Як вибрати прилад нічного бачення, тепловізор

Прилад нічного бачення (ПНБ) – оптико-електронний пристрій, який розрахований на використання в умовах поганого освітлення. Прилад реагує на слабке відбите світло. ПНБ дозволяє спостерігати за місцевістю або окремими об'єктами вночі або в сутінках, визначати дистанцію до об'єкта (знаючи його приблизний розмір).

Тепловізор – оптико-електронний прилад, який реагує на теплове випромінювання об'єктів, що знаходяться у полі зору. Це випромінювання перетворюється на видиму картинку. За допомогою тепловізора виявляють мішені в темряві та живі об'єкти, що зливаються з навколишнім середовищем.

На відміну від ПНБ, тепловізор дає можливість спостерігати за місцевістю в складних погодних умовах (сильний дощ, щільний туман). Пристрій однаково ефективний у світлий і темний час доби. Мінус – вплив температури повітря на якість роботи тепловізора.

• Прилад нічного бачення
• Тепловізор

Монокуляр – прилад із одним окуляром та об'єктивом, призначений для спостереження одним оком. Позитивні якості: мала вага, компактність, зручність у користуванні, можливість встановлення на зброю, відносно невисока ціна. Недолік – підвищена зорова напруга.

Бінокль – прилад із двома окулярами та об'єктивами, який дозволяє спостерігати двома очима. Перевага – знижене навантаження на зір. Мінуси: громіздкість, неможливість встановлення на зброю, висока ціна.

Приціл – монокуляр із прицільною сіткою (маркою). Використовується для точного наведення зброї на ціль при слабкому висвітленні та спостереженні за місцевістю. Нестача – складність конструкції, що підвищує ціну приладу. Приціл не може стати повноцінною альтернативою звичайному монокуляру, оскільки менш зручний для спостереження.

Насадка – встановлюється на ПНБ для розширення його можливостей, насамперед підвищення оптичного збільшення.

• Монокуляр
• Бінокль
• Приціл
• Насадка

Цей параметр впливає на експлуатаційні якості приладу/прицілу нічного бачення.

• Електронно-оптичний перетворювач (ЕОП) або аналоговий – порівняно дешевий, простий за конструкцією. Мінуси: скромний набір функцій, чутливість до яскравого світла, що призводить до паразитного засвічення і навіть поломки (якщо користуватися днем).
• Цифровий – може застосовуватися вночі та вдень, має широкий функціонал (у тому числі фото- та відеозйомка, підключення до ПК, виведення картинки на зовнішній екран). Така модель компактна, легше переносить удари та струси, ніж аналоговий пристрій. Мінус – висока ціна.

Покоління ЕОП

Цей показник визначає характеристики пристрою з електронно-оптичним перетворювачем. Чим вище покоління, тим краще видимість у темний час доби і тим дорожчий прилад.

• I покоління – застаріле рішення: такий прилад має малу чутливість, погано переносить яскраве світло. Єдина перевага – низька ціна. Ресурс – 1000 годин.
• I+ покоління – цей прилад вигідно відрізняється від попереднього варіанта меншими спотвореннями картинки з обох боків. Мінус – значні розміри. Оптимальне рішення для мисливців-початківців.
• ІІ покоління – досить чутливий прилад, що дає гарне зображення у темряві. Порівняно з ЕОП I та I+ покоління картинка ще менше схильна до паразитних засвічень і спотворень по краях. Ресурс – 3000 годин. Такі прилади найкраще підійдуть досвідченим мисливцям.
• II+ покоління – прилад відрізняється від попередника компактністю та підвищеною якістю картинки. Мінус – знижена чутливість проти ЕОП II покоління.
• ІІІ покоління – характеризується надвисокою чутливістю та видає чудове зображення в умовах дуже поганого освітлення. Ресурс – 10000 годин. Такими приладами найчастіше користуються працівники силових структур.
• III+ покоління – найпросунутіше рішення. Відрізняється від попереднього покращеним захистом від засвіток. Це дає можливість зробити окрему ділянку зображення темнішим, не змінюючи загальну яскравість.

Під дальністю огляду розуміється гранична дистанція, де прилад може виявити людську фігуру висотою 1.7 м при освітленості 0.05 люкс (1/4 Місяця).

Максимальна дальність огляду залежить від покоління ЕОП, встановленого у прицілі:

• I покоління – 100-150 м;
• ІІ покоління – 400-600 м;
• ІІІ покоління – 800-1000 м.

Максимальна дальність огляду тепловізорів:

• монокуляри – 400-1500 м;
• біноклі – 1800-3000 м;
• приціли – 350-2500 м.

Виробники, крім дальності виявлення, можуть вказати максимальну дальність розпізнавання та ідентифікації. Ці параметри показують, на якій відстані стрілки можуть розглянути деталі об'єкта. Наприклад, дальність виявлення – 2200 м, дальність розпізнавання – 600 м, дальність ідентифікації – 300 м. У результаті стрілок отримує повне уявлення про мету, що перебуває перед ним.

Важливо: на максимальну дальність огляду впливає характер обстановки поблизу шуканого об'єкта. Чорний об'єкт на світлому фоні можна помітити на дальній дистанції, ніж у темному оточенні.

Ця характеристика показує ступінь наближення об'єкта. Чим вище оптичне збільшення, тим більшою є мета. Але при цьому зменшується поле зору. Виробники вказують і цифрове збільшення, але цей показник менш важливий, оскільки дає менш якісне зображення.

У приладів та прицілів нічного бачення оптичне збільшення зазвичай становить 4-6х. Більшість тепловізорів має 2-4х (оптичне збільшення) та 12-16х (цифрове збільшення).

Цей параметр впливає на якість зображення. Чим вище роздільна здатність, тим чіткішим виходить зображення. Вибір відповідного варіанта диктується сферою застосування пристрою:

• для охорони та спостереження територій – 320×240, 640×480;
• для полювання – 720x540, 768x576, 1024x768;
• військові (тактичні) – 720x540, 1024x768, 1280x960.

Важливо: якість зображення залежить не тільки від роздільної здатності дисплея, але і від роздільної здатності детектора приладу. Не можна досягти чіткої і деталізованої картинки при невисокій роздільній здатності детектора.

Діаметр об'єктива – розмір передньої (вхідної) лінзи прицілу. Чим більший діаметр, тим вище світлосила і тим яскравіше та чіткіше зображення, що важливо при стрільбі в умовах поганого освітлення. У той же час більший приціл коштує дорожче за маленький аналог. У прицілів нічного бачення та тепловізорів діаметр об'єктива становить 50-100 мм.

Важливо: при виборі тепловізора враховують фокусну відстань. Рекомендоване значення – 35-50 мм.

Дозвіл детектора – відповідає за деталізованість та чіткість зображення. Одиниця виміру – штрихи на міліметр (ПНВ) або пікселі (тепловізори). Чим вище роздільна здатність детектора, тим краще картинка. У той же час із збільшенням цього параметра зростає ціна пристрою.

Роздільна здатність детектора залежить від покоління ЕОП:

• I покоління – 25-35 штрих/мм;
• I+ покоління – 35-45 штрих/мм;
• ІІ покоління – 32-56 штрих/мм;
• II+ покоління – 38-70 штрих/мм;
• ІІІ покоління – 50-78 штрих/мм.

Для отримання якісного зображення вибирають ПНБ з роздільною здатністю 42 штрих/мм. Модель із 64-72 штрих/мм дає практично ідеальну картинку.

Порівняно недорогий тепловізор оснащений детектором з роздільною здатністю 240х180 пікселів, але в цьому випадку якість картинки буде невисокою. Фахівці вибирають більш просунуті рішення:

• для охорони – 320x240;
• для полювання – 384х288;
• для військових завдань – від 384x288.

Зустрічаються тепловізори з роздільною здатністю детектора 640х480 пікселів, але такі прилади коштують дуже дорого.

Частота оновлення кадрів – впливає якість зображення. Вимірюється у герцах (Гц). Висока частота (від 50 Гц) забезпечує плавну картинку без затримок, що важливо при стеженні динамічних об'єктів. Мінімальний показник – 25 Гц.

Поле або кут зору (FOV) – простір, який можна побачити у нерухомий прилад. Вказується у градусах. Чим ширше огляд, тим простіше орієнтуватися біля і знайти мету. Для спостереження на дальній дистанції (від 1000 м) набувають пристрою з мінімальним кутом зору. Якщо потрібно спостерігати на близькій дистанції, варто вибрати модель з максимальним кутом зору.

Посилення світла – характеризує здатність приладу/прицілу нічного бачення посилювати відбите світло. Визначає ясність та чіткість картинки.

Коефіцієнт посилення світла залежить від покоління ЕОП :

• I покоління – до 900;
• I+ покоління – до 1200;
• ІІ покоління – 20000–40000;
• II+ покоління – 25000-50000;
• ІІІ покоління – 60 000-100 000.

Співвідношення сигнал/шум – впливає на якість зображення. Що цей параметр, то краще. Вибирайте моделі, у яких співвідношення сигнал/шум більше 20.

Чорно-білий спектр – дає кращу контрастність та чіткість, ніж зелений. Втім, деякі мисливці роблять вибір на користь зеленого спектру.

Діапазон експлуатаційних температур – температурний режим, на який розраховано пристрій. Більшість приладів працює в межах від -30 до +40°С.

Дульна енергія пострілу (ударне навантаження) – початкова кінетична енергія кулі при вильоті зі ствола. Є важливою характеристикою стрілецької зброї. Одиниця виміру – Джоуль (Дж).

Приціл (нічного бачення, тепловізійний) підбирається з урахуванням цього параметра – в іншому випадку чутлива до струсу техніка може швидко вийти з ладу. Дульна енергія пострілу має перевищувати значення, яким розрахований прилад.

Винос вихідної зіниці – дистанція від лінзи окуляра до вихідної зіниці (очі стрілка), коли досягається максимально можлива видимість. Великий виніс зіниці приціла підійде людям в окулярах – це дозволяє уникнути травми під час пострілу через віддачу.

Час автономної роботи – час, протягом якого прилад працює від одного комплекту елементів живлення. Одні моделі розраховані на 4-5 годин, інші можуть похвалитися 6-10 годинами.

Важливо: автономність часто вказується у розрахунку на економний режим роботи (без ІЧ-освітлювача та інших опцій). Тому фактичний час роботи приладу відрізняється від заявленого у бік зменшення.

Вбудована пам'ять

Вбудована пам'ять дозволяє зберігати записані фото- та відеоматеріали. У різних теплоізорах становить 8-64 Гб.

Wi-Fi – призначений для передачі в режимі реального часу фото- та відеоматеріалів на мобільні пристрої, наприклад, смартфон. Такою опцією оснащено багато ПНБ та тепловізори.

Bluetooth – виконує таку ж роль, як і Wi-Fi. Зустрічається у деяких ПНБ.

Дальномір – високоточний прилад, який вимірює відстань від стрілка до мети. Приціли з далекоміром дозволяють зробити необхідні поправки по дистанції, що значно підвищує точність пострілу.

ІЧ-освітлювач – забезпечує підсвічування при поганому освітленні. Прилади/приціли нічного бачення, на відміну від тепловізорів, не можуть працювати в повній темряві. Цим пристроям потрібне природне (місячне, зоряне світло) або штучне освітлення (ІЧ-ліхтар). За потреби такий освітлювач легко знімається.

GPS – визначає місце розташування за допомогою вбудованого модуля.

Компас – підвищує точність стеження об'єктом спостереження.

Мікрофон – дозволяє доповнити відео голосовим коментарем, що зберігається.

Регулювання яскравості підсвічування – дає можливість оптимально налаштувати підсвічування. Через війну забезпечується хороша видимість прицільної марки без непотрібних витрат енергії.

Діоптрійне налаштування – дозволяє регулювати окуляр особливо зору для отримання чіткого зображення в прицілі. Ця опція важлива при далекозорості або короткозорості. Стрілки не потрібно надягати окуляри або контактні лінзи, які дуже незручні при стрільбі (у тому числі через сильну віддачу).

Короткочасне включення – приціл працює лише при натисканні на відповідну кнопку. Економить заряд елементів живлення. Хороше рішення у ситуації, коли потрібно вести постійне спостереження.

Захист від пилу та вологи (клас захисту IP) – оберігає прилад від впливу негативних зовнішніх факторів (пил, волога). В результаті продовжується термін служби пристрою. Обов'язкова опція для приладів/прицілів нічного бачення та тепловізорів, оскільки вони застосовуються на природі, найчастіше у складних погодних умовах.

Клас захисту від пилу та вологи записується за допомогою буквено-цифрового коду (IPXX), де перша цифра вказує на ступінь захисту від пилу, а друга – від вологи:

• IPX4 – пристрій захищений від бризок, що падають у будь-якому напрямку;
• IP65 – пиленепроникний пристрій захищений від сильних струменів або морських хвиль;
• IPX6 – пристрій допускає короткочасне занурення на глибину до 1 м-коду, але не розраховане на постійну роботу під водою;
• IP67 – пиленепроникний пристрій витримує занурення на глибину більше 1 м тривалістю понад 30 хвилин. Такий прилад може функціонувати у зануреному режимі.

Micro USB – цей роз'єм служить для підключення ПНБ/термовізора до смартфона, ПК або зовнішнього джерела живлення, наприклад, Powerbank-акумулятора.

Збереження фото – дає можливість записати дані спостереження у вигляді фотографій. Потім ці файли можна перенести на згадку про смартфон або комп'ютер.

Вбудований відеорекордер – дозволяє записати дані спостереження у форматі відео. Отримані файли можна перенести на згадку про ПК або смартфон.

Картинка у зображенні (PIP) – ділить дисплей тепловізора на дві нерівні частини: основну та додаткову, яка показує збільшене зображення центру дисплея. В результаті користувач зможе краще вивчити мету, не упускаючи з уваги обстановку навколо.

Підтримка карток пам'яті – дає можливість записувати фото- та відеоматеріали на карту пам'яті, наприклад, microSD або TF Card. Об'єм таких карт може досягати 128 Гб.

Скошені наочники – забезпечують щільне прилягання окуляра до ока, що покращує видимість зображення. У той же час наочниками не вийде користуватися окулярами.

Кріплення для додаткового обладнання – призначений для установки на тепловізор різних аксесуарів, сумісних із таким кріпленням, наприклад, лазерного далекоміра.

ПНБ та тепловізори працюють від елементів АА (1.5 В), CR123A (З В), 18650 (3.7 В). Деякі моделі передбачають живлення від зовнішнього акумулятора. Багато тепловізори оснащені вбудованою батареєю.

Довжина

Цей параметр визначається форм-фактором та характеристиками пристрою, а також набором функцій. Найкомпактніші прилади – насадки, найдовші – приціли.

Вага

Вага більшості пристроїв рідко перевищує 1 кг і залежить від форм-фактора, функціоналу, рівня захисту від довкілля. За однакових характеристик легший прилад обійдеться дорожче.