Система стабілізації для фото- та відеокамери використовується для отримання якісного зображення при активному русі оператора або запису довгих відеороликів.
В багатьох фотокамерах передбачена оптична або цифрова система стабілізації, але вона годиться тільки для зйомки нерухомого об'єкта. Такий стабілізатор компенсує тремтіння камери (аналог штатива), але не ефективний при русі самого об'єкта або відеографа.
Любительська – представлена плечовим упором (Рігом) або стабілізатором (стедікамом) зі скромним функціоналом. Має малу вагу і обійдеться порівняно недорого. Підійде для новачків або операторів, що знімають аматорське фото- і відео.
Професійна – крім громіздкого багатофункціонального стабілізатора включає в себе жилет і обертову руку, які зменшують навантаження на відеографа. В комплект входить і телескопічна опора (тринога). Мінус – висока ціна. Використовується операторами для професійної кіно- і відеозйомки.
Стабілізатор – фіксує положення камери і тим самим стабілізує картинку при зйомці, коли фотограф або відеограф йде, біжить, піднімається або спускається по сходах. Стедікам дозволяє комфортно вести зйомку під будь-яким ракурсом і кутом. Недоліки: висока вартість, велика вага.
Залежно від моделі стедікам має одну або кілька осей стабілізації:
Розрізняють два види стабілізаторів.
Механічний стедікам має сенс купувати тільки для роботи в умовах, коли фотограф / відеограф не може заряджати акумулятор (тривалі зйомки в лісі, горах і місцевості зі складною погодою). У всіх інших випадках краще переплатити і вибрати електронний стедікам.
Обираючи електронний стабілізатор, зверніть увагу на наявність:
У якісного стабілізатора кнопки управління камерою знаходяться на рукоятці, а зовнішні кабелі – відсутні. Ці деталі легко виходять з ладу і знижують надійність девайса.
Важливо: зверніть увагу на розташування рукоятки стедікама: краще обрати модель, де ручка знаходиться знизу, а не збоку – це робить зйомку комфортніше.
Плечовий упор – дешевше, компактніше, мобільніше, зручніше в роботі, ніж стедікам. Ріг не потребує налаштування і не вимагає від фотографа / відеографа спеціальних навичок.
Плечовий упор дозволяє легко повертати камеру і знімати під різними кутами. Мінуси: погано стабілізує картинку при швидкій ході або бігу, має обмеження по вазі (застосовується в тандемі лише з легкими та середніми камерами).
При виборі плечового упору зверніть увагу на наявність:
Початківцям фотографам і відеографам бажано обрати плечовий упор. Робота з рігом допоможе навчитися основам зйомки в русі. Потім – в міру зростання майстерності – можна задуматися про купівлю стедікама.
Важливо: рекомендується вести зйомку з плечового упору при включеній системі стабілізації зображення в самій камері. При відсутності такої опції картинка все одно буде тремтіти, правда, не так сильно, як при зйомці з рук.
Тримач – пристосування для зйомки з автомобіля або іншого транспортного засобу.
Слайдер – рейка з кареткою для рівномірного і плавного переміщення камери щодо об'єкта (горизонтальне панорамування, плавний наїзд / від'їзд від об'єкта). Пристрій можна встановлювати на рівну або похилу поверхню. Слайдер має великі габарити, що ускладнює його пересування з місця на місце. Оптимальне рішення для зйомки статичних об'єктів.
Слайдери підрозділяються на прямі і радіусні: в одному випадку каретка з камерою рухається по прямій лінії, в другому – по кривій.
Платформа – відіграє ту ж роль, що і слайдер. Оснащується коліщатками, що дозволяє виконувати рух по прямій лінії або по колу. Платформа здатна рухатися з різною швидкістю – це дає відеографу більше можливостей при зйомці об'єкта.
Загальні рекомендації щодо вибору систем стабілізації:
Призначення – багато систем стабілізації є універсальними, тобто, призначені для фото- та відеокамери. Зустрічаються і моделі, розраховані на установку тільки фото- або відеотехніки. Вибір оптимального варіанту робиться виходячи з наявності у оператора відповідного обладнання.
Режими стабілізації – основна характеристика стабілізатора. Чим більше режимів, тим ширше можливості фотографа і відеографа. Кількість режимів залежить від числа осей стабілізації. Зустрічаються механічні одноосьові (нахил) і електронні двоосьові (нахил, поворот), трьохосьові моделі (нахил, поворот, обертання).
Основні режими стабілізації камери
Максимальне навантаження – гранично допустима вага камери, при якій можна користуватися системою стабілізації без ризику поломки. При виборі моделі враховуйте вагу камери і додаткового обладнання (наприклад, накамерне світло або зовнішній екран). Рекомендується обирати модель із запасом на випадок встановлення іншої камери і / або аксесуарів.
Вага – дозволяє оцінити комфортність і надійність системи стабілізації. Занадто важкий стабілізатор збільшує навантаження на руки, що викличе швидке стомлення оператора, занадто легка модель недостатньо міцна і навряд чи витримає вагу камери з обладнанням. Знайдіть розумний баланс між цими характеристиками.