Як вибрати програвач вінілу

Програвач вінілових дисків пристрій для відтворення звуку, записаного на вінілових дисках (платівках). На відміну від сучасних цифрових аудіоносіїв, запис на вінілі є аналоговим. Цей застарілий різновид запису дозволяє домогтися особливого, недосяжного для цифрових технологій звучання музики.

Програвач вінілових дисків

Переваги:

  • «просунуті» аудіофіли відзначають об'ємний, майже відчутний аналоговий звук із широким динамічним діапазоном порівняно з цифровим звуком, який піддається стиску (компресії);
  • максимально точна передача автентичного звучання музики, що була записана за «доцифрової» доби (до кінця 1980-х);
  • цілісне сприйняття музичних альбомів: вініл не дозволяє швидко перемикати треки;
  • естетичне задоволення від колекціонування платівок і самого процесу відтворення записів;
  • ефектний вигляд (здебільшого програвачі відрізняються витонченістю форм і привабливими колірними рішеннями). Ця техніка стає предметом інтер’єру і часто виконує декоративну функцію.

Аудіофіли вважають, що музику на вінілі можна не тільки почути, а й «помацати» і «побачити», бо це фізичний аудіоносій; за багатством оформлення він перевершує компакт-диск (у форматі Audio CD), а поготів віртуальні — «невловимі» і «невидимі» — цифрові формати (mp3, APE, FLAC).

Недоліки:

  • висока вартість платівок, програвача, решти необхідних компонентів, технічного обслуговування;
  • складність експлуатації та обслуговування;
  • щоби прослуховувати записи, потрібна якісна акустична система.

Важливо: неповторне звучання вінілу можна відчути тільки за умови використання якісної і дорогої апаратури (порівняно з акустичними системами, що відтворюють «цифру»). На такій техніці цифровий запис видасться пласким, на відміну від багатошарового аналогового звуку вінілового диску. Однак на дешевому обладнанні «цифра» звучить значно краще за «аналог».

Програвач складається з таких компонентів:

  • підстава (опорний стіл) корпус програвача, на який встановлюються диск для платівок, привод, тонарм;
  • обертовий диск для платівок (планшайба) диск, на якому розташовується платівка;
  • звукознімач найважливіша деталь програвача, від котрої залежить якість відтворення музики.

Звукознімач складається з трьох компонентів:

  • голка безпосередньо контактує з платівкою;
  • головка (картридж, ГЗС) перетворює механічні коливання голки на електричні сигнали;
  • тонарм важіль із закріпленою на ньому головкою з голкою. Забезпечує оптимальну позицію й необхідну точність руху голки канавками вінілового диска. Передає електричний сигнал від головки до фонокоректора.

Вінілові диски бувають трьох типорозмірів:

  • «гігант» становить 12 дюймів/30 см, швидкість обертання 33 об/хв., тривалість звучання до 50 хвилин;
  • «гранд» становить 10 дюймів/25 см, швидкість обертання 33 об/хв., тривалість звучання до 36 хвилин;
  • «міньйон» становить 7 дюймів/18 см, швидкість обертання 45 об/хв., тривалість звучання до 14 хвилин.

Іноді зустрічаються грамофонні (з шелаку) платівки завбільшки 10 дюймів/25 см, розраховані на швидкість обертання 78 об/хв. із нетривалим звучанням. Такі платівки випускалися до кінця 1960-х — початку 1970-х.

Варіанти комплектації

Підстава (основа) корпус із диском для платівок. Звукознімач і тонарм до комплекту не включені: їх купують окремо. Такий варіант актуальний для моделей високого класу (Hi-End), оскільки надає можливості досвідченому аудіофілові зібрати програвач, враховуючи особисті вподобання. Це забезпечує високу якість звучання.

Приклад рознесеного компонування аудіофільського програвача: підстава + тонарм + звукознімач + фонокоректор + мотор. Окремо купуються підсилювач, акустика (динаміки), з’єднувальні дроти.

Недоліки такого варіанту: складність добору компонентів, оскільки необхідно досягти ідеальної сумісності; висока вартість програвача; можливі складнощі монтажу; великі габарити зібраної системи.

Підстава і тонарм — найбільш поширене рішення; дозволяє користувачеві докупити звукознімач, зважаючи на особисті вподобання. Така комплектація однаковою мірою характерна для висококласної і відносно дешевої техніки.

Повний комплект («усе в одному») всі компоненти об'єднані в одному корпусі. Це оптимальний варіант для більшості меломанів, оскільки звільняє від необхідності пошуків і монтажу додаткового обладнання. Деякі моделі оснащуються вбудованими динаміками, що дозволяє досягти максимальної компактності пристрою.

Ціна повного комплекту значно нижча від ціни аудіофільських варіантів. У такому програвачі всі деталі сумісні, а якість звучання визначається його ціною. До того ж більшість моделей передбачають заміну звукознімача і тонарма.

Зворотним боком цих переваг є нижча якість звуку, ніж у просунутої аудіофільської техніки, що збирається з різних компонентів.

Електрофон («програвач-валізка») легкий і компактний варіант, зручний для перенесення. Недорогий та ефектний на позір електрофон надає можливості насолодитись улюбленим вінілом поза вашою квартирою, приміром у заміському будиночку. Але за якістю звучання такий програвач серйозно поступається стаціонарним моделям. Гарний електрофон має високу вартість і зустрічається рідко.

Підстава і диск

Матеріал підстави

Щоб оцінити якість матеріалу підстави, треба звернути увагу на її стійкість до вібрацій і відсутність внутрішніх резонансів. Важливе значення має вага опорного столу: що він важчий, то краще гасяться вібрації, які можуть передаватися на програвач. Обираючи матеріал підстави, слід враховувати і його декоративні якості. 

МДФ, ДВП — оптимальний баланс між масивністю, привабливим виглядом і ціною. Підстави з цих матеріалів широко використовуються в моделях різного цінового діапазону від порівняно дешевих до «просунутих».

Пластик дешевий матеріал; простий в обробці: виробу легко можна надати потрібної форми і кольору, що забезпечує широту дизайнерських рішень. Але вібростійкість пластикових підстав низька через невелику вагу. Такі підстави застосовуються в дешевих програвачах.

  • Акрил різновид пластику, здатний гасити вібрації. Може бути прозорим і мати будь-який колір. Підстави з цього матеріалу дорожчі за пластикові, але дешевші від аналогічних виробів з інших матеріалів. Таке рішення доречне навіть у вартісній техніці.

Метал міцний і важкий, але дорогий матеріал. Тому металеві підстави використовуються в пристроях високого класу.

Карбон надійний та ефектний на позір, але легкий і дорогий матеріал. Щоби краще гасити вібрації, карбонові підстави робляться масивними, що збільшує їхню ціну.

Граніт — дуже міцний і важкий матеріал із чудовою вібростійкістю. Однак украй висока вартість гранітних підстав звужує сферу їхнього застосування в обладнанні преміум-класу.

Матеріал диска

Здебільшого опорний диск виготовляється з того самого матеріалу, що й підстава. Як і опорний стіл, диск має добре гасити вібрації і бути достатньо масивним для забезпечення плавності ходу навіть тоді, коли в роботі двигуна стаються дрібні збої.

Оптимальним рішенням, що поєднує прийнятну вартість та експлуатаційні характеристики, є диски, виконані з МДФ або ДВП і пластику. Вироби з металу, акрилу і карбону кращі, але дорожчі. Скляні та керамічні диски мають привабливий вигляд і добре гасять вібрації, але дуже крихкі, і їхня ціна зависока.

Іноді зустрічаються багатошарові планшайби, виготовлені з кількох матеріалів. У такому разі виробник указує головний матеріал.

Габарити планшайби визначають її експлуатаційні характеристики.

  • Діаметр може бути менший або більший за діаметр платівки на 33 об/хв. — 300 мм, або 12 дюймів, що не впливає на якість відтворення звуку. Задля зручного обертання платівки діджеям рекомендується обирати програвачі з диском, що перевищує її діаметр.
  • Товщина (вага) що товщий (масивніший) опорний диск, то краще він гасить вібрації і забезпечує плавність ходу. Зростання ваги планшайби збільшує вимоги до потужності двигуна, який її обертає.

Привод передає обертання від електромотора до опорного диска пристрою.

Пасовий привод забезпечує плавність ходу і добре працює в тандемі з дешевим мотором. Недоліки: повільний набір швидкості, необхідність час од часу міняти пас. Програвач із таким приводом вдалий вибір для звичайного користувача і «просунутого» аудіофіла, а от діджеям він не підійде.

Прямий привод забезпечує швидкий розгін і гальмування диска, а отже, уможливлює виконання діджейських прийомів (включно зі скретчингом). Таке рішення вимагає високоякісного мотора, що не може коштувати дешево.

Важливо: обираючи «вертушку» з прямим приводом, переконайтеся, що в ній передбачена кварцова стабілізація частоти обертання і/або лінійний мотор із безліччю магнітних полюсів.

Зустрічаються моделі з черв’ячним і роликовим приводом, але вони не набули поширення.

Звукознімач

У разі поламки незнімний звукознімач унеможливлює свою заміну без розбирання пристрою. Таке рішення застосовується в дешевих програвачах. Знімним звукознімачем обладнуються вартісні моделі.

Тип головки

MM (рухливий магніт) — порівняно дешева і проста в експлуатації головка. Забезпечує високу якість звучання. Застосовується найчастіше, тож проблем із вибором змінних голок не виникає.

MC (рухома котушка) — дорожча і складніша в налаштуванні, проте точніше передає всі відтінки звучання (відповідає формату hi-res). Тому такі головки застосовуються в елітних програвачах.

Важливо: обираючи бюджетний програвач, зупиніться на пристрої з типовим кріпленням ГЗС. Це дозволить за необхідності замінити головку, що вийшла з ладу, і модернізувати (апгрейдити) «вертушку», купивши картридж вищого класу. Дізнайтесь у консультанта крамниці, ГЗС яких виробників підійдуть до обраного девайса. Що більший перелік виробників, то краще.

Форма голки

Сферична проста дешева голка, що дає низьку якість звуку і дуже псує платівку.

Еліптична вдосконалений різновид сферичної голки. Порівняно з попереднім варіантом, така голка точніше відтворює високі частоти і дбайливо ставиться до вінілового диска. Є розумним балансом ціни і якості.

Конічна — модернізована версія еліптичної голки. Забезпечує якісніше відтворення звуку і менший знос платівки. Але ці переваги підвищують ціну голки.

Лінійна — найдосконаліший варіант, який видає звучання найвищої якості. Ціна такої голки відповідна.

Додатково

Притискна сила — це сила натиску голки на платівку. Фахівці вважають, що звукознімачі з меншою притискною силою дбайливіше ставляться до вінілового диска і таким чином подовжують строк його експлуатації. Але це не означає, що вони за всіма параметрами кращі. Оптимальна величина притискної сили становить 1−2 грами. Параметр притискної сили враховується при заміні звукознімача.

Вихідний рівень актуальний у разі під’єднання програвача до зовнішнього фонокоректора.

Вага впливає на налаштування притискної сили. Вагу звукознімача необхідно враховувати, замінюючи його.

Тонарм

Матеріал тонарма, як і опорного столу, має гасити сторонні вібрації і резонанси.

Матеріал

Алюміній міцний і легкий матеріал із середніми антирезонансними властивостями. Оптимальне рішення для більшості програвачів.

Карбон краще за алюміній порається з резонансами, а вага в нього менша. Карбоновий тонарм коштує більше і зустрічається рідше — переважно в техніці преміум-класу.

Тип

Поворотний дешевий і простий за конструкцією. Характеризується похибкою проходження (спотворення) і скейтинг-ефектом (зміщенням тонарма до центру платівки). Для боротьби з цими недоліками виробники збільшують довжину тонарма й оснащують програвачі функцією антискейтингу.

Таким тонармом оснащується переважна більшість моделей «вертушок».

Тангенційний позбавлений недоліків поворотного тонарма. Проте значно дорожчий і не підхожий для відтворення деформованих платівок (зі значною хвилею, викривлених). Застосовується в елітних програвачах.

Форма

Тонарм буває прямий і S-подібний. У середовищі аудіофілів немає єдиної думки щодо того, яка форма тонарма найкраща. З одного боку, прямий тонарм відрізняється невеликою вагою, з іншого S-подібна модель довша, що позитивно впливає на якість звучання.

Тому прямий тонарм краще підійде для легких картриджів початкового рівня, а S-подібний для більш важких і жорстких головок звукознімача, які потребують значної притискної сили. Вибір конкретного варіанта визначається індивідуальними вподобаннями користувача, але меломанам-початківцям варто звернути увагу на прямий тонарм.

Ефективна довжина. Теоретично, що довший тонарм, то менше помилок проходження. Але на практиці дуже велика вага важеля негативно позначається на чистоті звучання; тому цей параметр має оцінюватися в комплексі з вагою тонарма.

Стандартна довжина тонарма становить 9 дюймів, але зустрічаються моделі, подовжені до 10−14 дюймів.

Вага. Що легший тонарм, то менший знос голки і вінілового диска.

Аналого-цифровий перетворювач (АЦП) перетворює аналоговий сигнал на цифровий. Такий пристрій необхідний для запису музики на ПК або USB-флеш-накопичувачі.

Характеристики АЦП — розрядність і частота дискретизації. Що більші ці параметри, то вища якість цифрового запису, тобто різниця між ним і його аналоговим оригіналом зменшується. Оптимальні параметри розрядності і частоти дискретизації для оцифрування в форматі Audio CD — 16 біт і 44 кГц. Бувають і вищі показники — 24 біт і 48 кГц.

Характеристики

Коефіцієнт детонації — що нижча ця величина, то менше спотворень звуку через нерівномірність швидкості обертання диска, яка виникає періодично, але на короткий період. У пристроях аудіофільского рівня коефіцієнт детонації становить щонайбільше 0,2 %. У дешевої техніки цей параметр вищий.

Важливо: коефіцієнт детонації може прив’язуватися до конкретної швидкості обертання планшайби 33, 45 або 78 об/хв. У такому разі виробники вказують мінімальну характеристику, яка досягається на високій швидкості, 45 або 78 об/хв. Це важливо для аудіофільскої техніки.

Відхилення швидкості обертання, на відміну від попередньої величини, — це найбільше теоретично можливе відхилення від номінальної швидкості. Що нижчий цей параметр, то менше спотворень і краща якість звуку. В аудіофільских програвачах відхилення швидкості обертання становить щонайбільше 1 %.

Відношення сигнал/шум — що вища ця характеристика, то чистіше звучання програвача (рідші спотворення і сторонні шуми). Мінімально допустимий параметр 50 дБ. У професійній техніці ця величина досягає 90 дБ.

Діапазон частот що він ширший, то більш об’ємний звук, який видається програвачем. В аудіофільских моделях діапазон частот ширший, ніж у скромнішому обладнанні.

Споживана потужність у більшості програвачів (включно з девайсами високого рівня) ця характеристика становить 15 Вт. Украй рідко зустрічаються «ненажерливі» елітні моделі, оснащені потужним опорним диском (десятки кілограмів).

Загальна вага. Що важчий програвач, то краще. Важка модель відмінно гасить усі резонанси й вібрації, і це добре впливає на якість звуку. Орієнтовний параметр — 10 кг і більше.

Функції

Регулювання противаги дає можливість налаштовувати притискну силу шляхом балансування тонарма. Противага розміщується на тонармі (навпроти звукознімача). Подібна функція необхідна в разі використання програвача з чужим картриджем: за її допомогою тонарм налаштовується під конкретну модель звукознімача.

Антискейтинг запобігає скейтинг-ефекту, який погіршує якість звучання і нерівномірно зношує канавки вінілового диска. Функція актуальна для програвачів із поворотним тонармом. У найдешевших моделях антискейтинг зазвичай відсутній.

Автовідтворення автоматично програє платівку, що позбавляє користувача необхідності вручну переміщати тонарм (потрібно лише натиснути спеціальну кнопку). Подібна опція особливо корисна новачкам, які часто дряпають платівки, необережно опускаючи на них голку. Але автовідтворення підвищує ціну програвача і може погіршити якість звучання.

Автовідтворення і ряд інших автоматичних функцій передбачає наявність незнімного тонарма, що унеможливлює його заміну. В аудіофільских моделях усі операції виконуються вручну.

Автостоп автоматично підіймає тонарм, коли відтворення вінілового диска закінчується. Це знижує знос голки.

Реверс надає можливості програвати платівку назадгузь. Знадобиться діджеям для досягнення різних акустичних ефектів.

Запис на зовнішній цифровий носій дозволяє записати музику, що програється, в цифровому форматі на USB-флеш-накопичувач. Такий запис швидший, ніж комп’ютерне оцифрування. Недолік — музика записується з усіма спотвореннями, які виникли в процесі відтворення.

Можливість установки другого тонарма стане в пригоді, якщо користувачеві потрібно працювати з двома звукознімачами, що мають різні характеристики (і різну швидкість — 33 і 78 об/хв.) Таким чином, меломан легко може замінити звукознімач.

Швидкість 78 об/хв. характерна для грамофонних платівок. Ця опція потрібна для прослуховування ретро-записів і застосовується тільки в моделях із прямим приводом.

Важливо: пам’ятайте, що для відтворення старовинного вінілу необхідний спеціальний звукознімач.

Перемикання швидкостей дає можливість змінювати швидкість обертання планшайби. Буває двох типів:

  • механічне здійснюється вручну (перекидання паса на інший шків) і застосовується в моделях із пасовим приводом;
  • електронне (автоматичне) здійснюється натисканням кнопки, що значно зручніше за механічний спосіб. Застосовується найчастіше.

Регулювання тональності дозволяє змінювати тональність звуку (вище/нижче) на заданий інтервал. Така опція знадобиться діджеям, котрі зводять музичні композиції, записані в різних тональностях.

Оснащення

Дисплей відображає відомості про роботу програвача. Цей варіант більш наочний, ніж світлові індикатори. Він застосовується в пристроях преміум-класу з безліччю налаштувань і функцій. Трапляються моделі з сенсорним екраном, що дозволяє керувати програвачем. Щоправда, фахівці вказують на ненадійність сенсорів і складності їхньої заміни.

Кришка захищає вінілові диски і звукознімач од пилу, подовжуючи термін їхньої експлуатації і запобігаючи погіршенню якості звучання. Позбавляє користувача необхідності регулярно чистити програвач. А ось діджеям кришка не потрібна.

Вбудована акустика (динаміки) уможливлює відтворення вінілових дисків без зовнішнього обладнання (підсилювача і колонок). Завдяки цьому заощаджуються гроші і досягається більша компактність системи.

За характеристиками вбудована акустика програє зовнішнім пристроям і часто спричинює спотворення сигналу. Як результат — низька якість звучання. Але для прослуховування старовинного вінілу таке звучання цілком підійде.

Вбудований фонокоректор — передпідсилювач, який приймає сигнал зі звукознімача і посилює його до необхідного рівня. Це дозволяє з’єднувати «вертушку» безпосередньо з підсилювачем потужності. Переваги й недоліки такого рішення ті самі, що й за використання вбудованої акустики.

Важливо: якщо ви плануєте купити зовнішній фонокоректор, слід зупинити свій вибір на ламповій моделі. Не забудьте переконатися в сумісності фонокоректора з типом ГЗС (MC або MM).

USB-порт використовується для під’єднання програвача до комп’ютера й оцифрування вінілу. Цей порт необхідний діджеям, котрі працюють із комп’ютером, щоби досягати різних звукових ефектів.

Важливо: для якісного оцифрування вінілових платівок використовується спеціальне програмне забезпечення (ПЗ), за допомогою якого можна позбутися різних сторонніх перешкод, наприклад клацань. Найчастіше подібне ПЗ поставляється в комплекті з програвачем.

Зовнішній блок живлення знижує рівень перешкод, що потрапляють до сигналу від електроніки. Це позитивно позначається на чистоті звучання. Таке рішення характерне для аудіофільского обладнання.

Регульовані ніжки забезпечують стійкість програвача на підставі. Нестійке положення «вертушки» погіршує якість звуку і може призводити до псування голки й вінілового диска. Регульовані ніжки, які легко налаштовуються під нерівності підстави, дають змогу вирішити ці проблеми.

У програвачі можуть передбачатися такі опції:

  • живлення від батарейок для роботи «вертушки» далеко від електромережі;
  • вихід на навушники для того, щоби прослуховувати музику, не заважаючи оточенню;
  • Bluetooth — для бездротового під’єднання Bluetooth-навушників і Bluetooth-динаміків до приладу.

Поради щодо вибору

  • Програвач вінілових дисків — складна у виробництві і дорога техніка, яка виготовляється вже понад сторіччя. Тому звертайте особливу увагу на торгову марку виробу. Віддавайте перевагу відомим брендам із давньою історією.
  • Аудіофілам-початківцям не варто купувати дорогий програвач із безліччю функцій і налаштувань, оскільки не все це буде затребуваним.
  • Перед купівлею з’ясуйте в консультанта можливість апгрейдингу (поновлення, модернізації). Найчастіше замінюються тонарм, ГЗС із голкою, пас, килимок до диска, що обертається. Іноді замінюються звуковий і мережевий дроти, а також деякі інші деталі. Що більше устаткування можна міняти, то вищий клас «вертушки».
  • Купуючи програвач навіть бюджетного рівня («повний комплект»), переконайтеся, що він дозволяє змінювати в разі потреби картридж і його тримач.
  • Зверніть увагу на мережевий дріт, що йде від пристрою. Добре, якщо він приєднаний до «вертушки» завдяки RCA-рознімачам («тюльпанам») це означає, що його можна замінити. А ось дріт, вбудований у програвач, замінити неможливо (хіба що за допомогою паяльної лампи).

 

Причини заміни електричного дроту: бажання змінити його довжину або встановити більш «просунутий» варіант, а також пошкодження кабелю.

Поради щодо експлуатації

  • Налаштовуючи й експлуатуючи програвач, дотримуйтесь інструкції. Неправильно налаштована «вертушка» погано звучить, до того ж скорочує строк роботи ГЗС і вінілового диска.
  • Якщо необхідно, зверніть увагу на антивібраційні пристосування. Вони поліпшать якість відтворення звуку.
  • Обов’язково доглядайте платівки це збільшить час експлуатації вінілу й головки. Використовуйте аксесуари для чищення та миття, антистатичні щітки.
  • На домашній «вертушці» не варто намагатися повторювати діджейські звукові ефекти на зразок скретчингу — це виведе з ладу платівку та голку.
Відгуки про статтю