Проєкційний екран – світлорозсіювальна поверхня, на якій за допомогою проєктора виникає збільшена картинка кадру слайда або відеоролика. Основний елемент конструкції екрана – полотно.
Стаціонарний (настінний) – розташовується в одному місці та не передбачає перестановку. Такий екран розрахований на постійне використання і підійде для просторих приміщень (лекційні кімнати, домашні кінотеатри, конференц-зали).
Стаціонарний екран поділяється на два види.
Важливо: ручний екран, що розгортається потрібно встановлювати в зоні досяжності рук користувача, інакше виникнуть складності при його розгортанні / згортання.
Вбудований (стельовий) – варіант екрану, що розгортає, який монтується на стелю. Завдяки такому конструктивному рішенню, екран в згорнутому стані непомітний в приміщенні. Вбудована модель оснащується мотором і пультом дистанційного керування.
Переносний (портативний, мобільний) – дає можливість переміщати екран з місця на місце. Такий пристрій часто забезпечується штативом для установки екрану на будь-яку придатну поверхню, а саме полотно можна згорнути в тубус.
Переносна модель виграє в інших видів екранів в компактності та відмінно підійде для організації виставок і презентацій. А ось для постійної роботи на одному місці такий варіант незручний, оскільки штатив займає зайве місце. Мінусом портативного екрана є і його менша стійкість в порівнянні з іншими моделями.
Портативний екран представлений в трьох видах.
Важливо: обираючи переносний екран, переконайтеся в стійкості конструкції.
Зустрічаються екрани, які вбудовуються в підлогу. Подібне рішення зручно для тих випадків, коли неможливо встановити екран на стіну або стелю.
Пряма (фронтальна) – відбиває світло у напрямку до глядачів, а проєктор встановлюється перед екраном. Екрани, розраховані на такий вид проєкції, зустрічаються найчастіше. Це рішення підійде для проєкції в залах з регульованим освітленням.
Зворотна (рір-проєкція) – просвічує полотно, при цьому сам проєктор знаходиться позаду екрану. Даний екран дає кращу яскравість і контрастність картинки, але вимагає просторого приміщення та обійдеться дорожче. Подібний варіант краще застосовувати в приміщеннях з високим рівнем освітлення, оскільки рір-проєкційний екран менш чутливий до засвічування.
Пряма / зворотна («з оглядом в 360°») – підтримує обидва види проєкції, отже, проєктор може перебувати по обидва боки екрану. В результаті не потрібно купувати два екрани. Таке рішення підійде скоріше для регулярних презентацій, ніж для роботи вдома або в офісі.
Від цього показника залежить кількість глядачів, для яких екран забезпечить комфортний перегляд. Залежно від моделі кут огляду становить 45-180°. У матових екранів цей параметр варіюється для 100-180°, що зручно для великої кількості глядачів. А ось глянцеві екрани з кутом огляду в 50° комфортні для невеликої групи людей і відмінно підійдуть для індивідуального перегляду.
Цей параметр впливає на якість зображення. Коефіцієнт посилення позначається числом і показує, як ступінь яскравості світлового променя, відбитого від конкретної моделі екрану відрізняється від яскравості світла, відбитого від еталонного екрана з матовим покриттям (коефіцієнт відбиття 1, кут огляду – 180°). Наприклад, екран з коефіцієнтом 1.5 відбиває на 50% більше світла, ніж еталонний.
У різних моделях коефіцієнт посилення варіюється в межах 0.8-6. У екранів прямої проєкції цей параметр становить 1-1.2, в екранів зворотної проєкції – 2-2.2.Екран з коефіцієнтом 1 рівномірно відбиває світло: яскравість картинки буде однаковою як для глядачів, що сидять по центру, так і для тих, хто розташувався з боків.
Коефіцієнт посилення суперечить куту огляду: зі збільшенням одного параметра інша величина знижується. Якщо біля екранів прямій проєкції кут огляду досягає 45-50°, то біля екранів зворотної проєкції – 30-40 °. Проте екрани з високим коефіцієнтом посилення (1.5-2.5) дають більш контрастну і яскраву картинку, але внаслідок нерівномірного розподілу світла не всі глядачі однаково яскраво сприймуть зображення.
Рекомендовані параметри коефіцієнта посилення:
Для домашнього кінотеатру краще обирати екрани з коефіцієнтом підсилення, що не перевищує 1.5.
Текстиль – дешевий, стійкий до зношування, універсальний варіант, який підходить для всіх видів екранів. Текстиль легко дає абсолютно плоску поверхню. Такий екран широко застосовується для презентацій і в навчальних цілях.
Вініл – обійдеться дорожче і вимагає натягу для отримання плоскої поверхні, проте дає високу якість зображення. Екран з вінілу розтягується за допомогою системи натягу, що ускладнює роботу з ним. Вініловий екран підійде для домашніх кінотеатрів елітного класу.
Пряма – стандартна форма екрану.
Викривлена – фокусує в одній точці відбите від поверхні світло і тим самим підвищує ефективність проєктора. Такий екран забезпечує «глибоке занурення» в фільм.
Матове (дифузне) – рівномірно розсіює світло, що дає якісну картинку з будь-якого місця залу. Такий екран порівняно дешевий, підійде для залів з різним освітленням, не відблискує, при цьому повне затемнення не потрібно. Водночас, для отримання якісного зображення необхідна висока яскравість проєктора. Екрани з таким покриттям зустрічаються найчастіше.
Крім традиційних білих матових покриттів зустрічаються сірі матові, які володіють усіма перевагами білих, але показують глибокий чорний колір.
Глянсове (відбивне) – відбиває світло, що дозволяє домогтися чіткішої, яскравішої та контрастнішої картинки, яка не залежить від яскравості проєктора. Такий екран коштує дорожче, має обмежені кути огляду і дає сильні відблиски, через це його краще використовувати в спеціальних приміщеннях з сильним затемненням. Глянцевий екран відмінно підійде для домашніх кінотеатрів.
Глянцеві екрани зустрічаються у двох видах.
Розсіювально-відбивне (дифузно-відбивне) – пропускає спрямоване на нього світло зі зворотного боку в розсіяному вигляді. Екрани з таким покриттям застосовуються для зворотної проєкції.
Важливо: в приміщенні, де знаходиться проєкційний екран і проєктор не бажано присутність світлих деталей, що дають відблиски на глянсовому екрані. Шпалери, штори, меблі та навіть одяг глядачів по можливості повинні бути темних тонів.
Екрани також бувають звукопрозорі та не звукопрозорі. Звукопрозорі використовуються, якщо акустичні системи розміщені позаду екрану. У підсумку, голоси персонажів лунають безпосередньо з середини екрану. Мінуси акустично прозорих полотен: через отвори вони відбивають менше світла, ніж звичайні. Деякі користувачі відзначають виникнення муару.
Діагональ – основна характеристика розміру екрану, що визначає його сумісність з проєктором. Цей параметр вимірюється в дюймах (в залежності від моделі коливається в межах 60-250).
Діагональ повинна відповідати розміру зображення з проєктора. При цьому діагональ екрана може трохи перевищувати максимальний розмір зображення, а ось якщо полотно менше мінімального розміру, то зображення «вилізе» за його межі.
Важливо: на діагональ впливає відстань до глядачів і розмір залу: чим більше ця дистанція і просторіше приміщення, тим більше повинен бути екран. Занадто великий екран незручний для перегляду зблизька і потребує багато місця.
Корисна площа біля екранів з однаковою діагоналлю, але з різним співвідношенням сторін, буде відрізнятися.
Ширина – не повинна перевищувати ½ дистанції від екрана до першого ряду і не повинна бути менше ніж 1/6 дистанції до останнього ряду.
Висота – визначається в залежності від характеру презентації:
Висота комфортного перегляду – відстань від нижнього крайка екрану до підлоги залежить від призначення презентації:
Співвідношення сторін (ширини й висоти) – визначає формат екрану і позначається двома цифрами. Зустрічається кілька основних форматів.
Квадратний формат (1:1) – універсальний варіант для проєкції горизонтальних і вертикальних зображень. При необхідності квадратний формат екрану налаштовується під формат проєктованого матеріалу (можна налаштувати 16:9; 16:10; 4:3). Такий формат сумісний з оверхед-проєкторами.
Фото формат (3:2 або 1.5:1) – збігається з форматом фотокадру. Цей формат підійде до слайдпроєкторів.
Відео формат (4:3 або 1.33:1) – розрахований на телевізійний кадр SDTV стандартної чіткості (PAL, NTSC), застосовується для офісних презентацій. Подібний формат сумісний з мультимедіа-проекторами.
Широкий формат (16:10 або 1.60:1) – призначений для роботи з ноутбуками та комп'ютерами. Цей формат використовується в професійній техніці для презентацій.
Формат HDTV (16:9 або 1.78:1) – розрахований на телевізійний кадр HDTV високої чіткості (сучасний ТВ-формат). Такий формат підійде для показу фільмів на DVD.
Широкоекранний формат, WideScreen (1.85:1) – застосовується в кінозалах.
Кінематографічний формат, Cinemascope (21:9 або 2.35:1) – використовується в кінозалах і домашніх кінотеатрах преміум-класу.
Найпоширеніші формати:
Співвідношення сторін екрану має збігатися з форматом зображення, інакше частина екрану не буде використовуватися (з'являться чорні смужки), що погіршить сприйняття картинки.
Рекомендації щодо визначення розміру:
Зустрічаються два варіанти форматів екранів:
Важливо: обирайте розмір екрану з таким розрахунком, щоб його було добре видно з будь-якого місця в залі. Крім цього, зверніть увагу на такі деталі:
Ручний – використовується м'язова сила людини. Це простий, дешевий, надійний і легкий механізм, якому не потрібне живлення. Водночас розгортати / згортати вручну екран незручно. Також подібне рішення накладає обмеження на висоту установки. Ручний механізм широко використовується в переносних і розгортаються екранах.
Моторизований – застосовується двигун. Такий варіант набагато зручніше ручного механізму і дозволяє встановити екран на будь-яку висоту. Ці переваги обертаються низкою недоліків: складність конструкції, висока вартість, значна вага і потреба в електроживленні.
Екстрадроп – чорна смуга, розташована у верхній частині екрану. Вона дозволяє користувачеві змінювати висоту полотна для комфортного перегляду. Якщо екран висить високо, то екстрадроп дасть можливість опустити робоче поле на прийнятний для глядачів рівень (зазвичай 40-90 см вниз). Екстрадроп використовується в стельових і настінних екранах.
Методика розрахунку розміру екстрадропа:
Наприклад, висота стелі 270 см, а параметр висоти комфортного перегляду становить 90 см.
270-90 = 180 см (висота екрану)
180-90 = 90 см (розмір екстрадропа).
Чорна кайма – оточує периметр полотна, підвищує чіткість краю кадру і збільшує контрастність картинки. Стандартна товщина кайми – 5 см.
Чорна підкладка – знаходиться на задній стороні екрану, така підкладка підвищує жорсткість екрану і запобігає проникненню світла крізь нього. Екрани з чорної підкладкою гарні в приміщенні з неконтрольованим освітленням.
Обтяжувач – розташовується на нижньому крайку проєкційного екрана і використовується для натягування полотна. Вантаж не допускає розгойдування екрану від потоку повітря. Обтяжувач зустрічається в настінних і стельових екранах, а також моделях на штативі.
Вбудована система натягу – запобігає деформації полотна і спотворення проєктованої картинки. Використовується в екранах з великою площею і підлогових моделях.
Кріплення до стелі – для установки на стелю настінних екранів.
Пульт ДК – дозволяє керувати екраном на відстані. Таким чином, екран можна встановити на будь-якій висоті.
Спасибо за статью! Очень помогла с выбором проекционного экрана. Купил в конференц-зал проектор, а вот с экраном никак не мог определиться.
Приятно слышать, что наши статьи помогают вам с выбором.