Як вибрати бінокль, підзорну трубу

Зорова (підзорна) труба – оптичний прилад, який використовується для спостереження за віддаленими об'єктами. Складається з об'єктива та окуляра. Іноді забезпечується системою для обертання і системою призм.

Бінокль (бінокуляр) – пристрій, що складається з двох зорових труб, з'єднаних паралельно. На відміну від підзорної труби передбачає спостереження за об'єктами двома очима.

Монокуляр – маленька підзорна труба, оснащена призмовою обертальною системою. Монокуляр – це половина бінокля.

• Зорова труба
• Монокуляр
• Цифровий бінокль

Тип бінокля

Класичний – звичайний бінокль, який застосовується для спостереження вдень і в сутінках.

Тепловізійний – реагує на теплове (інфрачервоне) випромінювання, що йде від об'єктів. Такий бінокль вигідно відрізняється від класичного незалежністю від зовнішнього середовища (освітлення, погодні умови, часу доби).

Нічний – використовується для спостереження за об'єктами в умовах повної відсутності освітлення. Принцип роботи заснований на дії електронно-оптичного перетворювача (ЕОП). Дистанція спостереження визначається умовами освітленості, але знаходиться в межах 150-800 м (в залежності від моделі).

Цифровий – дозволяє спостерігати за об'єктами вдень і вночі, а також записувати те, що відбувається на вбудований пристрій або носій. Зображення – чорно-біле. Дистанція спостереження визначається потужністю інфрачервоного ліхтаря.

• Універсальний бінокль
• Морський бінокль
• Астрономічний бінокль

Призначення

Універсальний – класичний бінокль зі збільшенням до 16х і діаметром об'єктива 35-52 мм. Вартість і характеристики в такому виробі оптимально збалансовані. Найпоширеніший варіант, який підійде для більшості випадків.

Мисливський – класичний бінокль зі збільшенням 8х-12х і діаметром об'єктива 50 мм. Мисливська модель заповнюється азотом і виконується у водонепроникному корпусі.

Театральний – витончений, компактний і легкий бінокль зі збільшенням 2х-4х і діаметром об'єктива 25-28 мм. Відрізняється високою світлосилою, великою вихідною зіницею і широким полем зору, що забезпечує комфортний огляд сценічної дії. Використовується для спостереження театральних, естрадних, циркових вистав. Подібний бінокль застосовують в турпоходах і на екскурсіях.

Астрономічний – масивний бінокль зі збільшенням 20х і вище, діаметром об'єктива 60-80 мм. Характеризується великим діаметром об'єктива. Астрономічний бінокль вигідно відрізняється від телескопа мобільністю і можливістю спостереження за космічними об'єктами двома очима, а також широким полем зору. Для роботи з астрономічним біноклем потрібен штатив.

• Великий астрономічний – гігантський бінокль з діаметром об'єктива від 90 мм, часто оснащується змінними окулярами (для регулювання збільшення). Рідкісний і дорогий прилад.

Важливо: астрономи та аматори використовують астрономічний бінокль разом з телескопом. Бінокль зазвичай застосовується для швидкого виявлення потрібного небесного об'єкта, а телескоп – для його детального розглядання. Новачкам краще обрати якісний бінокль, ніж недорогий телескоп.

Туристичний – компактний бінокль зі збільшенням до 7-8х і діаметром об'єктива до 25 мм. Корпус бінокля захищений від впливу вологи та від ударів. Збільшення найчастіше змінюване.

Морський – бінокль зі збільшенням 7х-10х і діаметром об'єктива – 32-60 мм. Морський бінокль має вологостійкий корпус, захищений від запотівання скла при перепаді температур. Оснащення: компас, далекомір.

Військовий – бінокль зі збільшенням до 8х і діаметром об'єктива – 30-50 мм. Військовий бінокль розрахований на використання в найсуворіших умовах – він міцний і вологостійкий. Крім того, має широке поле зору, що охоплює значний простір.

Оснащення військового бінокля: далекомір, підсвічування, компас. Центральне колесо фокусування відсутнє. Гарний варіант для рибалок, мисливців і гравців в страйкбол.

Природознавчий – бінокль зі збільшенням 6-5х і діаметром об'єктива 42-56 мм. Такий виріб захищено від впливу вологи та запотівання скла, має центральне фокусування.

Дитячий – легкий бінокль зі збільшенням до 10х і діаметром об'єктива до 35 мм. У подібній моделі немає фокусування і змінної кратності.

Лінзи

Матеріал – пластик або скло. Краще обрати скло, оскільки пластик дає гіршу якість картинки, хоча і більш міцний. Дорогі оптичні прилади з якісними пластиковими лінзами підійдуть для суворих умов.

Покриття, що просвітлює – збільшує світло пропускну здатність лінзи, що безпосередньо впливає на якість зображення.

Таке покриття буває одношаровим і багатошаровим:

• C (Coated) – одношарове покриття окремих ділянок лінз;
• FC (Fully Coated) – одношарове покриття всіх поверхонь лінз;
• MC (Multicoated) – багатошарове покриття окремих ділянок лінз;
• FMC (Fully Multicoated) – багатошарове покриття всіх поверхонь лінз.

Краще обрати оптичний прилад з багатошаровим просвітленням. Не купуйте пристрій без просвітлення – від нього користі не більше, ніж від іграшки.

Важливо: для запобігання хроматичних аберацій (перекручувань), що виникають через неоднакове заломлення світлових хвиль з різною довжиною (дисперсія), рекомендується купувати оптичні прилади з низько дисперсними лінзами.

Зверніть увагу на прилади з асферичними лінзами: завдяки особливій поверхні лінз у подібні пристроїв дають менше спотворень, ніж у моделей зі сферичними лінзами. Правда, асферичні лінзи набагато складніше у виробництві, що відповідним чином впливає на їх ціну.

Кількість – більшість біноклів забезпечені 6-12 лінзами, у «просунутих» моделей їх не менше 10-12 штук. Чим більше лінз або груп лінз, тим вище якість картинки. Водночас зі зростанням числа лінз збільшується ціна оптичного приладу, габарити та вага, а ось коефіцієнт пропускання світла зменшується.

Корпус

Корпус – виконується з наступних матеріалів:

• сплав легких металів – відмінно захищає бінокль від механічних впливів;
• пластик – дешевий і легкий, але недостатньо міцний;
• карбон – високоміцний матеріал, який має невелику вагу.

Прогумований – захищає бінокль від ударів. Крім цього, такий бінокль зручніше тримати в руках.

Захист від вологи – потрібен для оптичних приладів, які використовуються в безпосередній близькості від води, наприклад, на рибалці. Такі моделі повинні добре переносити нетривале занурення в воду. Деякі біноклі характеризуються нульовою або позитивною плавучістю (не тонуть). У всіх інших випадках достатньо придбати модель із захистом від бризок.

Ударостійкий корпус – захищає оптичний прилад від механічних впливів (удари, падіння). Пристрої з таким корпусом використовуються в суворих умовах.

Характеристики

Основні характеристики бінокля вказуються в його маркуванні, наприклад, 10х50; 20х80; 2х25. Перша цифра вказує на кратність збільшення, друга – на діаметр об'єктива.

Кратність збільшення – визначає ступінь «наближення» об'єкта в оптичному приладі. Іншими словами, 10х бінокль дозволяє побачити об'єкт в 10 разів ближче, ніж «неозброєним» оком. Чим більше ступінь кратності, тим більш віддалені об'єкти будуть видні, але при цьому картинка тьмяніє і звужується.

Види кратності.

• Мала (2х-4х) – театральні, біноклі нічного бачення;
• Середня (5х-8х) – більшість біноклів;
• Велика (10х-22х) – астрономічні, військові, мисливські.

Кратність буває двох типів.

• фіксована – не дозволяє змінювати збільшення. У більшості моделей кратність фіксована.
• змінна (функція Zoom) – дозволяє змінювати збільшення в певних рамках. Це корисно в тих випадках, коли спостереження проводиться на різній відстані від об'єкта. Оптичні прилади з функцією Zoom через ускладненої конструкції коштують дорожче і менш надійні аналоги з фіксованою кратністю.

Діаметр об'єктива (апертура, вхідна зіниця) – розмір передньої лінзи. Зі збільшенням розміру об'єктива зростає світлосила оптичного приладу, чіткість і яскравість зображення (важливо для спостереження в сутінках), але одночасно підвищуються його габарити, вага і ціна. Знайдіть оптимальний баланс між цими факторами, ґрунтуючись на сфері застосування оптичного приладу.

Види біноклів по діаметру

• Компактний (до 30 мм) – показує близькі об'єкти в умовах гарної освітленості, але не годиться для сутінків і ночі. Підійде дітям, театралам, деяким туристам.
• Середніх розмірів (30-40 мм) – показує будь-які об'єкти вдень, а в сутінках – головні, при цьому досить компактний. Вдале рішення для мисливців і туристів.
• Повнорозмірний (40-60 мм) – показує будь-які об'єкти вдень і вночі, дозволяє розрізняти основні деталі об'єкта в похмуру погоду і сутінках, але через громіздкість незручний для тривалого огляду з рук (потрібен штатив). Такий бінокль використовують мисливці, моряки, початківці астрономи, любителі якісної оптики. Для туристів подібний варіант буде занадто важким.
• Габаритний (60-110 мм і вище) – показує будь-які об'єкти, в тому числі небесні тіла, але занадто велика вага і габарити такого приладу не дозволяють вести спостереження з рук (потрібен штатив або монтування).

Фокусування – наведення на різкість зорової труби оптичного приладу буває двох видів:

• роздільна – виконується за допомогою обертання окулярів окремо, що спрощує конструкцію, підвищує надійність бінокля, а також дозволяє точно налаштувати кожну половину бінокля виходячи з особливостей зору користувача;
• центральна – виконується за допомогою центрального маховика. В результаті обидві труби бінокля налаштовуються одночасно, що зручно. Однак користувачам, у яких рівень зору істотно відрізняється, подібний варіант не підійде.

Призма – коригує отримане зображення. Більшість біноклів і зорових труб засноване на схемі Кеплера, що забезпечує значне збільшення, але дає перевернуте зображення. Призма повторно перевертає картинку. Тільки в театральних біноклях використовується схема Галілея, в якій картинка виходить не перевернутою, але низької якості та кратності збільшення (до 3х).

Призми бувають двох типів.

• Porro – оптимальний баланс якості та ціни, але особливості конструкції не дозволяють виготовляти компактні потужні оптичні прилади. Існує два види цих призм: BaK-4 і BK-7. Краще обрати перший варіант – він характеризується мінімальними втратами світла і максимальною якістю картинки.
• Roof – дає можливість виготовляти більш компактні оптичні прилади, але має складну конструкцію, через що збільшується їх ціна і вага в порівнянні з аналогами, в яких використовується призма Porro. Апаратура моделей з Roof-призмою не перевищує 65 мм.

Існує два види Roof-призм: Abbe-Koenig і Schmidt-Pechan. Перший варіант дає краще зображення, але обійдеться дорожче.

Якщо купується порівняно дешевий оптичний прилад, то краще обрати модель з призмою Porro. А ось купуючи дорогу техніку, варто звернути увагу на рішення з Roof-призмою (Abbe-Koenig).

Роздільна здатність (межа роздільної здатності) – кутова дистанція між двома точками, які при спостереженні в оптичний прилад не зливаються і сприймаються окремо. Вимірюється в кутових секундах. Чим менше кут, тим більше роздільна здатність бінокля або підзорної труби та тим виразніше картинка.

Межа роздільної здатності людського ока становить 60 кутових секунд. Це означає, що людина не здатна бачити дві точки, розташоване під кутом меншим цього параметра.

Орієнтири по вибору бінокля:

• для біноклів з діаметром вихідного зіниці менш 4.5 мм – добуток вказаної межі роздільної здатності на збільшення не повинен перевищувати 60 кутових секунд;
• для біноклів з діаметром вихідного зіниці більше 4.5 мм – зазначена межа роздільної здатності не повинна перевищувати 300 / D (D – діаметр вихідної зіниці, мм).

Важливо: відсутність параметра роздільної здатності (межі роздільної здатності) в документації до оптичного приладу говорить про недобросовісність виробника.

Сутінковий фактор (число) – характеризує здатність оптичного приладу давати якісну картинку в умовах поганого освітлення. Цей параметр визначається через формулу: квадратний корінь з добутку діаметра об'єктива на кратність збільшення.

Важливо: сутінкового фактора недостатньо для правильної оцінки можливостей оптичного приладу, оскільки він не бере до уваги інші ключові параметри (діаметр вихідної зіниці, якість скла і його просвітлення, конструктивні особливості апарату). Тому сутінкове число враховується тільки на першій фазі вибору оптичного приладу.

Коефіцієнт пропускання світла – відношення кількості вихідного світла до кількості вхідного світла. У приладах з лінзами без відповідного покриття цей параметр не перевищує 50%, оскільки кожна лінза відбиває 5% світла – це негативно впливає на якість картинки. У моделях з «просвітленими» лінзами коефіцієнт пропускання світла може досягати 97%.

Поле зору (кут зору) – вказує на видиму область простору, крізь бінокль. Вимірюється в метрах на відстані 1000 м (лінійне) або градусах (кут зору).

Чим ширше поле зору, тим більше інформації отримає спостерігач і тим швидше знайдеться потрібний об'єкт. Водночас зі збільшенням цього параметра погіршується різкість і з'являються спотворення по краях картинки (аберації). Знайдіть оптимальний баланс між розміром поля зору і якістю зображення.

Лінійне поле зору актуально для спостереження наземних об'єктів, а ось для астрономічних цілей варто звернути увагу на кут зору. Лінійне поле зору перекладається в градуси шляхом ділення зазначеного числа в метрах на 17.4.

Поле зору буває істинним (відповідає полю зору без збільшення) і окулярним (видимим), яке перевищує справжню пропорційно кратності збільшення конкретного оптичного приладу. Якщо справжнє поле зору у 10х біноклі становить 5.2 °, то окулярне – 52 °.

Вихідна зіниця – відношення діаметра вхідної зіниці до кратності збільшення. Бінокль 20х60 має вихідне вічко: 60/20 = 3 мм. Якщо діаметр вихідної зіниці перевищує діаметр людської зіниці, то частина світла не надходить в око – фактично це означає зниження апертури оптичного приладу.

Відомо, що в темряві зіниця людського ока збільшується до 6-8 мм, тоді як днем її розмір становить 2-4 мм. Враховуйте цей факт при виборі оптичного приладу: діаметр вихідної зіниці у приладу, який застосовується вночі, повинен бути більшим за аналогічний параметр «денного» пристрою.

Діаметр вихідної зіниці допомагає оцінити світлосилу (відносну яскравість) оптичного приладу:

• до 3 мм – прилади малої світлосили;
• 3-4.5 мм – прилади середньої світлосили;
• 4.5-6 мм – світлосильні прилади;
• понад 6 мм – прилади високої світлосили.

Інший варіант обчислення світлосили – квадрат діаметра вихідної зіниці. Для бінокля 20х60 з діаметром вихідного зіниці 3 мм, світлосила становить 9.

Світлосила дозволяє оцінити придатність оптичного приладу до використання в умовах слабкого освітлення. Прилади малої світлосили підійдуть для спостереження вдень, а світлосильні моделі та пристрої з високою світлосилою використовуються в темну час доби.

Винос вихідної зіниці – дистанція між вихідною зіницею і зовнішньою лінзою окуляра. Цей параметр впливає на комфорт при роботі з оптичним приладом. Моделі з дуже низьким (до 8 мм) або дуже високим виносом (понад 25 мм) вихідної зіниці незручні.

Вважаються оптимальними такі параметри виносу вихідної зіниці:

• 10-15 мм – для користувачів з гарним зором;
• 17-20 мм – для користувачів, які користуються оптичним приладом в окулярах.

Відстань між зіницями – дистанція між оптичними осями двох половинок бінокля. У біноклях часто передбачається регулювання цією відстані для більш комфортної роботи з пристроєм. Зазвичай діапазон налаштування цього параметра становить 60-70 мм (рідше зустрічаються моделі, у яких ця відстань регулюється в межах 56-72 мм).

Важливо: обираючи бінокль для дитини, зверніть увагу на відстань між зіницями та можливість її регулювання.

Діоптрійна поправка – регулювання окуляра, щоб отримати різку картинку, необхідна для далекозорих або короткозорих людей.

Вага – чим легше оптичний прилад, тим простіше його носити, але пристрої з пристойним збільшенням і світлосилою досить важкі. Якщо бінокль, зорова труба або монокуляр важать понад 1 кг, то рекомендується користуватися штативом.

Оснащення

Штатив – забезпечує стійкість зображення. Масивні пристрої з кратністю від 16х рекомендується встановлювати на штатив, оскільки навіть невелике тремтіння рук може призвести до зміщення об'єктива – в результаті потрібний об'єкт вийде з поля зору. Мінус – штатив обмежує мобільність оптичного приладу та ускладнює його транспортування.

Важливо: L-адаптер допоможе надійно закріпити бінокль на фотоштатив.

Оптичний стабілізатор – як і штатив, служить для стійкості картинки, але при цьому зберігає мобільність оптичного приладу. Водночас такі прилади обійдуться дорожче аналогів без системи стабілізації. Крім того, оптичний стабілізатор потребує електроживлення від пальчикових акумуляторів або батарейок, які швидко розряджаються (особливо взимку).

Компас – стане в пригоді для орієнтування на місцевості під час полювання, риболовлі або турпоходу. У дорогих приладах, перш за все, морських біноклях, шкала компаса відображається поруч з основним зображенням.

Цифрова камера – використовується для фото та відеозйомки, що відбувається на електронний носій. Така опція зацікавить спортивних уболівальників, глядачів на виставі або концерті, цінителів природи.

Радіо – для прослуховування улюблених радіостанцій.

Далекомір – визначає дистанцію до об'єкта спостереження. Ця опція реалізована у вигляді далекомірної сітки або цифрового далекоміра.

Наочники – дозволяють розташувати очі користувача на оптимальній дистанції від окуляра і прибирають бічне засвічення. Гумові наочники роблять роботу з біноклем більш комфортною і захищають очниці від удару. У моделях з висувними наочниками можна регулювати їх положення в залежності від наявності або відсутності окулярів у спостерігача, що також підвищує комфорт експлуатації приладу.

Світлофільтри – збільшують контрастність зображення при спостереженні об'єктів при різних погодних умовах (туман, сонячний день і т.д.).

Заповнення газом (азот або аргон) – захищає лінзи від запотівання при значних коливаннях температури або рівня вологості.

Захисні кришки – захищають окуляри та об'єктиви від негативних впливів зовнішнього середовища.

Серветка – використовується для чищення оптики.

Ремінець – полегшує перенесення оптичного приладу і не обмежує рух користувача. В результаті бінокль буде завжди під рукою.

Чохол (футляр, кейс) – полегшує зберігання і транспортування оптичного приладу.

Поради

• Купуйте оптичні прилади в спеціалізованих магазинах – це вбереже від покупки неякісного виробу.
• Поцікавтеся репутацією бренду: якщо виробник багато років виготовляє якісні оптичні прилади, то це вагомий аргумент на його користь. Не обирайте дешеві біноклі та підзорні труби невідомих торгових марок.
• Уважно огляньте корпус приладу і переконайтеся у відсутності дефектів. Не варто купувати виріб, якщо на лінзах є бруд або пошкодження. Для перевірки стану лінз досить подивитися в прилад на світлий однотонний простір. Присутність пилу всередині приладу свідчить про слабку герметичності корпусу.
• При спостереженні за об'єктом в бінокль або підзорну трубу, не повинно бути надмірного напруження зору. Якщо воно є, то не купуйте такий прилад, оскільки він може нашкодити зору.
• Особливу увагу приділіть якості зображення. Якщо воно двоїться, контури розмиті, а предмети оточені кольоровими аурами, відмовтеся від покупки приладу. Якісна техніка показує чіткі контури предметів.
• Потримайте оптичний прилад в руках, оцініть його вагу і габарити, адже ці параметри впливають на рівень комфорту експлуатації.
• Переконайтеся в надійності шарнірного зчленування зорових труб бінокля шляхом зрушення і розсування цих «половинок». Про низьку якість кріплення каже його розхитаність і скрипи при русі зорових труб.
• Бажано, щоб кнопки на корпусі оптичного приладу були зручні для настройки на дотик.
• Щоб протестувати оптичну якість приладу, прочитайте книгу з відстані в 10 метрів при хорошому освітленні. Інший варіант – повільно відсуває пристрій від очей на дистанцію до 20 см. Зображення при цьому має залишатися незмінним, без спотворень. При відстані від очей до 30 см зіниця виробу повинна бути абсолютно круглою і добре освітленою.
• Не забудьте перевірити фокусування приладу.