Радіокерована модель – зменшена копія транспортного засобу або військової техніки, а також фігурка тварини або робота, якою можна керувати на відстані. Така іграшка знайомить дитину з технічними пристроями, розвиває у нього навик орієнтації в просторі і вміння концентруватися на виконанні поставленого завдання. Гра з керованою по радіо моделлю подарує безліч яскравих позитивних емоцій.
Дитячий – найпростіші у використанні і дешеві моделі, що мають мінімум функцій, невелику потужність (електродвигун) і швидкість. Дитячі моделі часто носять назву «міні» (міні-човни, міні-гелікоптери), що вказує на їх невеликий розмір. Техніка такого класу – ідеальний варіант для знайомства дитини зі світом радіокерованих моделей. Дитячі моделі можна використовувати як в приміщенні, так і на вулиці.
Аматорський – більш складна техніка, розрахована на підлітків, які вже мають досвід гри з дитячими моделями і колекціонерів. Аматорські моделі дорожче, мають більше функцій, відрізняються підвищеною потужністю (двигун внутрішнього згоряння) і швидкістю. Вони відрізняються більшими габаритами. Аматорські моделі використовуються на вулиці.
Професійний – найскладніший варіант, який підійде тільки дорослим досвідченим моделістам. Техніка цього класу має максимальне число функцій, найбільшу потужність і швидкість. Професійні моделі найдорожчі, великі і мають найбільшу схожість з оригіналом. Вони призначені тільки для використання на вулиці.
Автомобіль (включаючи спецавтомобілі і спецтехніку) – здатний рухатися в будь-яких напрямках, долати перешкоди різної складності, включати фари і стоп-сигнали. Зустрічаються антигравітаційні машини, які вміють рухатись по вертикальних поверхнях, наприклад, стінах і стелях.
За місцем використання автомобілі можна розділити на дві категорії:
Радіокеровані моделі автомобілів поділяються на кілька видів.
Позашляховики ( «монстр») – копіюють монстр-траки (пікапи з величезними колесами, потужними двигунами). Ці моделі характеризуються високою прохідністю, але навряд чи підійдуть для швидкісної їзди.
Позашляховики поділяються на такі види:
Багі – легкі повнопривідні авто для їзди по бездоріжжю, наприклад, піску. За своїми якостями вони близькі до позашляховиків (шорт-корс). Модель точно повторює оригінал, наприклад, має дуги безпеки.
Трагі – за своїми характеристиками нагадують багі, але відрізняються від них більшими колесами і довгими важелями підвіски. Таким чином, трагі поступаються попередньому виду по швидкості, але перевершують прохідністю. Використовуються для трюкової їзди і шорт-корса.
Ралі – середній варіант між позашляховиками і шосейними авто. За виглядом вони нагадують «туринги», але мають характерні для позашляховиків потужний двигун і підвищений захист від бруду. Оптимальний варіант для їзди по щільному покриттю з дрібного гравію або піску.
Шосейні авто («турінг») – на вигляд точно копіюють реальні автомобілі. Відрізняються високою швидкістю і керованістю. Їх можна розділити на такі види:
Танк – здатний видавати звуки при їзді, рухатися в різних напрямках або обертатись на місці, стріляти, піднімати і опускати гармату. Для підвищення реалістичності танк може включати фари і габаритні вогні, імітувати вогонь при стрільбі і навіть «диміти».
На вигляд танк може мати форму, лише віддалено нагадуючу прототип (дитячий клас) або точно повторювати оригінальну модель. Гармата в танку буває пневматичною (стріляє гумовими або пластиковими кульками, кількість 40-100) і інфрачервоною (стріляє ІЧ-променями). Існують також танки-шпигуни, оснащені відеокамерою і володіють підвищеною прохідністю.
Гелікоптер – здатний злітати і приземлятися, виконувати різноманітні фігури в повітрі, зависати. Ключовий елемент в вертольоті – гвинти, які і дозволяють злітати і робити різні маневри.
По конструкції гвинти можна розділити на дві категорії:
Літак – може злітати і приземлятися, в тому числі і на воду, виконувати різні фігури в повітрі (наприклад, мертва петля), планерувати. В професійних моделях можна зустріти реактивний двигун – більш потужний і дорогий, ніж двигун внутрішнього згоряння.
Літаки поділяються на кілька категорій:
Корабель – катери, яхти, човни на повітряній подушці, підводні човни і великі кораблі.
Робот – механічна людиноподібна істота, яка може не тільки рухатись, долати різні перешкоди, але і виконувати доручення (принести невеликий предмет або ключі). Деякі моделі трансформуються в різні фігури, наприклад в кулю і назад.
Тварина – риби, змії, тиранозаври, сонечка, жуки. На вигляд нагадують свої прототипи, можуть рухатися, видавати характерні звуки.
Електричний – універсальний тип двигуна. Зустрічається в великому асортименті за ціною, потужністю і швидкістю.
Переваги:
Недоліки:
Моделі з електродвигуном – оптимальний варіант для дітей і новачків.
Внутрішнього згоряння (ДВЗ) – складніший двигун, що копіює повнорозмірний аналог в справжніх автомобілях.
Переваги:
Недоліки:
Моделі з ДВЗ підійдуть фанатам радіокерованих моделей, яким особливо важлива реалістичність іграшки.
Масштаб моделі – співвідношення розміру моделі до розміру реального прототипу. Таким чином, за допомогою масштабу можна оцінити розміри моделі. Співвідношення 1:24 означає, що реальна машина більше моделі в 24 рази. Чим більше цифра масштабу, тим менше модель.
Зі збільшенням масштабу підвищується функціональність і потужність іграшки, зростає складність її управління, зростає ціна.
Радіокеровані моделі зустрічаються в таких масштабах:
Невеликі моделі можна використовувати всередині приміщення, більші – на відкритому повітрі, грунтовій або асфальтованій дорозі, басейні, річці.
Важливо: масштаб не завжди відображає реальний розмір іграшки. При однакових масштабах розміри моделей можуть бути різними, в залежності від фактичного розміру їх прототипів. Наприклад, лінкор може бути виконаний в масштабі 1:1000 і це буде модель значних розмірів, в той час як, автомобіль з подібним масштабом буде крихітним.
Вік дитини, рекомендований виробником для користування конкретним видом радіокерованої моделі. Оскільки модель на радіокеруванні є складною в управлінні іграшкою, здатною розвивати досить високу швидкість, то її не рекомендується купувати дітям, які не досягли віку 2-3 років.
Малюкам до 5 років підійдуть машинки, що не відрізняються реалістичністю або моделі тварин з радіусом дії в декілька метрів. Головне, щоб іграшка була яскравою.
Дітям 6-7 років можна підібрати більш складну і реалістичну техніку – автомобілі, гвинтокрили, роботи літаки, катери.
Хлопців віку 8-10 років зацікавлять танки, більш масштабні і складні аналоги попередніх моделей.
Підліткам 14-15 років підійде максимально реалістична техніка, оснащена відеокамерою, гіроскопами, сервоприводами і т.д.
Найбільша швидкість, яку здатна розвинути модель – залежить від потужності двигуна. Деякі моделі автомобілів розвивають швидкість до 110 км/год. Оптимальний показник для автомобіля – до 15 км/год. Також швидкість визначається типом двигуна. Наприклад, катер з електродвигуном може розігнатися до 55 км/год, а на двигуні внутрішнього згоряння – до 80 км/год.
Радіопульт ДУ – зустрічається найчастіше.
ІЧ-пульт ДУ – захищений від радіоперешкод, що викликаються наприклад, високовольтними лініями, але погано працює в сонячну погоду. Крім того, для роботи ІЧ пульту необхідна лінія прямої видимості між передавачем і приймачем.
ДУ за допомогою Bluetooth/ Wi-Fi – в цьому випадку пульт управління завжди буде під рукою. Для цього потрібно смартфон/планшет із встановленою в ньому спеціальною програмою управління.
Дальність управління може коливатися від 5 до 500 м. Чим більше радіус дії, тим цікавіше гра і дорожче техніка. Дальність залежить від умов, в яких експлуатується техніка:
Чим функціональніша модель, тим більше каналів радіозв'язку необхідно для управління і тим складніше сам процес управління. Але зате оператор може здійснювати більше маневрів і трюків.
Акумулятор – пристрій, що накопичує енергію, яка потім використовується для живлення моделі з електричним двигуном.
Важливо: зверніть увагу на потужність акумуляторної батареї, встановленої в моделі. Чим вона потужніша, тим довше іграшка буде працювати і швидше пересуватися.
Акумулятори зустрічаються в двох видах:
Змінні елементи:
В автомоделях зустрічаються такі типи приводу.
Повний (4х4) – тяга від двигуна передається на 4 колеса. Перевага – висока прохідність. Ідеальний варіант для позашляховиків і особливо трюкових авто. Добре підійде також і для дрифту. Недолік – висока ціна, пов'язана зі складністю конструкції. Крім цього, повноприводний автомобіль споживає більше енергії (палива), ніж «одноприводні».
Задній – тяга передається на задню пару коліс. Такий привод простий, надійний, недорогий і зустрічається найчастіше. Недолік – схильність до занесень. Оптимальний варіант для дрифтових гонок, але навряд чи підійде для позашляхової їзди. Новачкам рекомендується почати освоєння моделей із заднєдприводних.
Передній – тяга передається на передню пару коліс. Цей привод забезпечує високу стабільність автомобіля при їзді, що виключає занесення і полегшує управління моделлю. Недоліки: висока вартість і низька надійність. Не підходить для дрифту. Зустрічається рідко.
Гусеничний – тяга передається на гусениці. Зустрічається в танках.
Матеріал моделі залежить від її класу і виду. Наприклад, дитячі машинки виробляються з пластика – недорогого і легкого матеріалу, якому можна надати будь-яку форму і колір. Однак пластикові моделі недостатньо міцні при використанні в складних умовах їзди.
Зустрічаються пластикові автомоделі, доповнені металевими деталями. Вони міцніші, але і коштують дорожче. Найдорожчі – професійні авто мають повноцінний металевий корпус, стійкий до ударів.
У літальних апаратів (літаки, вертольоти) зазвичай є внутрішня металева основа, вкрита тонкими пластмасовими панелями. Це забезпечує хороші аеродинамічні показники при оптимальному поєднанні міцності і ваги моделі.
Можна зустріти моделі з карбону – високоміцного, дуже легкого, але дорогого матеріалу.
Для підвищення реалістичності, в радіокерованих моделях можуть зустрічатися наступні ефекти:
Захист від вологи – запобігає потраплянню вологи на деталі і вузли автомоделі. Ця функція обов'язкова для позашляховиків та інших моделей, розрахованих на експлуатацію поза домом. В іншому випадку можливі замикання, корозія та інші неприємні наслідки.
Захист від бруду – захищає модель від попадання бруду на деталі і вузли. Як і попередня, захист від бруду потрібен для моделей, які використовуються на відкритому повітрі.
Міжосьовий диференціал – зустрічається в повноприводних автомоделях. Цей пристрій дозволяє заднім і переднім колесам обертатися з різною швидкістю. Підвищує прохідність автомоделі.
Металева дека шасі – каркас, на якому розташовуються корпус і двигун. Високоміцні деки зустрічаються в моделях, які при їзді відчувають значні навантаження (шорт-корс). Металеві деки найчастіше бувають алюмінієвими, які поєднують високу міцність і малу вагу.
Гіроскоп – зустрічається в гелікоптерах і забезпечує стабільність польоту по вертикальній вісі.
Сервопривод – забезпечує зв'язок двигуна і системи управління колесами, лопатями, шасі. Це посередник між машиною і оператором. Бувають аналогові і цифрові сервоприводи. Цифрові більш точно і швидко обробляють команди, але і коштують дорожче.
Відеокамера – дозволяє оператору бачити світ з точки зору моделі. Особливо захоплюючий вид відкривається з висоти пташиного польоту у літаків.
Крутая статья много нового узнал.
Спасибо)