На типи музичні центри ділять у залежності від їхніх розмірів, потужності та функціональних можливостей. Це може бути мікросистема, міні-система або міді-система. Розглянемо їх детальніше.
Мікросистеми – музичні центри, що підходять для однієї кімнати або невеликої квартири. Розміри, тобто ширина передньої панелі, складають 175-180 мм. Потужність звуку знаходиться в межах від 5 до 40 Вт і вище. Незважаючи на компактні розміри та невелику потужність, подібні музичні центри досить непогано оснащені. Вони можуть мати жорсткий диск, стереопідсилювач, тюнер, відтворювати практично всі диски, аудіо- та відеоформати.
Міні-системи – це більш потужні, у порівнянні з попереднім варіантом, системи. Вони відмінно підходять для великої квартири або будинку. Також подібні пристрої можна використовувати для не надто масових свят, дискотек і заходів. Розміри становлять 215-280 мм. За оснащеністю відрізняються від мікросистеми тим, що можуть мати жорсткий диск і CD-ченжер на кілька дисків.
Міді-системи – більш професійні пристрої у порівнянні з попередніми варіантами. Найчастіше використовуються для великих корпоративів і свят. Складаються з декількох окремих компонентів-блоків: підсилювача, CD-ченжера, тюнера та інших. Мають більшу функціональність та оснащеність і, як наслідок, дуже високу вартість.
Оптичний привід – це пристрій для зчитування інформації з певного носія. Музичні центри можуть мати наступний тип оптичного приводу:
CD – призначені здебільшого для прослуховування музики.
DVD – у таких музичних центрів є можливість відтворювати DVD-фільми. Сигнал подається на телевізор або проектор.
BD (Blu-ray) – ці сучасні диски здебільшого призначені для зберігання фільмів високої роздільнії здатності HDTV. Перевагою, в порівнянні з DVD, є можливість запису набагато більшого обсягу даних. Слід зазначити, що фільми такої якості найкраще суміщуються з HD-телевізорами з великою діагоналлю.
Без приводу – такі музичні центри останнім часом користуються все більшою популярністю. В якості носія інформації використовується USB-флешка або карта пам'яті. Часто такі центри обладнані вбудованим картрідером і підтримують різні формати карт пам'яті.
Склад акустичної системи позначається двома цифрами. Перша означає кількість колонок, а друга – число сабвуферів (акустична система, яка відтворює звуки дуже низьких частот).
2.0 – комплект з двох фронтальних колонок. Використовується для побудови стереосистеми.
2.1 – комплект з двох фронтальних колонок і сабвуфера. Застосовується для побудови стереосистеми, а сабвуфер дозволяє відтворювати низькі баси.
3.1 – комплект з двох фронтальних колонок, однієї центральної та сабвуфера.
5.0 – комплект з двох фронтальних, двох тилових колонок, однієї колонки центрального каналу та сабвуфера. Дозволяє створити ефект об'ємного звучання.
Чим вища потужність музичного центру, тим кращою є якість звуку. У характеристиках музичного центру можна побачити кілька значень потужності: CPO (RMS), МРО і РМРО. Розглянемо їх більш детально, аби при виборі пристрою не сплутати.
CPO (номінальна потужність) – вказується для кожного окремого каналу (наприклад, 2х50 – два канали по 50 Вт), або два показники підсумовуються, і вказується одне число (в даному випадку 100 Вт).
МРО (максимальна потужність) – це потужність, за умов якої звук має мінімальну якість.
РМРО (пікова максимальна потужність) – зазвичай має велике значення. Щоб отримати CPO з цього показника, його потрібно поділити на 12. Таким чином можна перевірити продавця на правильність СРО, записаної на ціннику, а також дізнатися реальну потужність центру.
Як уже зазначалося, потужність залежить від типу музичного центру. Мікросистеми є малопотужними пристроями, а міді-системи – навпаки. Оптимальна і така, що відрізняється більш-менш непоганим звуком, – це потужність 50-70 Вт.
Залежно від моделі музичні центри можу підтримувати такі формати, як: AVCHD, Blu-ray, CD, DVD, DivX, FLAC, HDCD, JPEG, MMC, MP3, MPEG4, Memory Stick, OGG, Picture CD, SACD, SD, SVCD , VideoCD, WMA, XviD, iPod та інші.
Форматів багато, але під час вибору музичного центру слід звертати увагу на ті, які дійсно будуть використовуватися вами.
Запис на USB-флешку – можливість запису музики з диска або радіо на флешку.
Конвертація CD в МР3 – спосіб конвертації музичних файлів з CD-дисків у МР3-файли, наприклад, для запису на флешку.
Еквалайзер – можливість ручного налаштування звуку різних частот. Наприклад, регулювання басів або верхніх частот.
Матеріал, із якого виготовляються колонки, накладає відбиток на звучання всієї системи.
Основні типи матеріалів.
WiFi – наявність вбудованого модуля WiFi, що дає можливість під'єднати музичний центр до мережі та слухати музику з комп'ютера або Інтернету.
Bluetooth – бездротовий модуль, що дозволяє підключити центр до будь-якого Bluetooth-пристрою, наприклад, плеєру або телефону, і слухати музику безпосередньо з них.
Ethernet-інтерфейс – за допомогою нього можна підключити центр до мережі для прослуховування музики з будь-якого мережевого комп'ютера або Інтернету.
Інтернет-радіо – в музичних центрах з WiFi або Ethernet-інтерфейсами може бути функція прослуховування великої кількості інтернет-радіостанцій, перемикання між ними, пошуку потрібного жанру.
Сьогодні музичні центри, як і будь-які інші пристрої, можуть бути оснащені різними додатковими функціями, такими як караоке, таймер, годинник тощо.
Вы знаете, что такое влюбиться в музыкальный центр с первого звука? Услышал его в магазине и уже не смог спокойно жить)) Я даже иногда завидую тем, кто не слышит разницы в качестве звука. Центр крутой, прям магия инженерии, потому что звук - бомба) Сбалансированный, все на местах, нет слияния инструментов, можно четко разобрать и услышать каждый из них. Хорошая мощность звука. Самый крутой бонус - через блютуз можно подключать другие устройства. Вот это действительно самый кайф) Вывод какой? Недорогой, достойный и идеален для квартиры. Он прям создан для хорошей музыки. Модель Yamaha)
Это действительно хороший бренд аудиотехники.
Спасибо
Спасибо за хорошие советы) Очень помогли мне.
И вам спасибо, что читаете нас.