Як вибрати гідроізоляційну суміш

Гідроізоляційна суміш – застосовується для захисту будівельних конструкцій від негативного впливу води та інших рідин, включно з кислотами та лугами. Продовжує термін експлуатації стін, покрівлі, балконів, басейнів, резервуарів, підвальних приміщень.

Сухий/рідкий компонент – складова частина двокомпонентної гідроізоляційної суміші.

Важливо: гідроізоляційну суміш наносять на підготовлену основу, яка має бути міцною та сухою. Поверхню слід очистити від бруду, пилу, жиру, мастил та інших речовин, що знижують адгезію (зчеплення) розчину. Також основа має бути рівною, без видимих пошкоджень.

Цементний – містить цемент, кварцовий пісок, полімерні компоненти. Переваги: екологічність, повітропроникність, низька ціна. Мінус – жорсткість покриття, що робить його чутливим до деформації та розтягування.

Цементні суміші підходять для ізоляції басейнів, резервуарів із питною водою, санвузлів, балконів та терас перед укладанням керамічної плитки.

Полімерний – містить поліуретан, полістирол, каучукову крихту. Плюс – висока стійкість до деформації та розтягування за рахунок еластичності покриття. Полімерні склади не бояться впливу агресивних середовищ та перепадів температури, ними зручно обробляти основи складної форми. Але ці суміші коштують дорожче і не пропускають повітря.

Полімерні суміші є оптимальними для захисту фундаментів, підвалів, резервуарів із технічною водою, поверхонь під плитку (тераси, кухні, санвузли).

Цементно-полімерний – поєднує екологічність та стійкість до агресивних хімічних впливів. Подібні склади мають високу ціну та вимагають ретельної підготовки основи.

Однокомпонентна – така гідроізоляційна суміш містить два компоненти, що знаходяться у змішаному стані. Після розведення водою у потрібній пропорції склад готовий до застосування. Мінус – мінімальний термін придатності.

Двокомпонентна – ця суміш складається з двох компонентів, які змішуються перед використанням. Такий розчин складніше приготувати, проте двокомпонентна суміш має більш тривалий термін зберігання.

Суха суміш – перед застосуванням змішується з водою у певній пропорції. Характеризується порівняно низькою вартістю, зручністю транспортування та зберігання. Недоліки: додаткові витрати часу та зусиль для приготування, невеликий термін придатності готового розчину, потрібно точно дотримуватися технології приготування.

Готова до застосування – простіша у використанні, тому що немає необхідності готувати розчин. Мінус – висока ціна.

Проникаюча (пенетруюча) – заповнює тріщини, пори та розломи у матеріалі будівельної конструкції (проникає на кілька десятків міліметрів). Забезпечує герметичний, але повітропроникний шар. Використовується для гідроізоляції залізобетону, бетону, цегляної кладки та інших пористих основ, підвищує їх водовідштовхувальні властивості. Не підходить для обробки конструкцій, що мають щільну структуру.

Проникаюча суміш – оптимальний вибір для захисту гідротехнічних споруд, резервуарів, гребель, фундаментів будівель при високому рівні ґрунтових вод.

Бронювальна (обмазувальна) – формує водонепроникне багатошарове покриття завтовшки 1-3 мм. Призначена для ізоляції високоміцних конструкцій із бетону та залізобетону, призначених для тривалої роботи.

Бронювальна суміш дозволяє захистити ванні, душові, санвузли, цоколі, басейни та інші резервуари.

Гідроізоляційні суміші для зовнішніх робіт витримують різкі перепади температур. Склади для внутрішніх робіт не мають кольору та сильного запаху. Також існують універсальні рішення, призначені для внутрішніх та зовнішніх робіт.

Залежно від розміру частинок розрізняють такі види сухих гідроізоляційних сумішей:

• дисперсні (до 0.63 мм) – заповнюють дуже дрібні тріщини (до 2 мм), використовуються при ізоляції приміщень із високою вологістю перед облицюванням кахлем (душові, басейни, ванни);
• розчинні (до 5 мм) – проникають глибоко в будівельний матеріал, усувають тріщини та розлами без порушення повітропроникності, підходять для захисту фундаментів;
• бетонні (5 мм і більше) – відрізняються гарною міцністю та адгезією до будь-яких підстав. Збільшують водовідштовхувальні властивості конструкції. Мінус – можливість утворення тріщин при застиганні.

Характеристики

Визначає товщину гідроізоляційного покриття, якої можна досягти при використанні суміші. Також за цим параметром судять про розміри мікротріщин, що усуваються складом.

Мінімальна товщина шару для цементних та цементно-полімерних сумішей становить 2 мм, максимальна – 5мм. Полімерні суміші наносяться багатошарово, причому товщина кожного шару становить 1.5-2 мм.

Оптимальна товщина шару підбирається, з огляду на умови застосування гідроізоляційної суміші.

Орієнтовна товщина шару для цементно-полімерних складів:

• періодичне зволоження – 2-2.5 мм;
• постійне зволоження без тиску води – 2.5-3.5 мм;
• постійне зволоження із тиском (до 0.05 МПа) – 3.5-5 мм.

Орієнтовна товщина шару полімерних складів (захист фундаменту):

• глибина залягання фундаменту 0-3 м – 2 мм;
• глибина залягання фундаменту 3-5 м – 2-4 мм;
• глибина залягання фундаменту понад 5 м – щонайменше 5 мм.

Час набору первинної міцності готової поверхні, після якого допускається ходіння для виконання технологічних операцій. Цей параметр впливає швидкість висихання суміші.

Чим менший час набору первинної міцності, тим швидше можна розпочати інші будівельні роботи. Одні склади твердіють за 3 години після нанесення, інші – за 16 годин, треті – за 72 години.

Кількість матеріалу, необхідна для формування суцільного гідроізоляційного шару площею 1 м² і товщиною 1 мм. Залежить від кількості шарів та їх товщини, а також стану основи. При обробці нерівної поверхні або основи з вибоїнами витрата суміші збільшується.

Період, упродовж якого приготовлений гідроізоляційний розчин / готова до застосування суміш зберігає експлуатаційні властивості й має бути нанесен на основу. Після цього тимчасового інтервалу склад твердне.

Чим менший час придатності, тим важче робота із сумішшю і тим більш високою має бути кваліфікація робітників. У різних складах цей показник становить 30-180 хвилин.

Відношення маси води до маси суміші. Цей показник є ключовим для правильного приготування розчину. Вказується у літрах на кілограм (л/кг). Не можна відхилятися від цього параметра, оскільки інакше погіршаться експлуатаційні властивості гідроізоляційного покриття.

Діапазон температур основи, за яких рекомендується наносити гідроізоляційну суміш. Даний температурний режим створює сприятливі умови для висихання та затвердіння складу. Здебільшого суміші призначені на температуру 5-30°C.

Діапазон температури навколишнього середовища, при яких гарантуються експлуатаційні властивості гідроізоляційного покриття. У різних сумішах мінімальна температура варіюється від -50°C до +5°C, максимальна – від 40°C до 100°C. Вибір складу за цим параметром залежить від температурних умов експлуатації конструкції.

Дозволяє оцінити здатність гідроізоляційного покриття витримувати перепади температур. Клас морозостійкості записується в буквенно-цифровому вигляді: F50, F75 (цифри позначають кількість циклів заморожування/розморожування).

Здатність гідроізоляційного покриття не пропускати воду під тиском, що зростає до певного значення. Вказується у мегапаскалях (МПа).

Максимально допустима величина механічної дії, при перевищенні якої гідроізоляційне покриття сильно деформується або навіть руйнується. Одиниця виміру– мегапаскаль (МПа). Чим вище цей параметр, тим краще гідроізоляційна суміш підходить для захисту конструкцій, що зазнають високих гідравлічних навантажень.

Як і інші будівельні склади, гідроізоляційна суміш поступово набирає міцність. З цієї причини виробники вказують міцність на стиск через 1 добу та 28 діб після нанесення гідроізоляції на основу. У різних складах цей параметр коливається в межах 10-30 МПа.

Цементні та цементно-полімерні гідроізоляційні суміші поставляються у мішках (20-25 кг), полімерні склади фасуються у відрах (1-25 кг). Сухі компоненти двокомпонентних сумішей поставляються у мішках (15-17.5 кг), рідкі – у каністрах (5 л).

Колірний тон гідроізоляційної суміші впливає на декоративні властивості обробленої поверхні, що є важливим при виконанні внутрішніх робіт. У цьому випадку вибирають прозору гідроізоляцію.