Як вибрати медіаплеєр

Медіаплеєр (ТВ-приставка, smart-приставка) – пристрій для відтворення медіа даних з Інтернету або власного жорсткого диска (вбудованої пам'яті). Медіаплеєр дозволяє програвати музику, переглядати відео та фото, грати в ігри, займатися веб-серфінгом, користуватися інтернет-сервісами.

Стаціонарний – моноблок прямокутної форми, який розташовується поруч із телевізором та з'єднаний з ним кабелями. До нього можна підключати внутрішні накопичувачі, оптичні диски, реалізовувати ряд мультимедійних функцій. Найчастіше стаціонарний пристрій потребує окремої полиці та займає більше місця, ніж Smart-stick.

Smart-stick (Mini PC, адаптер) – на вигляд нагадує звичайну флешку і підключається до телевізора аналогічним чином (через USB-порт). Порівняно зі стаціонарними моделями, функціонал таких адаптерів скромніший і «заточений» під розширення можливостей телевізора. Компактний Smart-stick перетворює телевізор на Smart TV.

• Медіаплеєр із підключенням до планшета
• Медіаплеєр із підключенням двох HDD
• Суперкомпактний медіаплеєр

Цей параметр актуальний для моделей із вбудованим жорстким диском (HDD) на борту. Ці медіаплеєри дозволяють зберігати великий обсяг даних, але диск і система його охолодження можуть бути досить шумними.

Вибір обсягу вбудованої пам'яті залежить від конкретних завдань:

• 8 ГБ – для встановлення додатків;
• 16-128 ГБ – для зберігання медіаконтенту.

Щоб правильно вибрати жорсткий диск за обсягом, слід орієнтуватися на види файлів, які будуть записані на ньому:

• 1 ГБ – 8-10 музичних альбомів у форматі MP3 або 2-3 альбоми у форматі FLAC;
• 1.5-2 ГБ – фільм у форматі DVDrip;
• 4 ГБ – фільм у форматі HD 720p;
• 6-8 ГБ – фільм у форматі Full HD 1080p;
• 30 ГБ – фільм у форматі 4K 2160p.

Сучасні моделі медіаплеєрів дають змогу підключати жорсткі диски об'ємом до 16 ТБ (16 000 ГБ).

При самостійній покупці диска слід вибирати модель з найбільшим об'ємом і зі швидкістю обертання шпинделя 5400 об/хв, такі диски менш гучні. Крім того, диски продаються у двох стандартних розмірах (форм-фактор) – 3.5 або 2.5 дюйми, тому попередньо уточніть розмір слота в медіаплеєрі.

Важливо: при підборі оптимального обсягу вбудованої пам'яті варто пам'ятати, що фактичний обсяг не відповідає заявленому параметру, оскільки 10-20% пам'яті займають системні файли. Не рекомендується повністю заповнювати пам'ять: для швидкодії системи має залишатися щонайменше 10-15% вільної пам'яті.

Зустрічаються моделі без вбудованого жорсткого диска (HDD). Це недорогі, дуже компактні та практично безшумні пристрої. Дані медіаплеєри мають роз'єм для підключення до локальної мережі (Ethernet) та роз'єм USB для роботи із зовнішніми накопичувачами.

Більшість медіаплеєрів підтримує найпоширеніші медіаформати.

• Відео: MP4, MKV, WMV, AVI, MPEG.
• Аудіо: AAC, MP3, AC3, OGG, WMA, DTS, FLAC.
• Зображення: JPEG, BMP, GIF, TIFF, PNG.
• Підтримка субтитрів: SMI, SRT, SUB.

Цей параметр прямо впливає на якість зображення. Чим більша роздільна здатність, тим вище деталізація і чіткість картинки. З іншого боку, зростає вартість екрана.

На сьогоднішній день зустрічаються медіаплеєри, які підтримують такі формати відео високої чіткості:

• Full HD (1920x1080) – цей формат для бюджетних медіаплеєрів, але поступово застаріває;
• 4K Ultra HD (3840x2160) – найпоширеніший варіант;
• 6K (6144x3240) та 8K (7680x4320) – такі smart-приставки трапляються рідко.

Процесор (чіпсет) є «мозком» медіаплеєра, який визначає його характеристики, у тому числі швидкодію, підтримку стандартів, якість графіки, швидкість інтернет-з'єднання.

Більшість медіаплеєрів оснащені процесорами Rockchip та Amlogic. Перші коштують дешевше, економніше витрачають електроенергію і менше нагріваються, проте другі дають ефектнішу картинку. Також зустрічаються моделі, обладнані чіпсетами Allwinner, Realtek, Apple, Sigma Designs.

Дані параметри відповідають за швидкодію медіаплеєра. У різних моделях частота процесора становить 1-2.7 ГГц, кількість ядер коливається від 1 до 8.

Чим вище частота процесора і більше кількість ядер, тим краще пристрій вирішуватиме складні завдання, для яких потрібні значні ресурси. До таких завдань відноситься трансляція онлайн-телебачення, запуск вимогливих програм та ігор, відтворення відео високої якості. Водночас збільшується вартість ТВ-приставки.

На сьогодні оптимальним балансом швидкодії та ціни вважається 1.5 ГГц та 4 ядра.

При цьому слід враховувати, що швидкодія системи визначається іншими факторами, наприклад, архітектурою процесора.

Від цього параметра залежить швидкодія медіаплеєра, що робить комфортнішим перегляд широкоформатного відео в режимі онлайн і роботу з ресурсомісткими програмами. Але великий обсяг «оперативки» збільшує ціну ТВ-приставки.

У бюджетних медіаплеєрах обсяг оперативної пам'яті коливається в межах 1-2 ГБ, чого достатньо для запуску невибагливих ігор та додатків. Для комфортного перегляду відео у форматі Full HD, роботи з вимогливими програмами та інших завдань підійдуть моделі, які мають цей параметр від 3 ГБ. Відео в 4K та ігри в жанрі «королівська битва» вимагатимуть не менше 6 ГБ.

Android – вигідно відрізняється від інших ОС інтуїтивно простим інтерфейсом та можливістю розширювати функціонал медіаплеєра (навігація в Інтернеті, завантаження контенту, робота з соціальними мережами та інтернет-сервісами). Для цього достатньо встановити на пристрій потрібну програму (платний або безкоштовний). У результаті медіаплеєр за своїми можливостями наближається до комп'ютера.

Актуальною версією є Android 9.0, також версія 10.0.

Медіаплеєри з ОС Android набули найбільшого поширення. Але перед покупкою ТВ-приставки дізнайтеся у продавця, чи ця модель оснащена чистим Android або Android TV. Перша ОС оптимальна для просунутих користувачів, які настроюють роботу медіаплеєра під власні уподобання. Проте Android TV простіше у використанні і відмінно підходить для перегляду медіаконтенту.

Windows – дає можливість користуватися телевізором як комп'ютером із аналогічною ОС (доступне те саме ПЗ). Такі приставки коштують набагато дорожче за моделі з ОС Android.

Linux – відрізняється простим інтерфейсом, але має обмежений вибір програм. Подібні моделі трапляються рідко.

tvOS (iOS) – ідеально сумісна з гаджетами Apple.

3D – відтворює фото та відео у стереоформаті. Двовимірне зображення набуває ілюзії третього виміру– глибини. Опція повинна підтримуватись і телевізором.

HDR – дозволяє більш реалістично відтворювати відео за рахунок підвищення максимальної контрастності та розширення колірного діапазону. Зрештою глядач побачить зображення таким, яким його задумав автор відео. Для цієї опції потрібен HDR-контент і екран, що підтримує цю технологію.

HDR10 – є базовим форматом для стрімінгових сервісів та UHD Blu-Ray. Використовує статичні метадані. Глибина кольору– 10 біт.

Dolby Vision – Найбільш прогресивний формат, що працює з глибиною кольору в 12 біт і динамічними метаданими. Забезпечує вищу якість картинки. Застосовується у кінематографі.

OpenGL – інтерфейс, що дозволяє відображати графіку високої якості на екранах смартфонів та інших мобільних пристроїв. Дозволяє грати в ігри для Android на телевізорі.

Інтерфейс

Система меню має бути зручною та зрозумілою. Більшість медіаплеєрів оснащені РК-екраном, на який виводиться інформація про функції, що виконуються. Розгляньте пульт дистанційного керування – деякі виробники зовсім не дбають про його зручність.

Bluetooth – застосовується для підключення до медіаплеєра периферійних пристроїв, наприклад навушників, колонок, клавіатури.

Wi-Fi – служить для підключення гаджета до смартфону або іншого мобільного пристрою (такий девайс перетворюється на пульт дистанційного керування для медіаплеєра). Ця функція підтримується не всіма плеєрами.

HDMI – цифрове з'єднання, яке використовується для передачі високоякісного аудіо- та відеосигналу (формат HD). Медіаплеєр оснащується роз'ємом HDMI (вихід) для підключення до телевізора. Якщо таких роз'ємів більше, то йдеться про входи, що використовуються для передачі сигналу на телевізор із зовнішнього джерела.

HDMI 2.0 – вдосконалена версія відеовиходу HDMI. Оптимальний для відео в 4К та багатоканального звуку.

Компонентний (роз'єм RCA) – найдосконаліший з аналогових відеоінтерфейсів. Працює з форматом HD (1280x720). Призначений для підключення ТВ-приставки до застарілої моделі телевізора або екрана, що не має роз'єму HDMI.

Композитний (роз'єм RCA) – аналоговий інтерфейс, що передає відео та звук. За якістю зображення помітно поступається компонентним, проте широко поширений в застарілих моделях телевізорів.

Цифровий оптичний (роз'єм TOSLINK) – використовується для передачі багатоканального звукового сигналу. Оптичний дріт не сприйнятливий до перешкод, але потребує дбайливого відношення, оскільки погано переносить механічні дії.

Цифровий коаксіальний (роз'єм RCA) – служить передачі багатоканального звуку. Цей кабель міцніший за оптичний, але більш чутливий до перешкод.

Ethernet – призначений для дротового підключення до Інтернету або локальної мережі. Зустрічається у двох варіантах:

• Fast Ethernet – забезпечує швидкість передачі до 100 Мбіт/с;
• Gigabit Ethernet – забезпечує швидкість передачі до 1 Гбіт/с.

USB – використовується для підключення до медіаплеєра жорстких дисків та флешок. У деяких моделях через такий роз'єм підключають клавіатуру, веб-камеру, мишу, геймпад та інші пристрої. Представлений кількома різновидами:

• USB 2.0 – забезпечує швидкість передачі до 480 Мбіт/с, застарілий варіант;
• USB 3.0 – забезпечує швидкість передачі до 4.8 Гбіт/с;
• Micro-USB – компактний роз'єм, що забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с, зустрічається в медіаплеєрах Smart-stick;
• USB Type-C – забезпечує швидкість передачі в межах 5-10 Гбіт/с.

Вихід для навушників (роз'єм mini-Jack або Jack) – дозволяє підключити до ТВ-приставки навушники. Це буває корисно в шумних умовах або коли потрібно повністю зосередитись на прослуховуванні інформації. Навушники знадобляться і в тих випадках, коли гучний звук може завадити оточуючим.

Також зустрічаються такі типи роз'ємів:

• аналоговий стерео – забезпечує передачу звуку у форматі стерео;
• аналоговий багатоканальний – дозволяє передавати об'ємний звук у форматах 5.1, 7.1 та інших.

Важливо: аналогові та цифрові аудіовиходи нагоді для підключення медіаплеєра до акустичної системи. Для відтворення звуку динаміками телевізора цілком достатньо роз'єм HDMI.

Кардрідер – служить для зчитування інформації з карток пам'яті (зазвичай SD/SDHC), що застосовуються у фотоапаратах, відеокамерах, смартфонах.

Wi-Fi – використовується для підключення медіаплеєра до Інтернету або локальної мережі. Також за допомогою Wi-Fi можна встановити з'єднання між ТВ-приставкою та смартфоном або іншим мобільним пристроєм.

Bluetooth – застосовується для підключення до медіаплеєра периферійних пристроїв, наприклад навушників, колонок, клавіатури.

DLNA – спосіб передачі даних між сумісними пристроями локальної мережі. Через медіаплеєр із DLNA можна дивитися фільми або слухати музику прямо з іншого пристрою без завантаження файлу.

Підтримка Miracast – дає можливість передавати сигнал із одного пристрою на інший за допомогою Wi-Fi. Ця технологія дозволяє транслювати зображення з екрана мобільного пристрою на телевізор та навпаки. Не потребує роутера та локальної мережі.

Підтримка AirPlay – виконує ту ж функцію, що і Miracast, але потребує наявності роутера та локальної мережі. Використовується у продукції компанії Apple.

802.11ac (Wi-Fi 5) – сучасний стандарт, що забезпечує швидкість передачі даних (пропускну спроможність) до 6.77 Гбіт/с.

802.11n (Wi-Fi 4) – старіший стандарт із меншою швидкістю передачі даних (до 600 Мбіт/с).

Bluetooth 4.0/4.1/4.2 – застарілі стандарти, які забезпечують швидкість передачі (пропускну здатність) до 1 Мбіт/с. Відрізняються один від одного різним рівнем перешкодозахищеності та іншими параметрами.

Bluetooth 5.0 – сучасний стандарт зі швидкістю передачі до 2 Мбіт/с. Характеризується нижчим енергоспоживанням та стабільним з'єднанням.

Bluetooth 5.1 – нова версія Bluetooth. Дозволяє швидше встановити з'єднання між пристроями.

IPTV – дозволяє переглядати цифрове телебачення, яке транслюється через локальну мережу або Інтернет. Для реалізації цієї функції потрібна підтримка провайдера.

Підтримка OTT – грає ту ж роль, що й IPTV, але забезпечує доставку відео без прямої участі провайдера.

TimeShift – дає змогу відкласти відтворення телепередачі (пауза). Програма записується у вбудовану пам'ять медіаплеєра, що дозволяє відтворити її в зручний час.

Управління за допомогою смартфона – перетворює смартфон або інший мобільний пристрій на пульт ДК.

BitTorrent клієнт – дозволяє здійснювати завантаження файлів без використання комп'ютера. Це досить зручно, тому що на завантаження великих обсягів інформації йде багато часу. Бажано, щоб у плеєрі був вбудований HDD. Завантажені медіаплеєром файли можна відразу відтворювати на самому пристрої або переглядати їх через локальну мережу.

NAS-сервер – перетворює медіаплеєр на мережеве сховище. Доступ до розміщених файлів надається всім користувачам мережі, до якої підключено медіаплеєр.

UPnP AV-сервер (DLNA-сервер) – дозволяє передавати потоковий медіаконтент на сумісні пристрої. UPnP – технологія, на основі якої було створено DLNA.

Вбудований браузер – використовується для веб-серфінгу.

Підтримка Інтернет-сервісів – надає ряд можливостей:

• доступ до відео- та фото-сервісів для перегляду та завантаження кліпів, фільмів, телепередач, фотографій;
• прослуховування онлайн-радіо; перегляд онлайн-телебачення;
• доступ до соціальних мереж (Twitter, Facebook та інших);
• керування завантаженнями файлів за допомогою спеціального менеджера завантажень.

Дисплей – відображає назву файлу, вибраний носій, час відтворення та іншу службову інформацію.

Цифровий TV-тюнер – забезпечує прийом цифрового телемовлення. Позбавляє необхідності купувати окремий ТВ-тюнер.

Тюнери поділяються на кілька видів:

• DVB-C – приймають кабельне мовлення;
• DVB-S, DVB-S2 – приймають супутникове мовлення;
• DVB-T, DVB-T2 – приймають звичайне мовлення з телевеж.

Камера – дозволяє робити фотографії та відеоролики, спілкуватися в чатах, грати в інтерактивні ігри.

Мікрофон – використовується для спілкування по Skype, голосового керування медіаплеєром.

Air Mouse – пульт із гіроскопом. Дає можливість керувати медіаплеєром за допомогою жестів та водити курсором за аналогією з мишкою.

Кишеня для HDD – гніздо, куди встановлюється внутрішній HDD. Ця опція дозволяє власнику медіаплеєра підібрати жорсткий диск потрібного об'єму.

QWERTY-пульт – дозволяє набирати текст, що важливо під час роботи із соціальними мережами, інтернет-сервісами. Використовується у медіаплеєрах, що працюють на ОС Android.

Підтримка клавіатури та миші – таке рішення зручне для набору тексту.

Прошивка

Прошивка – це версія програмного забезпечення, яке вбудоване у медіаплеєр. Майже всі виробники випускають нові версії прошивки з метою усунення будь-яких помилок і для розширення форматів, що підтримуються. Для оновлення необхідно, щоб плеєр був підключений до Інтернету. Купуючи медіаплеєр, рекомендується оновити прошивку до новітньої або популярної версії.

Система охолодження (СО) може бути активною та пасивною. Пасивна СО не забезпечена спеціальним вентилятором і безшумна – це її значний плюс. Але лише активна система здатна охолоджувати потужні медіаплеєри. Її головний недолік – сильний шум під час роботи.

Комплектація

Пульт ДУ – звичайний пульт, який входить у комплект постачання будь-якої техніки. Деякі пульти оснащені мікрофоном для голосових команд (голосове управління). Подібне рішення найчастіше виявляється зручнішим, ніж використання класичного пульта. У деяких моделях за допомогою цієї опції можна набирати текст.

Кабель HDMI – призначений для підключення ТВ-приставки до телевізора або іншого дисплея.

Виробник

До групи найбільш неякісних медіаплеєрів можна віднести багато китайських і маловідомих брендів: AuraHD, Evromedia, Espada, Supra та інші. Ці пристрої, як правило, коштують недорого, проте не можуть запропонувати користувачеві високу якість складання, дизайну та апаратного забезпечення. Такі плеєри повільно працюють, не відтворюють частину заявлених форматів, часто видають програмні помилки та вимагають додаткових доробок у вигляді нових прошивок.

Групу непоганих за якістю продукції складають плеєри наступних виробників: Acer, Asus, BBK, D-Link, Egreat, Gmini, Packard Bell, Phillips, Seagate, QNAP, Denon, 3Q, Emtec, IconBit, Konoos, iNext, Mede8er, Merlin, WD. Деякі з цих брендів добре знайомі споживачеві, відрізняються прийнятною якістю та гарною сервісною підтримкою. А деякі є молодими на ринку медіаплеєрів і спеціалізуються виключно на їхньому випуску. При виборі між такими виробниками варто обов'язково почитати відгуки про конкретні моделі. Популярний бренд не обов'язково означає велику функціональність, а деякі марки цілком виправдовують свою вартість, незважаючи на відсутність гучного імені.

Групу лідерів серед медіаплеєрів складають Dune, Xtreamer, Popcorn Hour. Ці пристрої популярні серед користувачів медіацентрів завдяки високій якості складання, актуальності програмного забезпечення, багатої функціональності. На жаль, деяку продукцію купити на території України поки що проблематично через відсутність офіційних представників.

Існують виробники елітної відео- та аудіотехніки, у тому числі і медіаплеєрів. Прикладом такого бренду є компанія Loewe . Вся продукція дуже якісна: матеріали, збирання, дизайн, зображення та звук – все на висоті. Ціна на такі пристрої дуже велика.

Окрема популярна компанія Apple також випускає модель медіаплеєра, проте в цьому випадку заповітний бренд не робить пристрій популярним і найкращим у своїй категорії. Дизайн та виконання як завжди на висоті, проте за кількістю функцій, що підтримуються форматів, характеристикам воно поступається конкурентам. Слід зазначити, що медіаплеєр Apple і коштує дешевше, ніж популярніші, наприклад, Dune .