Як вибрати електрогенератор

Бензинові – характеризуються низькою ціною та простотою експлуатації. У порівнянні з дизельними «побратимами» ці агрегати тихіше працюють, легше запускаються в мороз і менше важать. Застосовуються зазвичай як резервне джерело енергії, оскільки вони найменш потужні серед усіх.

Недоліки бензинових електрогенераторів: висока вартість бензину, підвищена витрата палива, малий ресурс двигуна та нетривалий час роботи без перерви. Такі пристрої підійдуть для дачі та заміського будинку.

Важливо: використовувати бензинові електрогенератори доцільно в умовах, що не передбачають споживання великої кількості електроенергії. Марка бензину та витрата палива є важливими критеріями вибору.

Дизельні – вигідно відрізняються від бензинових аналогів економічною витратою палива, великим ресурсом двигуна та широким діапазоном потужностей (від кількох кВт до кількох МВт). Використовуються як резервне або основне джерело живлення для побутових та промислових потреб.

Мінуси дизельних електрогенераторів: висока ціна, велика вага, складний запуск при негативних температурах (ця проблема вирішується за допомогою системи підігріву або зимового пального).

Дизельні електрогенератори стануть оптимальним варіантом там, де є необхідність постійного джерела енергії. У цьому випадку витрати на його використання компенсують різницю в початковій вартості бензинового та дизельного електрогенератора.

Газові – можуть давати пару для опалення, гарячу воду та холод для систем кондиціювання. На відміну від бензинових та дизельних пристроїв, газові електрогенератори екологічні (немає токсичних викидів) та мають знижений рівень шуму. Застосовуються як резервне або основне джерело живлення в побутових та промислових умовах.

Недолік газових електрогенераторів – залежність від газифікації цієї території. При підключенні до газової магістралі потрібен дозвіл відповідних служб. Якщо у якості пального використовується скраплений газ, необхідно регулярно змінювати балон.

Комбіновані (бензин/газ) – працюють на цих типах пального. За своїми характеристиками нагадують бензинові агрегати. Універсальне рішення, яке дозволяє вибирати оптимальний вид палива, виходячи з конкретної ситуації. Мінуси комбінованих електрогенераторів: відносно низька потужність, висока ціна, потрібна регулярна заміна балона.

• Газовий електрогенератор
• Бензиновий електрогенератор

Від цього показника залежить ефективність роботи електрогенератора. Потужні пристрої коштують дорого, громіздкі та споживають велику кількість пального.

Активна (номінальна) – потужність, яку електрогенератор видає впродовж довгого часу. Це основний параметр, за яким і підбирається агрегат. Для приладів з коефіцієнтом пускового струму активна потужність 1 збігається з пусковою потужністю (лампи розжарювання, електрочайники, праски).

Для живлення приладів з коефіцієнтом пускового струму більше 1 слід обчислювати саме пускову потужність, особливо якщо вони вмикаються одночасно. Зокрема, до такої техніки належать пилососи, холодильники, зварювальні апарати, водяні насоси.

Хоча пускові струми виникають дуже короткий час (максимум – кілька секунд), без урахування даного коефіцієнта підключені прилади не працюватимуть.

Максимальна – потужність, яку пристрій виробляє за короткий проміжок часу (до 30 хвилин). Максимальна потужність завжди активніша, але тривала робота в подібному режимі прискорює знос двигуна і підвищує витрату пального.

Для розрахунку оптимального значення активної потужності необхідно:

• визначитися з кількістю приладів, які одночасно працюватимуть від електрогенератора;
• номінальну потужність кожного приладу помножити на відповідний коефіцієнт пускового струму, вказаний у спеціальних таблицях (так визначається пускова потужність);
• отримані результати скласти.

Коефіцієнт пускового струму для деяких електроприладів:

• ноутбук, телевізор – 1.1;
• електродриль, перфоратор, стрічково-шліфувальна машинка – 1.2;
• циркулярна пилка, рубанок, кутова шліфувальна машинка (болгарка) – 1.3;
• мікрохвильова піч – 2;
• пилосос – 2.5;
• холодильник, кондиціонер, пральна машина – 3.5;
• зварювальний апарат – 4;
• занурювальний водяний насос – 5.

Потужність електрогенератора повинна перевищувати на 20-30% суму потужностей всіх пристроїв, що одночасно підключаються і працюють більше 5 хвилин. Інакше є можливість зіткнутися з низкою технічних проблем, серед яких: значне збільшення витрати пального, зниження терміну експлуатації і навіть можливість поломки генератора.

Оскільки генератор зазвичай використовується як резервне джерело електроенергії, рекомендується виходити з потужності найважливіших приладів. До таких відноситься холодильник, освітлення, електричний чайник і плита, опалювальний котел в холодну пору, занурювальний водяний насос. Найчастіше цей список включає ПК або телевізор.

Орієнтовні параметри активної потужності електрогенераторів:

• для дому, дачі – 3-5 кВт;
• для будмайданчика, котеджу – 10 кВт та більше.

Число фаз генератора залежить від кількості фаз мережі.

Однофазні генератори – працюють із однофазною мережею напругою 220 В. Живлять побутові електроприлади: холодильники, телевізори, пральні машини, комп'ютери та іншу техніку.

Трифазні генератори – працюють із трифазною мережею напругою 380 В. Вартість таких генераторів вища, ніж однофазних. Застосовуються для живлення електроприладів у величезних офісах, великих заміських будинках, промислового обладнання тощо.

До однофазного електрогенератора можна підключати лише однофазні споживачі. До трифазного – однофазні та трифазні. У разі необхідно забезпечити рівномірний розподіл споживачів між фазами, щоб уникнути поломки електрогенератора.

1/3 фазні генератори – оснащені системою перемикання, яка дозволяє живити однофазних і трифазних споживачів без втрати потужності.

Ця величина актуальна для зварювальних електрогенераторів. Максимальний зварювальний струм – максимальний струм, що видається цими пристроями на електроди. Вимірюється у амперах (А). Ця характеристика залежить від виду зварювання та параметрів заготовок, але в будь-якому випадку повинна як мінімум збігатися зі значенням сили зварювального струму (вказується в таблицях).

ДВС – основний робочий блок електрогенераторів.

Число тактів (для бензинових двигунів)

Двотактний двигун коштує дешевше, ніж чотиритактний, але вимагає спеціального пального та масла. При використанні неякісного пального двигун працює нестійко і може швидко вийти з ладу.

Чотирьохтактний двигун коштує дорожче через складнішу конструкцію. Однак це компенсується економічністю роботи, меншим рівнем вібрації та шуму. Крім того, даний двигун більш екологічний у роботі, ніж двотактний (вихлоп менш токсичний).

Число обертів

Низькооборотні двигуни (приблизно 1500 об/хв) – використовуються в електрогенераторах, що виконують роль основного джерела енергії. Мають значний ресурс роботи і невелику шумність. Це оптимальний варіант для підприємства чи заміського будинку. Однак вартість їх більша, ніж високооборотних.

Високооборотні двигуни (3000 об/хв і більше) – використовують у електрогенераторах, виконують функцію резервного джерела енергії. До переваг таких двигунів відноситься порівняно низька ціна, компактність і невелика вага. Недоліками є менший ресурс роботи, велика витрата палива та підвищений шум.

Зустрічаються моделі з двигунами від 3000 до 6000 об/хв.

Тип охолодження

Повітряне охолодження – використовується у генераторах резервного типу невеликої потужності. Позитивні якості: порівняно низька ціна, простота у виготовленні, обслуговуванні та ремонті. Недолік – вони не розраховані на тривалу безперервну роботу.

Рідинне охолодження – застосовується у генераторах основного типу великої потужності. Перевага – можливість тривалої безперервної роботи. Недоліки: складніша конструкція, висока вартість.

Важливо: двигун – серце електрогенератора. Що його більший ресурс (500-25000 мотогодин і більше), то довше зможе працювати двигун без ремонту. Однак цей показник коригується в одну чи іншу сторону в залежності від умов та частоти експлуатації, рівня навантаження, своєчасного та якісного обслуговування.

Характеристики

Цей показник впливає на комфортність використання електрогенератора. Одиниця виміру – децибел (дБ). У різних моделях рівень шуму становить 50-90 дБ та більше.

Цей параметр характеризує ступінь захисту генератора від вологи та дрібних частинок. Він позначається як абревіатура IPXX (замість Х пишуться певні цифри). Перша стосується захисту від твердих частинок та ступеня захисту електробезпеки, друга – ступеня захисту від вологи. Чим більше ці цифри, тим вищий рівень пилу – та вологозахищеності.

Ще один важливий показник, який варто звернути увагу. Після закінчення цього періоду електрогенератор потрібно вимкнути, щоб дати охолонути його двигуну.

Орієнтовний час безперервної роботи електрогенераторів:

• бензинові – 8-10 годин;
• дизельні – 10-48 годин;
• газові – 5-24 години;
• комбіновані – 5-15 годин.

Ручний – приводить у дію генератор за допомогою м'язової сили людини, тобто потрібно смикнути за шнур. Застосовується в агрегатах, які не пов'язані з основною мережею (аварійні генератори), там, де не потрібно одразу включати живлення у разі знеструмлення основної мережі.

Електричний – генератор запускає при натисканні на кнопку або повороті ключа стартера. Електричний пуск простіший за ручний, але менш надійний. При цьому у разі поломки стартера або розрядки акумулятора ввімкнути електрогенератор не вдасться.

• Дистанційний – різновид попереднього варіанта. Дає можливість запускати генератор на відстані, що зручно. Але в цьому випадку потрібно постійно тримати акумулятор зарядженим на 100%. Ще один мінус – обмежений радіус дії пульта.

Перевага ручного та електричного способу полягає в тому, що користувач контролює процес запуску електрогенератора. Мінус – необхідність постійно запускати агрегат при перебоях із електрикою. Ці моделі не підійдуть у ситуаціях, коли потрібна безперервна подача електроенергії.

Автоматичний – запускає генератор без участі користувача, якщо мережі падає напруга. Використовується у випадках, коли потрібно негайно відновити живлення під час знеструмлення основної мережі. Через складну систему управління ціна генераторів з автоматичним запуском вища, ніж у аналогічних пристроїв із ручним та електричним пуском.

Альтернатор – головна частина електрогенератора, яка відповідає за перетворення механічної енергії обертання валу двигуна на електричну (змінний струм).

Синхронний (щітковий) – добре переносить пікові навантаження та забезпечує стабільну напругу. Недоліки: висока вартість, складна конструкція, чутливість до бруду, пилу, вологи та коротких замикань, необхідність періодичної заміни щіток.

Сфера застосування синхронних генераторів: живлення побутових приладів (насоси, кондиціонери, опалювальні котли, пилососи).

Інверторний – відноситься до синхронних генераторів, але при цьому забезпечений інвертором (електронним блоком). Такий пристрій перетворює змінний струм на постійний і назад. Позитивні якості: висока стабільність вихідної напруги, економія пального за рахунок регулювання обертів двигуна виходячи з поточного навантаження, низький рівень шуму, стійкість до вологи.

Але інверторний альтернатор обійдеться дорожче за звичайний синхронний, а також має порівняно невисоку потужність. Ще один недолік – обмежений модельний ряд.

Сфера застосування інверторних генераторів: живлення обладнання, що чутливе до перепадів напруги (телевізори, комп'ютери, ноутбуки, телефони, холодильники, принтери, циркуляційні насоси).

Асинхронний (безщітковий) – характеризується низькою ціною, компактними габаритами, малою вагою та простою конструкцією. Даний генератор не боїться тривалих перевантажень, коротких замикань та впливу вологи, пилу, бруду. При цьому не потрібно міняти щітки. Мінуси: нестабільна напруга, чутливість до пікових навантажень.

Сфера застосування асинхронних генераторів: живлення насосів, компресорів, потужного електроінструменту, зварювального та будівельного обладнання.

Мідна – має низький опір і дуже високу електропровідність. Така обмотка довго служить, витримує короткі замикання, повільно нагрівається і швидко остигає. Мінуси: висока вартість, велика вага. Електрогенератори з мідною обмоткою – Хороший варіант для інтенсивної експлуатації та підвищених навантажень.

Алюмінієва – дешевше та легше мідної обмотки. Недоліки: низька міцність та електропровідність, повільне охолодження, швидке нагрівання, що знижує потужність електрогенератора при серйозних навантаженнях. Агрегати з алюмінієвою обмоткою підходять для рідкісного використання.

Інвенторний електрогенератор перетворює змінний струм, що надходить від генератора, на постійний і назад. Забезпечує якісне та стабільне живлення. Це особливо важливо для техніки, чутливої до перепадів струму мережі (наприклад, комп'ютери).

Зварювальний – поєднує в собі генератор та зварювальний апарат. Це спричиняє його більш високу вартість у порівнянні з простим генератором. Зварювальні пристрої можуть бути як бензиновими, так і дизельними. Перші коштують дешевше, другі розраховані на високі навантаження. Якщо купувати генератор і зварювальний апарат окремо, можна помилитися з потужністю, хоч і заощадити при цьому.

AVR – забезпечує стабільну вихідну напругу, необхідну для нормальної роботи чутливої до стрибків напруги техніки. Генератор з такою функцією вибирають для живлення телевізора, комп'ютера, мікрохвильової печі, підсилювача, холодильника, сигналізації, принтера. Тим самим запобігає виходу з ладу «капризних» побутових приладів.

AVR особливо важлива, якщо генератор живить газовий котел, оскільки його електронна начинка є вимогливою до якості електричного струму.

Захист від перевантаження – запобігає поломці генератора у разі підключення до нього пристроїв з великими пусковими струмами (електроінструментів або насосів). У цьому рівень споживання електроенергії під час пуску збільшується у рази.

Вольтметр – контролює напругу в мережі, що живиться електрогенератором. Це дозволяє уникнути поломки техніки, чутливої до стрибків напруги.

Лічильник мотогодин (годин роботи двигуна) – забезпечує технічне обслуговування двигуна електрогенератора і цим продовжує термін його служби. Наприклад, заміна олії проводиться через строго визначені виробником терміни.

Звукоізолюючий кожух – дозволяє знизити рівень шуму під час роботи електрогенератора.

Глушник – як і кожух, призначений зниження шуму двигуна. Розміщується у вихлопній системі електрогенератора.

Колеса – дозволяють легко та швидко переміщати електрогенератор у разі потреби.

Цей показник – поряд з витратою пального – визначає час роботи електрогенератора на одній заправці (автономність). Але більш місткий бак збільшує габарити та вагу пристрою, що критично, якщо генератор купується для виїзних робіт. Тому слід знайти баланс між автономністю та мобільністю.

У малопотужних агрегатах ємність бака вбирається у 10 л, а більш просунутому устаткуванні цей показник сягає 50 літрів і більше.

Цей параметр враховується при виборі генератора для виїзних робіт, поїздок на дачу, риболовлю. При однакових характеристиках легший агрегат коштуватиме дорожче. У таких електрогенераторів часто слабкий захист від негативних зовнішніх факторів. Інше значення має вагу для стаціонарних пристроїв – що важче генератор, то вище його потужність і надійність, ширше набір функцій.

Портативні електрогенератори важать не більше 60 кг, аналогічний показник у моделей, які працюють у стаціонарних умовах, обчислюється сотнями та тисячами кілограмів.