Як вибрати мікрофон

Залежно від сфери застосування мікрофони розподіляються за категоріями.

Вимірювальні мікрофони – застосовуються для вимірювання акустичних характеристик приміщень.

Концертні мікрофони – використовуються на концертах і виступах наживо; мають відрізнятися підвищеною надійністю й ударостійкістю. Бувають двох різновидів: дротові мікрофони й радіомікрофони. Останні уможливлюють свободу пересування сценою, а отже, є зручнішими.

Студійні – застосовуються для запису звуку вокалу й музичних інструментів. Є найдорожчими, проте існують і бюджетні моделі для запису звуку в домашніх умовах. Якість запису також залежить від обладнання, з яким використовується студійний мікрофон.

• Вокальні (акустичні) мікрофони – використовуються для озвучування й запису голосу людини. Відрізняються поліпшенням АЧХ (амплітудно-частотної характеристики) на частотах 2-4 кГц – це підкреслює яскравість вокалу. Деякі мікрофони зручно використовувати під час запису струнних або духових інструментів.
• Інструментальні мікрофони – дають змогу озвучувати й записувати музичні інструменти. Для цих мікрофонів характерне поліпшення АЧХ на частотах, властивих конкретному музичному інструменту. Зазвичай такі моделі добираються під певні різновиди інструментів: наприклад, один і той самий мікрофон може краще працювати з фортепіано, ніж з ударними.

• Студійний мікрофон
• Концертний мікрофон
• Комп'ютерний мікрофон

Комп’ютерні мікрофони – дешеві і прості. Зазвичай використовуються для спілкування Інтернетом, наприклад, Скайпом, і для озвучення відеороликів. Вимоги до них значно нижчі, ніж до інших. Передусім такі мікрофони мають бути зручні користувачеві.

За будовою розрізняють кілька різновидів комп’ютерних мікрофонів.

• Настільний – це підставка з прикріпленим до неї мікрофоном. Користуючись ним, потрібно нерухомо тримати голову на постійній відстані від нього, щоби звук був рівномірним, а це вельми незручно.
• Петличний – конструкція, яка чіпляється до одягу прищіпкою. Недолік – віддаленість від голови: щоби звук був досить чітким, необхідно збільшувати чутливість мікрофона, а це підсилює чутність сторонніх звуків.
• Гарнітури – найбільш популярні конструкції, що складаються з навушників і мікрофона.

Мікрофони для ноутбука, телефона і планшета відрізняються від комп’ютерних лише конструкцією. Особливою популярністю не користуються.

Портативні мікрофони (для караоке) – працюють у парі зі смартфоном, планшетом чи бездротовою колонкою. З'єднуються з портативним девайсом із допомогою Bluetooth. Також можуть застосовуватися як MP3-плеєр або динамік з FM-приймачем.

Інші різновиди мікрофонів

Мікрофони для відеокамери – використовуються в тандемі з відеокамерою, для чого передбачено відповідне кріплення на її корпусі.

Мікрофони для диктофона – застосовуються для роботи разом із диктофонами. Хоча в диктофонах є вбудований мікрофон, зовнішній пристрій здебільшого працює ефективніше.

Мікрофони для відеовиробництва розподіляються на дві категорії:

• для «польових» репортажів – динамічні, спрямовані навсібіч, із високою чутливістю;
• для студійної роботи – конденсаторні одно- або двоспрямовані моделі, що забезпечують високу якість передачі звуку.

Мікрофони для конференцій – застосовуються в прес-центрах, на трибунах. Забезпечують високу якість передачі звуку незалежно від положення оратора відносно мікрофона, що важливо для комфортного виступу.

Трапляються набори мікрофонів, які з кількох пристроїв. Наприклад, акустичні набори оснащуються двома мікрофонами для двох вокалістів. Такі моделі використовують і під час проведення прес-конференцій, караоке-вечірки.

Інструментальні набори складаються із 4-7 мікрофонів для ударних інструментів. Кожен мікрофон вловлює звук одного елемента ударної установки – бас-барабана, тома, малого барабана, тарілок тощо.

За типом звукознімача мікрофони поділяються на конденсаторні, динамічні та п'єзоелектричні.

Конденсаторні мікрофони – застосовуються здебільшого для запису звуку в студії або в домашніх умовах. Вимагають додаткового живлення від акумулятора, від мережі або від з’єднувального рознімача (так зване фантомне живлення). Дають змогу записувати звук із мінімальним спотворенням. Недоліки – висока ціна й необхідність додаткового живлення.

• Конденсаторні лампові – різновид конденсаторних мікрофонів. Характеризуються особливим «теплим» звучанням, яке цінують і слухачі, і професійні музики. Використовуються в студійній роботі. Недолік – висока ціна.
• Електретні конденсаторні – вигідно відрізняються від звичайних конденсаторних моделей меншою ціною, більшою компактністю, кращою стійкістю до зовнішніх впливів. Одним пристроям достатньо живлення від акумулятора, інші потребують потужного «фантомного» живлення.

Динамічні мікрофони – використовуються для живого звуку на концертах, різних заходах, у караоке. Мають міцну конструкцію, стійку до падінь та ударів. Переваги: невисока ціна, відсутність потреби в додатковому живленні (достатньо приєднати мікрофон до відповідного рознімача), можливість запису звуку з високим звуковим тиском, приміром барабанів.

• Динамічні стрічкові – різновид динамічних мікрофонів. Відрізняються від стандартних моделей вищою точністю передачі звуку, завдяки чому той виходить «оксамитовим». Недоліки: висока ціна, громіздкість, крихкість. Такі мікрофони зустрічаються рідко і застосовуються лише в студіях.

П'єзоелектричні мікрофони – за своїми характеристиками поступаються конденсаторним та динамічним моделям. Належать до бюджетних пристроїв. Ці мікрофони трапляються дуже рідко.

Цей параметр показує мінімальний рівень звуку, який приймає мікрофон. Позначається в одній з одиниць виміру:

• децибели (Дб) – що нижче значення, тим чутливіше мікрофон;
• мілівольти на паскаль (мВ/Па) – що вище значення, тим паче чутливий мікрофон.

Орієнтовні параметри чутливості різних типів мікрофонів:

• динамічні – 0.3-4 мВ/Па;
• динамічні стрічкові – 1-3 мВ/Па;
• конденсаторні – 1-18 мВ/Па;
• Електретні конденсаторні – 6-18 мВ/Па.

• Усеспрямований мікрофон
• Двоспрямований мікрофон (вісімка)

Ця характеристика відображає чутливість мікрофона до місця розташування джерела звуку.

Залежно від спрямованості мікрофони бувають таких різновидів…

• Кардіоїдний
• Суперкардіоїдний
• Гіперкардіоїдний

Односпрямовані (спрямовані) мікрофони – сприймають звук лише з одного боку й тим самим зменшують сторонні та feedback-шуми. Ці мікрофони використовуються для вокалу, при проведенні репортажів, а також в інших ситуаціях, коли потрібна хороша шумоізоляція. Види напрямів:

• кардіоїдна спрямованість – мікрофон сприймає лише звук, що йде попереду (кут приймання сигналу – 131°). Звуки з інших сторін фактично ігноруються;
• суперкардіоїдна спрямованість – область, у якій мікрофон сприймає звук більш вузько, ніж у попередньої версії (кут приймання – 100°). Також він частково вловлює звук, що йде ззаду (кут приймання – 10°);
• гіперкардіоїдна спрямованість – аналогічна суперкардіоїдній, проте «передня» зона сприйняття звуку трохи менша (кут приймання – 75°), а «задня» – трохи більше (кут приймання – 25°);
• Напівкардіоїдна спрямованість – характерна для мікрофонів, які необхідно розташовувати на будь-якій поверхні (кут приймання – 100°). Оптимальний варіант для конференцій, нарад та лекцій.

Двонаправлені мікрофони – сприймають звук, що надходить спереду і ззаду однаково добре (кут приймання – 150°), але повністю ігнорують звуки, що йдуть збоку. Цю спрямованість називають «вісімкою». Подібні мікрофони використовуються для запису інтерв'ю або дуетів.

Всеспрямовані мікрофони – сприймають звук із будь-якої точки розташування джерела звуку (кут приймання – 360°). Таку спрямованість називають «круговий». Ці моделі використовують під час проведення різноманітних заходів, наприклад, свят, концертів, лекцій, круглих столів.

• Напівсферична спрямованість – мікрофон приймає звук із напівсфери, передньої чи задньої (кут приймання – 180°). Подібні моделі є різновидом всеспрямованих мікрофонів.

Мікрофони, що настроюються , дають можливість змінювати спрямованість залежно від конкретної ситуації й поставленого завдання. Для цього передбачено спеціальний перемикач. Такий варіант уражає акустичних мікрофонів. Моделі з типом спрямованості, що налаштовується, вибирають стримери.

Дротовий – забезпечує надійну передачу аудіосигналу по дроту. У результаті звук виходить дуже чистим та деталізованим. Також дротовий мікрофон характеризується простотою підключення та використання.

Недоліки дротового мікрофона: обмеження пересування співака або спікера, ймовірність проблем зі звуком через пошкодження кабелю. Підходить для студійного запису та домашнього використання.

Бездротовий – забезпечує максимальну свободу пересування, що є важливим при роботі на сцені. Принцип роботи: мікрофон підключається до приймача з допомогою радіоканалу, сам приймач з'єднується з підсилювачем провідним способом.

Недоліки бездротового мікрофона: висока ціна, необхідність контролювати рівень заряду акумулятора, обмежений час автономної роботи, невелика ймовірність перешкод. Такий тип підключення притаманний вокальним мікрофонам.

Ручний – утримується в руці. Широко використовується при проведенні концертів, фестивалів, презентацій для співу з караоке.

Петлічний – звільняє руки користувача. В основному застосовується під час запису телепрограм.

Головний – як і попередній варіант залишає руки вільними, але розташований набагато ближче до рота того, хто говорить, що покращує чіткість звуку. У деяких ситуаціях головний мікрофон простіше закріпити, ніж петельний – він не висуває жодних вимог до одягу.

Ручний+головний, ручний+петличний – комбінації попередніх типів, що поєднують їхні переваги.

Від цього параметра залежить ступінь свободи пересування та зручність експлуатації пристрою. Чим довше провід / вищий радіус дії бездротового з'єднання, тим комфортніша робота з мікрофоном.

Важливо: радіус дії вказується в розрахунку на ідеальні умови (у тому числі відсутність перешкод, повний заряд батареї). Фактична величина буде меншою. Тому вибирайте бездротовий мікрофон із деяким запасом за радіусом дії.

Фантомне – надходить кабелем, що з’єднує мікрофон і приймальне обладнання. Цей варіант позбавляє необхідності контролювати рівень заряду акумулятора. Одначе свобода пересування залежить від довжини мережевого кабелю.

Важливо: задля нормальної роботи мікрофона потрібен ресивер, чи то пак підсилювач, що підтримує таке живлення. Деякі пристрої оснащені модулем, який дає змогу живитися від звичайної мережі (220 В).

Акумуляторне – не має зайвих дротів і забезпечує максимальну свободу пересування, що вигідно відрізняє його від фантомного способу. Щоправда, такий варіант вимагає регулярної підзарядки батареї, що займає певний час (критично, якщо необхідно працювати з мікрофоном «тут і зараз», наприклад, при записі інтерв'ю або ведення стриму).

Акумуляторне/фантомне: мікрофон має два способи живлення. Універсальне рішення.

Батарейки – мають ту ж перевагу, що й акумулятор. Такі елементи живлення легко придбати та замінити за необхідності, що дає змогу працювати з мікрофоном майже без перерв. Недолік – постійні витрати на купівлю нових батарейок.

Джерело живлення (батарейки)

У мікрофонах використовуються такі різновиди джерел живлення:

• AA («пальчикові») – живлять більшість пристроїв;
• AAA («мізинчикові») – використовуються у мікрофонах для відеокамер, певних акустичних моделях;
• 6F22 («Крона») – застосовуються в акустичних мікрофонах;
• CR2032/CR1220 («таблетки») – живлять пристрої для відеокамер;
• LR44 – ще один різновид типорозміру «таблетка», який встановлюється в портативні мікрофони.

Рівень звукового тиску (SPL) – показує максимальний рівень гучності, який може прийняти мікрофон. Вимірюється у децибелах (дБ). Зі зростанням рівня звукового тиску знижується чутливість мікрофона.

Орієнтовні параметри SPL залежно від поставленого завдання:

• робота в домашній чи професійній студії, проведення інтерв'ю – 100 дБ;
• запис електрогітар та барабанів, концертна робота – 130 дБ.

Частотна характеристика – діапазон частот, у якому мікрофон формує звук. Одиниця виміру – герц (Гц). Чим нижче звук, що приймається, тим менше повинно бути нижнє значення діапазону. Для домашньої студії підійде мікрофон із діапазоном частот 80-15000 Гц, для професійної – 20-20000 Гц.

Орієнтовний частотний діапазон для запису різних джерел звуку:

• людське мовлення – 100-6000 Гц;
• спів – 75-10000 Гц;
• гобой, труба, акустична гітара – 12000-15000 Гц;
• синтезатор – 20000 Гц;
• фортепіано, контрабас, бас-гітара, барабани, саксофон – 20 000-50 000 Гц.

Розрядність і частота дискретизації АЦП – АЦП (аналого-цифровий перетворювач) перетворює аналоговий сигнал від капсуля мікрофона на «цифру». Що більші розрядність і частота дискретизації, то ближчий цифровий звук до первісного аналогового.

Орієнтовні показники:

• розрядність АЦП: 16 біт – професійні мікрофони, 32 біта – елітні моделі;
• частота дискретизації АЦП – оптимальною вважається 8 кГц. Зустрічаються мікрофони, де частота дискретизації становить 96 кГц, що не завжди виправдано: з підвищенням цього параметра збільшується обсяг даних, які передаються.

Співвідношення сигнал /гучність – що більше це співвідношення, то менше спотворюється звук. Вимірюється в децибелах (дБ). У якісних мікрофонів цей параметр становить 64-66 дБ, у професійних моделях – понад 72 дБ.

Номінальний опір (імпеданс) – опір пристрою змінного струму. Цей параметр залежить від сумісності мікрофона з обладнанням, до якого він підключається. У різних моделях номінальний опір 600-10000 Ом.

Імпеданс особливо важливий у професійній техніці, а для пристроїв, що працюють у парі з ноутбуками, комп'ютерами, телефонами, ця характеристика часто не вказується.

XLR – таке підключення стійке до перешкод, надійно фіксується в гнізді. Недоліки: для підключення потрібен спеціальний інтерфейс або аудіокарта, великий розмір гнізда. Мікрофони з XLR належать до професійних моделей, де потрібна висока якість передачі сигналу.

• XLR3F – різновид попереднього роз'єму. Застосовується в інструментальних та акустичних мікрофонах.

Mini-Jack (3.5 мм) – поширений інтерфейс. Забезпечує порівняно невисоку якість передачі сигналу. Для професійної роботи мікрофони з інтерфейсом mini-Jack не підходять.

Jack (6.35 мм) – середній варіант між mini-Jack і XLR. Забезпечує надійніше з’єднання, знижує ризик появи перешкод. Збільшення розміру такого штекеру ускладнює його використання в портативному обладнанні. Найчастіше інтерфейс Jack використовується в мікрофонах для караоке.

За кількістю виходів (пінів) роз'єми типу «джек» (Mini-Jack, Jack) можна розділити на такі різновиди:

• 2 pin (TS) – використовується для підключення монофонічного мікрофона;
• 3 pin (TRS) – дозволяє використовувати стереофонічний мікрофон для передачі стереозвуку;
• 4 pin (TRRS) – служить для підключення мікрофона до ПК та смартфону, дає можливість одночасно працювати з мікрофоном та стереофонічними навушниками (запис блогів, інтерв'ю, подкастів);
• 5 pin (TRRRS) – дозволяє використовувати два мікрофони, один із яких забезпечує шумозаглушення. Такі моделі трапляються дуже рідко.

TA4F – спеціальний невеликий штекер. Застосовується в професійних мікрофонах, наприклад, у компактних петличних і призначених для голови.

TA3F / TA4F – спеціальний роз'єм, що має невеликі розміри. Трапляється в професійних мікрофонах, наприклад, компактних петличних та головних моделях.

USB – найчастіше використовується в акустичних мікрофонах та моделях для ПК. Мікрофон із USB можна підключити до смартфону або іншого портативного девайсу. Недолік – обмежені можливості обробки звуку в реальному часі, оскільки аудіосигнал проходить через ПК.

Mini USB/Micro USB – зменшені версії USB. Використовуються у мікрофонах для комп'ютерів. Роз'єм Micro USB має менші розміри щодо роз'єму Mini USB і часто трапляється в мікрофонах для караоке.

USB Type-C – у порівнянні з USB забезпечує вищу швидкість передачі даних. Подібним роз'ємом оснащуються мікрофони для комп'ютера та портативних гаджетів, наприклад, смартфонів.

iPod – роз'єм, призначений для підключення мікрофона до iPod та iPhone.

Rode MiCon – застосовується в певних петличних та головних мікрофонах.

Lightning/30-pin – застосовується в мікрофонах для телефонів і планшетів компанії Apple. 30-pin – застарілий інтерфейс (до 2011 року включно); Lightning використовується в сучасній техніці з 2012-го. Для з’єднання цих рознімачів потрібен перехідник.

HRS – використовується в деяких петличних та головних мікрофонах.

microDot – дозволяє підключити мікрофон до звукового обладнання та музичних інструментів. Такий роз'єм гарантує високу надійність з'єднання за рахунок різьблення. Зустрічається в деяких акустичних та портативних мікрофонах.

Іноді певні виробники використовують у мікрофонах фірмові інтерфейси.

Радіосистема – бездротовий мікрофон, оснащений приймачем та іншими пристосуваннями, необхідними для роботи. Придбати таку систему зручніше, ніж шукати і купувати додаткове обладнання, передусім ресивер, окремо.

Гнучка ніжка – уможливлює зміну положення капсуля без пересування мікрофона. З тією ж метою застосовується і жорстка ніжка з поворотним кріпленням, але порівняно з нею гнучкий аналог забезпечує більший ступінь свободи. Використовується в мікрофонах для ноутбука та комп’ютера і в пристроях для конференцій.

ФНЧ – фільтр низьких частот (Roll-off). При знаженні рівня низьких частот, підвищується якість передачі звуку. Зрештою відчутно зменшується кількість перешкод від шуму вітру, дихання людини, ударів по мікрофону. Така опція стане в пригоді для контролю «ефекту наближення» (підвищення гучності низьких частот у разі наближення до джерела шуму). Використовується в електретних і конденсаторних моделях.

Стереозапис – записує звук із мікрофона в стереоформаті. Зазвичай така функція притаманна двоспрямованим мікрофонам, рідше – парним комплектам.

Атенюатор – знижує рівень сигналу на виході. Застосовується, щоби послабити гучність звуку й уникнути перевантаження обладнання.

Відімкнення мікрофона – застосовується для того, щоби співрозмовник не чув сторонніх розмов під час спілкування Скайпом; щоби запобігти появі неприємного звучання в колонках через перестановку мікрофона тощо.

Регулювання чутливості – дає змогу змінювати налаштування мікрофона, зважаючи на поточну ситуацію (насамперед гучність звуку). Не вимагає користування регулюваннями в інших елементах аудіосистеми.

Перемикання ДС – дозволяє обирати діаграму спрямованості (ДС) односпрямованого мікрофона (кардіоїдна, суперкардіоїдна тощо). У деяких моделях ця опція використовується для перемикання форматів роботи (односпрямований, двоспрямований, спрямований навсібіч).

Вихід на навушники слугує для приєднання навушників до мікрофона. Такий варіант характерний для студійних пристроїв, оскільки дає змогу контролювати якість вокалу в процесі запису. Найчастіше навушники під’єднуються за допомогою mini-Jack.

Матеріал корпусу

Пластик – дешевий, легкий, стійкий до корозії. Недолік – недостатня міцність. Використовується в гарнітурах, петличних та комп’ютерних мікрофонах, моделях для ноутбуків, а також пристроях для відеокамери.

Метал – міцніший за пластик. Недоліки: висока ціна, значна вага, схильність до корозії. Застосовується у вокальних, інструментальних, студійних мікрофонах.

Оснащення

Трансмітер (зовнішній) – пристрій, яким оснащуються мініатюрні бездротові моделі: гарнітури, петличні мікрофони тощо. Вони приєднується до трансмітера, підвішеного на пасі, і таким чином з’єднуються з іншою технікою, а не тільки з передавачем.

Ресивер – приймач, який використовується в бездротових мікрофонах. Приєднується до різної аудіотехніки, як-от підсилювач для передачі на нього сигналу з мікрофона.

Кріплення на монітор – застосовується в комп’ютерних мікрофонах. Також може використовуватися для роботи з ноутбуком. Удале рішення за умов браку вільного місця на столі, де стоїть комп’ютер.

Оголений дріт – відкрита частина мікрофона, необхідна для під’єднання до обладнання з клемами (включно з системами гучної трансляції). У такого мікрофона відсутній штекер.

Дисплей – відображає інформацію про роботу мікрофона. Найчастіше зустрічається в бездротових моделях, користування якими вимагає знань щодо рівня заряду акумулятора, обраного каналу тощо.

Утримувач стійки – дозволяє легко встановлювати модель на стійку/штатив. Використовується в інструментальних і вокальних мікрофонах. Стане в пригоді в концертній діяльності.

Антишоковий підвіс («павук») – гасить перешкоди від різних вібрацій, спричинених кроками людей або роботою техніки.

Поп-фільтр – кругла пластина, яка встановлюється перед студійним мікрофоном під час запису вокалу. Запобігає перешкодам від потоків повітря (видихів у мікрофон). До того ж захищає пристрій від бризок слини, а отже, подовжує його строк служби.

Знімний кабель – уможливлює заміну комплектного кабелю довгим або коротким. Це рішення помітно спрощує транспортування і зберігання мікрофона.

Адаптер живлення – подає фантомне живлення від стандартної розетки (220 В) на електретний або конденсаторний мікрофони. Корисний тоді, коли треба під’єднати мікрофон до ресивера, плеєра чи іншої техніки, де немає входів для фантомного живлення.

Тринога – мініатюрний штатив для встановлення мікрофона на стіл чи іншу високу поверхню. Легко переноситься, проте не годиться для роботи з конструкцією на підлозі чи землі.

Вітрозахист – поролоновий або хутряний чохол, який надягається на мікрофон. Захищає пристрій від упливу дихання людини і сильних потоків повітря, що створюють перешкоди.

Кейс, так само як і чохол, захищає мікрофон та аксесуари від негативного впливу довкілля (бруду, подряпин, ударів), полегшує зберігання і транспортування. Кейс запобігає серйозним механічним пошкодженням краще за чохол. Завдяки йому оснащення не загубиться, дроти не заплутаються.

Час роботи

Цей параметр є актуальним для бездротових мікрофонів. Залежить від енергоспоживання пристрою та ємності акумуляторної батареї. Більшість мікрофонів однією заряді може працювати 3-15 годин і більше.

Вага

На цей показник звертають увагу при купівлі головних та петличних мікрофонів, а також моделей відеокамери. Крім того, занадто важкий інструментальний або концертний мікрофон також незручний під час експлуатації. Для стаціонарних моделей вага не має значення.

Виробник

Обираючи бюджетний мікрофон, зверніть увагу на продукцію найнижчого цінового сегмента: A4Tech, Canyon, Gembird, Genius, Sven, Bravis, Defender, DeTech, Kanen, Plantronics, Supra. Зазвичай це китайські або місцеві маловідомі бренди. Такі мікрофони є найпростішими пристроями. Вони згодяться в тому разі, коли якість звучання не надто важлива. Наприклад, для перемовин Скайпом, для комп’ютерних ігор.

Група якісних виробів включає мікрофони Nikon, Olympus, Panasonic, Philips, Pioneer, Sony, Logitech. Усі ці бренди зарекомендували себе високою якістю продукції, надійністю й відмінним сервісним обслуговуванням. Такі мікрофони забезпечують гарне звучання, проте не є професійними. Вони підійдуть для домашнього застосування, наприклад озвучування відеороликів, аматорського запису музики.

Лідерами виробників професійних мікрофонів є Rode, AKG, Sennheiser, Shure, Telefunken, Neumann. Їхня продукція забезпечує максимальну якість запису звуку. Використовуються в багатьох студіях звукозапису і радіостудіях. Також ці виробники випускають бюджетні моделі для музик-початківців.

Обираючи пристрій, пам’ятайте: якщо у вас обмежений бюджет, а мікрофон ви плануєте використовувати здебільшого вдома, то можна обмежитися купівлею динамічного пристрою. Якщо вам необхідно домогтися високої якості запису голосу чи/та музичних інструментів, придбайте дорожчий конденсаторний мікрофон.