОЗП, яку вона підтримує.

Дешеві материнки забезпечені двома слотами пам'яті – для таких моделей розумно придбати одну планку більшого обсягу замість двох. На просунуті материнські плати можна встановити комплект із 4-8 штук . Якщо планується модернізація ПК у майбутньому, то краще встановити менше модулів із великим обсягом, щоб залишилися вільні слоти під нову пам'ять.

Важливо : бажано встановлювати планки з одного комплекту. Це забезпечить стабільну роботу системи. При цьому можна ставити і модулі різних виробників із ідентичними параметрами (частота, напруга, таймінг). Якщо встановити дві ОЗУ з різними характеристиками, то потужніша пам'ять працюватиме на зниженому рівні, а її інші ресурси виявляться незатребуваними.

Обсяг ОЗП впливає швидкодія комп'ютера. Що цей параметр, тим більше завдань система зможе обробляти одночасно. Сьогодні зустрічаються модулі об'ємом як 1 Гб, і 128 Гб. При цьому варто враховувати, що сумарний об'єм пам'яті RAM не повинен бути більшим за максимальний об'єм, який наводиться в характеристиках материнки та процесора.

Об'єм пам'яті одного або кількох модулів ОЗП повинен підбиратися відповідно до призначення комп'ютера:

• 4-8 Гб – для роботи з офісними програмами, Інтернет, перегляд відео;
• 16 Гб – для сучасних комп'ютерних ігор, кодування, запуску віртуальних машин, обробки відео з роздільною здатністю до 4K;
• 32 Гб – для вимогливих ігор та програмного забезпечення (відео-, аудіо- та графічних редакторів), серверів;
• 64 Гб та 128 Гб – для САПР та інших вузькоспеціальних завдань, у тому числі 3D-рендерінгу.

Дозволяється встановлювати ОЗУ різного обсягу, але в цьому випадку багатоканальний режим не працюватиме.

Важливо : для роботи з ОЗУ об'ємом понад 3 Гб потрібна 64-бітна операційна система, оскільки 32-бітний аналог "бачить" всього 3-3.5 Гб. Решта пам'яті не буде використана. Також 64-розрядним операційним системам потрібно вдвічі більше пам'яті, ніж 32-бітним. Для таких ОС обсяг оперативної пам'яті повинен становити 4 Гб, а краще 8 Гб.

Цей параметр означає кількість операцій, які комп'ютер може здійснювати в одиницю часу. Вимірюється в мегагерцях (МГц) . Що вище тактова частота ОЗУ, то швидше працюватиме комп'ютер. У той самий час зростає вартість модуля.

У кожній моделі материнської плати вказується частота пам'яті, що підтримується. Рекомендується підключати модуль саме такої частоти. Якщо встановити ОЗУ, що перевищує допустимий параметр, то пам'ять працюватиме на частоті материнки. Частота RAM має підтримуватись і процесором. Купівля ОЗП з високою тактовою частотою без урахування характеристик материнки та процесора – марна трата грошей.

На даний момент найпоширенішими є частоти:

• 1333 МГц, 1600 МГц та 1866 МГц (DDR3) – підходять застарілим ПК;
• 2133 МГц та 2400 (DDR4) – оптимальні для бюджетних комп'ютерів;
• 2666 МГц, 3000 МГц, 3600 МГц, 3866 МГц (DDR4) – використовуються у новому устаткуванні.

Нова пам'ять DDR5 має робочу частоту від 4800 МГц . Для професійної роботи добре підійде оперативна пам'ятка з частотою від 2666 МГц і вище.

Цей показник визначає швидкість роботи пам'яті загалом. Чим вища пропускна здатність, тим краще. Вимірюється в мегабайтах за секунду (Мбайт/с) . Пропускна здатність залежить від значення тактової частоти, розрядності шини та каналів пам'яті. На цей параметр звертають особливу увагу при покупці RAM для серверів чи геймерських ПК.

Для нормальної роботи комп'ютера пропускна спроможність шини ОЗУ повинна відповідати аналогічному параметру процесора шини.

Параметри пропускної спроможності ОЗП:

• частота 1333 МГц – 10666 Мбайт/с;
• частота 1600 МГц – 12800 Мбайт/с;
• частота 1866 МГц – 14900 Мбайт/с;
• частота 2133 МГц – 17064 Мбайт/с;
• частота 2400 МГц – 19200 Мбайт/с;
• частота 2666 МГц – 21300 Мбайт/с;
• частота 3000 МГц – 24000 Мбайт/с;
• частота 3200 МГц – 25600 Мбайт/с;
• частота 3600 МГц – 28800 Мбайт/с;
• частота 3800 МГц – 30400 Мбайт/с.

Таймінг (тимчасові затримки, латентність) – одна з найважливіших характеристик швидкості роботи пам'яті. Вимірюється у наносекундах (нс). Що менше затримки, то швидше працює пам'ять і вся система загалом. Вказується за допомогою чотирьох цифр, наприклад, 15-15-15-36 (CL-Trcd-Trp-Tras):

• CL (CAS Latency) – затримка між отриманням команди на читання даних та самим читанням;
• Trcd – затримка між подачею сигналу на вибір рядка та подачею сигналу на вибір стовпця в ньому;
• Trp – затримка між подачею сигналу на закриття рядка та самим закриттям;
• Tras – затримка між відкриттям рядка та поданням команди на її закриття.

Цей параметр слід враховувати при виборі додаткової пам'яті. Напруга нових модулів повинна співпадати з напругою старих планок. Низький вольтаж призведе до нестабільної роботи системи. – до поломки ОЗП з меншою напругою.

Орієнтовні параметри напруги живлення:

• DDR – 2.5;
• DDR2 – 1.8;
• DDR3 – 1.5;
• DDR3L – 1.35;
• DDR4 – 1.2;
• DDR5 – 1.1.

Підтримка ECC – спеціальний алгоритм усунення помилок пам'яті. Зазвичай є у пам'яті для серверів. Пам'ять з підтримкою ЄСС обійдеться дорожче за звичайну.

Буферизована – вид пам'яті, що використовується на серверах. Реалізовано максимальну надійність за рахунок незначного зниження швидкості роботи. Ціна на таку пам'ять вища. Використовувати буферизовану та небуферизовану пам'ять в одній системі не можна.

Низькопрофільна – профілі меншої висоти. Найчастіше використовуються для серверних корпусів невеликої висоти.

Радіатор – запобігає перегріву потужних модулів ОЗУ (DDR3 з тактовою частотою від 1866 МГц, DDR4 – понад 3000 МГц). У деяких випадках радіатор доповнюється кулером, а просунуті моделі оснащуються водяним охолодженням. Для малопотужної оперативної оперативності охолодження не потрібно.

Підсвічування – грає декоративну роль. ОЗУ з підсвічуванням вибирають геймери, які прагнуть надати ПК оригінального вигляду. Така пам'ять встановлюється у прозорі корпуси або вироби із оглядовим вікном.

Синхронізація підсвічування – забезпечує одночасне включення/вимкнення або зміна кольору підсвічування оперативної пам'яті, материнської плати, відеокарти, процесора та інших складових комп'ютера. Існує кілька технологій синхронізації підсвічування, зокрема RGB Fusion, Aura Sync. Конкретна технологія має підтримуватись усіма пристроями.

Можливість розгону («оверклокерська» пам'ять) – дозволяє збільшити продуктивність оперативної пам'яті, підвищивши тактову частоту та робочу напругу.

Підтримка XMP (Intel)/AMP (AMD) – полегшує розгін ОЗП. Ця опція повинна підтримуватись і материнською платою комп'ютера.

Сумісність з Mac – потрібна для встановлення ОЗП у комп'ютери на архітектурі Mac.

Режими роботи

Багато модулів ОЗП підтримують багатоканальний режим роботи. Переваги: відносно низька ціна планок з невеликим об'ємом пам'яті, висока надійність системи, так як у разі відмови одного модуля продовжать роботу, приріст продуктивності (особливо важливо при рендерингу, обробці фото, відео та звуку).

Але що більше модулів встановлено, то вище навантаження на контролер пам'яті. Крім того, розігнати меншу кількість модулів ОЗП простіше.

Усі режими роботи пам'яті, крім одноканального, обов'язково повинні підтримуватись материнською платою. Режим роботи оперативної пам'яті залежить від кількості модулів ОЗУ:

• 1 або кілька – одноканальний;
• 2 або 4 – двоканальний;
• 3 або 6 – триканальний;
• 4 або 8 – чотириканальний.

Одноканальний режим (Single mode) – застосовується, коли встановлена одна планка пам'яті або кілька різних (за обсягом, частотою або виробником). Найповільніший режим роботи. Зустрічається в застарілій оперативній пам'яті DDR і деяких пристроях з DDR2.

Двоканальний режим (Dual mode) – використовується для встановлення комплекту модулів пам'яті для підвищення продуктивності системи. Комплекти складаються з парної кількості планок. Найпоширеніший режим роботи.

Триканальний режим (Triple mode) – теоретично ще більше збільшує продуктивність системи, однак, на практиці цей режим найчастіше виявляється не швидше двоканального.

Чотириканальний режим – забезпечує реалізацію максимальної продуктивності системи. Такий режим використовується у висококласних геймерських та професійних ПК.

Гнучкий режим – дає можливість встановлювати модулі різних об'ємів, однакових за частотою. Наприклад, є дві планки пам'яті: одна 512 Мб друга 1 Гб. Вони працюватимуть як три модулі по 512 Мб. Два з них працюватимуть у двоканальному режимі, третій – в одноканальному.

Ранг

При виборі ОЗУ для серверів звертають увагу на ранг (rank) – логічний модуль, що складається з певної кількості чіпів пам'яті розрядністю 64 біти. Розрізняють модулі з одним, двома чи чотирма рангами. Використання дво- та чотирирангової пам'яті дозволяє досягти максимального обсягу ОЗП при невеликій кількості роз'ємів на материнці.

Але варто враховувати, що серверні материнські плати працюють з обмеженою кількістю рангів. Отже, при перевищенні цього порога збільшити обсяг пам'яті не вийде навіть за наявності вільних слотів.