Бронепластина (бронеплита) – жорсткий захисний елемент, який встановлюють плитоноску. Уберігає від куль та уламків снарядів. Зустрічаються бронепластини 3-6 класу. Недолік – велика вага.
Балістичний пакет – легкий та м'який бронеелемент. Захищає від рикошетів куль, уламків гранат, мін та снарядів. Як і бронепластини, балістичні пакети вставляються в плитоноску (за допомогою камербанду). Такі елементи посилюють захисні властивості бронежилету. Мінуси: порівняно невисокий клас захисту (1-2), висока ціна, чутливість до несприятливих факторів.
Стандартна – має мінімальну перешкодову деформацію і тим самим знижує тяжкість заборонної (заброньової) травми. Подібна травма виникає у разі потрапляння кулі або уламка в захисний елемент. Кінетична енергія кулі або уламка стає причиною різних пошкоджень тіла (переломи, розриви внутрішніх органів, забиття). Недолік стандартної бронепластини – велика вага.
Ультралегка – більш комфортна в носінні, що дозволяє довше не знімати плитоноску. Мінус – велика перешкодова деформація, яка збільшує тяжкість запобіжної травми. Ультралегкі захисні елементи вибирають військові, які пересуваються.
Класи захисту бронежилетів (бронеплит) відповідно до ДСТУ 8782:2018:
Важливо: зазвичай бронеелемент вищого класу захищає від ушкодження зброєю, на яку розраховані моделі меншого класу. Наприклад, бронепластина 2 класу оберігає людину від пістолетів ТТ та ПМ.
У США вимоги до броні регламентуються стандартом NIJ 0101.06:
У характеристиках бронепластин часто вказується клас захисту ДСТУ і відповідний йому клас за NIJ. Наприклад, 2 клас (NIJ IIIA), 6 клас (NIJ IV).
Рівні захисту балістичних пакетів регламентуються стандартом NATO STANAG 2920. Ця інформація записується наступним чином: V50 400 м/с, V50 450 м/с, V50 500 м/с тощо. Зі зростанням балістичної швидкості (м/с) підвищується рівень захисту.
Сталь – міцний та довговічний матеріал, що дозволяє виготовити елементи високого класу захисту (3-6). Сталеві бронеплити переносять багаторазові влучення. Недолік – велика вага.
Кераміка – набагато легше сталевої пластини при порівнянні міцності. Забезпечує високий клас захисту (4-6), зменшує тяжкість запобіжної травми. Але керамічна плита тріскається при попаданні кулі і не підходить для повторного використання. Також керамічні захисні елементи обійдуться дорожче за аналоги зі сталі і потребують більш ретельного догляду.
Поліетилен (СВМПЕ) – надійний та легкий матеріал. Подібні захисні елементи мають більш високу вартість, ніж моделі зі сталі та дають менший клас захисту (максимум 3). З поліетилену виконуються бронепластини та балістичні пакети.
Композит – комбінація різних матеріалів, наприклад, кераміки та поліетилену. Це дозволяє досягти високого класу захисту при порівняно малій вазі. Як і моделі з кераміки, композитні пластини є одноразовими.
Антирікошет – захищає від уламків куль, які утворюються при попаданні в бронепластину. Такі уламки можуть спричинити серйозні травми.
Демпфер (амортизаційно-кліматичний підпір) – поглинає кінетичну енергію кулі і цим знижує тяжкість заборонної травми. Також покращує вентиляцію плитоноски.
Важливо : вентиляція бронежилета (плитоноски) особливо потрібна у спекотному кліматі. В іншому випадку різко підвищується ймовірність погіршення боєздатності та теплового удару.
Система кріплення MOLLE – система з'єднання елементів спорядження, яка використовується збройними силами НАТО. Дає можливість кріпити балістичні пакети до бронежилета.
Бронепластини призначені для захисту грудей та спини, а балістичні пакети оберігають усі частини тіла. Дані елементи захищають поперек, боки, пах, живіт, груди, спину, плечі та передпліччя.
Вага бронепластин/балістичних пакетів впливає на комфорт носіння плитоноски, а також маневреність та стомлюваність людини. Чим вищий клас захисту, тим важчий засіб індивідуального захисту. Зі збільшенням маси плитоноски, доповненої бронепластинами/балістичними пакетами, зменшується час її безперервного носіння.