Інтерактивна дошка – сенсорний екран (панель) для введення та обробки даних. Працює в тандемі з комп'ютером / ноутбуком і проєктором. Така панель виступає в ролі монітора – відображає фото та відеоматеріали, слайди, текст та інші файли, що зберігаються в комп'ютері. Дозволяє креслити таблиці та графіки, редагувати текстові документи, виводити їх на друк.
За допомогою інтерактивної дошки можна зберегти весь процес викладу інформації (в тому числі зміни, внесені лектором і слухачами, мовний супровід доповідача). Екран полегшує проведення презентацій, уроків, доповідей, лекцій. При цьому поліпшується сприйняття матеріалу внаслідок підвищення концентрації уваги слухачів.
Інтерактивна дошка підключається до комп'ютера / ноутбука через USB-кабель, проєктор пов'язаний з комп'ютером / ноутбуком за допомогою відеозв'язку. Більшість екранів отримують живлення від комп'ютера.
Сенсорна інтерактивна дошка
Переваги інтерактивної дошки:
Інтерактивний дисплей – сучасна альтернатива дошках. Забезпечується рідкокристалічною матрицею, комп'ютерним модулем, динаміками. У порівнянні з дошкою дисплей забезпечує вищу роздільну здатність зображення і насиченість кольору. Працює від мережі.
Дисплей повністю автономний, оскільки не потребує підключення до комп'ютера і проєктора. Для такого пристрою неактуальні проблеми, пов'язані з використанням проєктора (осліплення лектора, залежність від освітлення приміщення). Недолік – висока ціна.
Пряма проєкція – проєктор розташовується перед інтерактивною дошкою. Така модель порівняно дешева і призначена для монтажу на стіну. Водночас при роботі промінь від проєктора сліпить лектора, а він сам стає перешкодою для променя і відкидає тінь. Подібний варіант зустрічається найчастіше.
Важливо: бажано користуватися ультракороткофокусними та короткофокусним проєкторами. Ці пристрої встановлюються дуже близько до дошки. В результаті світловий промінь не заважає доповідачу, а на дошці не з'являються тіні.
Зворотна проєкція – проєктор розташовується позаду інтерактивної дошки. В цьому випадку виключені недоліки попереднього варіанту: промінь від проєктора не створює перешкод доповідачу при роботі з картинками або текстом (тіні відсутні). Правда, така дошка обійдеться дорожче, а монтується набагато складніше, оскільки її не можна встановити на стіну.
Електромагнітний – всередині дошки розташовані решітки, що складаються з горизонтальних і вертикальних координатних провідників. При контакті цифрового пера (стилуса) з поверхнею екрана решітки визначають його місцезнаходження. Електромагнітна дошка недорога, тверда і надійна, оснащується антивандальним покриттям.
Мінуси електромагнітного сенсора: потрібне спеціальне перо, без якого працювати з дошкою не можна, схильність до зовнішніх перешкод.
Резистивний – дошка складається з двох шарів і датчиків, що знаходяться між ними. При натиску на верхній шар датчики визначають координати дотику. Резистивна технологія порівняно дешева і дає можливість писати на дошці навіть пальцями. Така дошка не схильна до зовнішніх перешкод від додаткових джерел випромінювання, надійна і проста у використанні.
Недолік резистивного сенсора – порівняно невелика швидкість роботи через затримку реакції матриці. Оптимальне рішення для школи.
Інфрачервоний – по внутрішньому периметру дошки розміщені датчики, що визначають місце торкання об'єкта з дошкою. Характеризується перевагами резистивної дошки, але вигідно відрізняється стійкістю до пошкоджень (вони не впливають на роботу з пристроєм). Відрізняється високою точністю розпізнавання дотику.
Недоліки інфрачервоного сенсора: висока ціна, чутливість до зовнішніх перешкод.
Оптичний – по кутах дошки знаходяться дві або чотири цифрові інфрачервоні камери. Подібні камери визначають місце контакту предмета з поверхнею. Оптична технологія дає змогу керувати дошкою за допомогою маркера, олівця або іншим непрозорим об'єктом.
Мінус оптичного сенсора – мала точність розпізнавання дотику.
Також зустрічаються дошки з мікроточечною і лазерною технологією. Подібні пристрої для роботи вимагають спеціальні інструменти - стилус і електронний маркер. Перевага лазерної дошки – максимальна міцність. Правда, і вартість такого рішення висока.
Важливо: користувачі відзначають, що писати зручніше маркером (стилусом), а рухати об'єкти – пальцями.
Активна – дошка підключається до джерела живлення і комп'ютера за допомогою дротів. Подібний варіант підходить для стаціонарної дошки, яка кріпиться на стіну.
Пасивна – дошка не підключається до джерела живлення і комп'ютера. Ця модель безпечна, оскільки немає ризику ураження струмом. Таке рішення дозволяє переносити дошку з одного приміщення в інше.
Розміри інтерактивної дошки визначаються діагоналлю і співвідношенням сторін.
Діагональ – відстань між верхнім і нижнім кутами, що знаходяться на протилежних сторонах дошки або дисплея. Основна характеристика розміру екрану, від якої залежить його сумісність з проєктором. Цей параметр вимірюється в дюймах.
Діагональ дошки повинна відповідати розміру зображення з проєктора. При цьому даний параметр може трохи перевищувати розмір проєктованої картинки. Якщо ж дошка менше зображення, то воно «вийде» за межі панелі та з ним не можливо буде працювати.
Діагональ інтерактивної дошки підбирається виходячи з кількості слухачів або глядачів:
Також на підбір діагоналі дошки впливає розмір приміщення: чим воно просторіше, тим більше повинен бути екран.
Співвідношення сторін – відношення ширини екрану до його висоті. Найчастіше зустрічаються дошки / дисплеї з наступними параметрами:
Розмір робочої області (інтерактивної поверхні) не завжди збігається з фактичним розміром дошки. Деякі виробники наводять цей параметр з урахуванням ширини рами, інші вказують ширину і висоту вироби без розміру рами, проте додають його до параметра діагоналі.
Важливо відзначити, що у деяких моделей є неінтерактивні зони – вони зменшують робочу область екрану. Тому варто уточнити цей момент у продавця.
ПЗ (софт) входить в комплект з інтерактивною дошкою / дисплеєм. Від нього безпосередньо залежить набір можливостей пристрою. Стандартний комплект софту для школи охоплює інтерактивний транспортир, лінійку, циркуль, програми, що дозволяють створювати презентації.
Деякі виробники пропонують платне ПЗ, за активацію якого потрібно робити регулярні платежі (раз у квартал). Подібний софт часто «спеціалізований» тільки під конкретні формати та блокує роботу з усіма іншими. В результаті звужується функціонал дошки.
Бажано, щоб ПЗ мало змогу працювати з популярними текстовими процесорами та графічними редакторами (Microsoft Word, Power Point, CorelDRAW), браузерами, програвачами аудіо та відеофайлів. Це значно підвищить можливості дошки. Наприклад, можна звантажити з інтернету будь-який файл і використовувати його для презентації.
Купуючи інтерактивну дошку / дисплей, переконайтеся, що:
Антивандальне покриття – захищає дошку від пошкоджень при випадкових ударах і падіннях. Продовжує термін експлуатації виробу. Корисна опція, якщо дошку купують для навчального закладу.
Підтримка multitouch (інтерфейс, розрахований на багато користувачів) - визначає координати двох і більше точок дотику. Дозволяє одночасно працювати з дошкою / дисплеєм двом і більше користувачам. Залежно від моделі різні дошки підтримують 4-10 дотиків (для 2-5 осіб).
Додаткове обладнання – розширює можливості дошки. До нього відносяться:
Интересная статья, довольно информативная в плане критериев выбора интерактивной доски.
Спасибо за мнение.