Як вибрати самокат

Самокат – транспорт, виконаний у вигляді платформи з кермом та колесами. Наводиться рух м'язової силою райдера.

Кікборд – поєднує в собі самокат та скейтборд, що дозволяє використовувати обидві техніки катання. Відрізняється від інших самокатів триколісною конструкцією (два колеса попереду) і деком, що амортизує, з багатошарової фанери. Деякі моделі замість керма оснащені кермовим джойстиком та ще більше схожі на скейтборди. Гарний вибір для любителів активної їзди.

Трайк (тридер) – триколісний самокат із двома платформами під кожну ногу, причому кожна платформа має заднє колесо, а переднє – загальне. Така конструкція вирізняє техніку катання. – рух здійснюється за рахунок розгойдування вправо-ліворуч або шляхом зближення-розсування платформ.

Футбайк (велосамокат) – поєднує в собі самокат та велосипед. Оснащений ручним гальмом, велосипедним кермом та надувними колесами. Характеризується підвищеною прохідністю, що дає можливість їздити по ґрунтових дорогах, гравію та піску.

Електросамокат – має електромотор, що розташований під платформою. Для катання не потрібно застосовувати зусилля, достатньо лише раз відштовхнутись ногою. Як і інші види електротранспорту, електросамокат екологічний та малошумний, але на відміну від гіроскутера чи моноколеса, простіше в управлінні (відмінно підійде дітям та людям похилого віку).

Гіроборд – двоколісна платформа із електромотором. Управління транспортом виконується лише за рахунок нахилу тіла. Вимагає від райдера акуратності та точності. Гіроборд чудово підійде любителям складних трюків.

Гіроскутер – нагадує гіроборд, але потужніший, дорожчий, масивніший і стійкіший. Особливість конструкції – телескопічна ручка (регулюється під зростання користувача). На гіроскутері простіше кататися, ніж на гіроборді.

Моноколісо – колесо з платформами для ніг по обидва боки. Принцип управління той самий, що у гіроборді. Моноколісо ще складніше і небезпечніше в експлуатації, ніж гіроборд, але виглядає більш оригінально і є компактним і маневреним.

• Трайк
• Кікборд
• Класичний самокат

Міський – найпопулярніший вид самокатів. Розрахований на катання з асфальтованого покриття. Позитивні якості: компактність, легкість, порівняно низька ціна. До цього виду належать моделі з двома та трьома колесами невеликого діаметру.

Позашляховий – призначений для катання по гравію, піску, ґрунту. Має великі колеса із надувними шинами.

Трюковий (спортивний) – використовується для виконання складних трюків. Характерна риса: висока міцність, невеликий діаметр коліс. Однак у таких самокатах неможливе регулювання керма.

Дитячий – відрізняється від дорослого аналога невеликою вагою та розмірами, а також яскравим зовнішнім виглядом. Самокати для найменших дітей оснащуються батьківською ручкою. Дитячі моделі розраховані на вагу райдера, що не перевищує 50 кг.

Підлітковий – займає проміжне положення між дитячою та дорослою моделлю. Гранично допустиме навантаження становить 50-80 кг.

Дорослий – характеризується міцною конструкцією та здатний витримати вагу понад 80 кг.

Цей показник означає гранично допустиме навантаження на самокат і коливається від 20 до 150 кг. Електросамокати витримують 120 кг, гіроборди. – 80-125 кг, гіроскутери та моноколеса – 100-130 кг. Вага райдера складається з маси людини і ваги речей, що їх носять, наприклад, сумки. Не перевищуйте максимальне навантаження для конкретного транспортного засобу, оскільки це загрожує його поломкою та аварією.

Важливо: виробники часто вказують на максимальне навантаження для ідеальних умов катання. Тому має сенс вибирати самокат із більшою величиною максимального навантаження. Також для дитини купують самокат «на виріст», тобто з урахуванням збільшення його ваги у майбутньому.

Алюміній – найпоширеніший матеріал рами. Поєднує в собі міцність та легкість. Також трапляються сплави на основі алюмінію, що мають аналогічні характеристики.

Нержавіюча сталь – міцніша, ніж алюміній, але й набагато важче. Використовується при виготовленні велосипедів та інших моделей, де висока надійність має визначальне значення. Невелика ціна сталі робить її добрим варіантом у недорогих самокатах.

Пластик – характеризується невисокою міцністю, низькою ціною та малою вагою. Подібний матеріал підходить лише для дитячих самокатів.

Карбон – висококласний матеріал, по міцності можна порівняти зі сталлю, але має набагато меншу вагу. Щоправда, карбон коштує дуже дорого та погано переносить точкові удари. Такі рами зустрічаються в електросамокатах.

Магній (сплав) – елітний матеріал, що поєднує в собі максимально високу міцність та мінімальну вагу. Однак його ціна є досить високою.

1 – притаманно моноколес.

2 – зустрічається в більшості транспортних засобів, включаючи самокати, гіроборди та гіроскутери. Позитивні якості: хороша швидкість і маневреність. Недоліки: неможливість поставити самокат вертикально, необхідність утримувати рівновагу.

3 – характерно для тридерів та кікбордів. Гідність – Хороша стійкість. Недоліки: менша маневреність та швидкість. Оптимальний вибір для новачків, яким важко утримувати рівновагу.

4 – зустрічається в дитячих та окремих підліткових самокатах. Такі моделі найстійкіші, але й неповороткі. Тому в більшості випадків перевагу надають триколісним самокатам.

Ця величина залежить від виду та конструкції транспортного засобу. Діаметр колеса в самокатах варіюється від 100 до 508 мм і більше. Чим більший діаметр колеса, тим стійкіший транспорт і краще його прохідність. Зате маленькі колеса роблять пристрій більш маневреним. Крім того, великі колеса збільшують габарити і вагу самокату, а у випадку з електротранспортом – та її ціну.

Різні види самокатів мають такі розміри коліс:

• спортивні – 100-125 мм;
• тридери – 120-170 мм;
• міські – 120-270 мм (для їзди тротуарами – 170-200 мм, для катання по лісах та паркам – 210 мм та більше);
• футбайки (позашляхові) – 300-508 мм.

Дитячі самокати для малюків 3-5 років комплектуються колесами діаметром 120-140 мм, моделі для дітей 5-8 років – 140-160 мм. Транспорт для школярів віком 8-12 років обладнаний колесами 160-200 мм. Підлітки та дорослі райдери їздять на самокатах із колесами 200-220 мм.

Орієнтовний діаметр коліс в електросамокатах:

• для їзди рівними асфальтованими дорогами – до 8 дюймів;
• для їзди ґрунтовими дорогами та бездоріжжям – 8-12 дюймів.

Діаметр коліс гіробордів становить 6-10 дюймів, гіроскутерів. – 6.5-12 дюймів, моноколіс – 14-18 дюймів.

Орієнтовний діаметр коліс у гірбордах, гіроскутерах та моноколесах:

• для їзди по рівному асфальту та приміщенням – 6-8 дюймів;
• для їзди парками – 10 дюймів;
• для їзди бездоріжжям – від 12 дюймів.

Гіроскутери з колесами 6.5 дюймів підходять для дітей 7-12 років та новачків, моделі з 8-дюймовими колесами вибирають дітям віком від 12 років. Електротранспорт, оснащений колесами 10 дюймів – оптимальний варіант для підлітків.

Важливо : щоб перевести дюйми в міліметри, слід знати, що 1 дюйм = 25.4 мм.

Поліуретан – використовується найчастіше. Ці колеса складаються з твердого обода та цільної шини з поліуретану. Позитивні якості: безшумність, надійність, тривалий термін служби. У порівнянні з гумовими ці колеса більш стійкі до зношування та перепадів температур, на відміну від надувних. – вони не бояться проколів, не так галасують, як пластикові.

Гума – трапляється рідше. Колеса складаються з жорсткого металевого або пластикового обода та цільної гумової шини. Позитивні якості: безшумність, непогана амортизація, стійкість до механічних пошкоджень. Недоліки: гума швидко зношується та чутлива до перепадів температури.

ПВХ – відрізняється підвищеною стійкістю до зносу, але поступається поліуретану і коштує дешевше.

Пластик – використовується лише у дитячих самокатах. Обід і шина таких коліс складаються із цільного пластику. Позитивні якості: невелика ціна, можливість фарбування в яскраві кольори. Недоліки: сильні вібрації та шум.

Силікон – зустрічається в окремих моделях дитячих самокатів. Колесо складається з жорсткого пластикового обода та м'якої цільної силіконової шини. Гідність – гарна амортизація. Нестача – Мінімальний термін служби.

Клас підшипників відрізняється відповідно до американського стандарту ABEC. Чим вищий клас, тим міцніше підшипник і тим більша швидкість самокату. У цьому зростає ціна підшипника. Усього розрізняють шість класів:

• ABEC 1 – використовуються у деяких дитячих самокатах;
• ABEC 3 – також застосовуються у дитячих моделях;
• ABEC 5 – встановлюються у міські самокати;
• ABEC 7 – застосовуються у спортивних моделях та кікбордах, підходять для агресивної та швидкої їзди;
• ABEC 9 – використовуються у просунутих спортивних самокатах та кікбордах;
• ABEC 11 – найвищий клас підшипників, що встановлюються в спортивні самокати, витримують сильні вібраційні та ударні навантаження.

Ножний – трапляється найчастіше. Це найпростіший, надійний та ефективний засіб гальмування. Він поєднаний із крилом заднього колеса. Гальмівним елементом є спеціальний важіль або пружний щиток заднього колеса зі спеціальною накладкою. Швидкість гальмування самокату регулюється зусиллям натискання на крило.

Ручний – зустрічається у дитячих моделях, трайках. За конструкцією та принципом дії нагадує велосипедний: важіль на рукоятці передає зусилля передньому колесу за допомогою троса. Іноді гальмо виводиться на заднє або на обидва колеса.

Ручний та ножний – поєднує два види гальма, тим самим забезпечується надійність гальмування. Ціна таких самокатів вища.

Відсутнє – Оскільки самокат перестав бути швидкісним засобом пересування, то наявність гальма який завжди виправдано (особливо у дитячих моделях). Адже додатковий пристрій збільшує вагу та ціну самокату.

Ця характеристика безпосередньо визначає швидкість, прохідність, вантажопідйомність електротранспорту. Чим потужніший двигун, тим вище дані параметри, але в той же час зростає ціна, габарити та вага пристрою. Електросамокати оснащуються двигунами потужністю 90-1000 Вт.

Орієнтовна потужність двигуна електросамокатів в залежності від віку райдера:

• для дітей 6-9 років – 90-120 Вт;
• для дітей 10-12 років – до 250 Вт;
• для підлітків 13-14 років – 250-350 Вт;
• для підлітків 15-16 років та дорослих, які важать до 90 кг – 350-500 Вт;
• для дорослих – від 500 Вт.

Вибираючи електросамокат за потужністю двигуна, враховуйте місцевість, якою їздитимете. Для катання по нерівних дорогах і подолання пагорбів знадобиться потужніший мотор, ніж для їзди по рівному асфальту.

Потужність електромоторів у гіробордах становить 350-700 Вт, у гіроскутерах. – 600-2700 Вт, в моноколесах – 500-3300 Вт.

Ця величина визначається потужністю двигуна. Наприклад, дитячі самокати (90-120 Вт) розвивають швидкість 8-15 км/год, моделі для підлітків (350-500 Вт) – 30 км/год, самокати для дорослих (від 500 Вт) – 30-40 км/год. Зустрічаються моделі з потужністю двигуна 1000-3000 Вт і максимальною швидкістю 50-65 км/год. Гіроборди розганяються до 10 км/год, гіроскутери – до 18-22 км/год, а моноколеса – до 15-70 км/год.

Максимальна швидкість вказується виробником з урахуванням ряду факторів: рух рівною дорогою, середня вага користувача, повністю заряджений акумулятор. При відхиленні від цих параметрів швидкість змінюватиметься (як правило, у бік зниження).

Важливо : максимальна швидкість виступає і як гранично допустима безпечна швидкість для конкретного транспортного засобу, а її перевищення може призвести до виходу з ладу техніки та аварії.

Ця характеристика вказує на здатність електротранспорту долати спуски та підйоми. У різних моделях електросамокатів, гіробордів та гіроскутерів цей параметр коливається в межах 7-35 °. У деяких моноколесах максимальний кут підйому становить 45 °. Враховуйте, що для ефективного проходження похилих поверхонь, особливо підйому, потрібен потужний двигун.

Важливо : велике навантаження знижує здатність електротранспорту долати підйоми. Деякі виробники вказують кут підйому саме з розрахунку на максимальне навантаження. У цьому випадку користувач з меншою вагою подолає ще крутіші підйоми.

Під запасом ходу розуміють максимальну відстань, яка здатна подолати електротранспорт повністю зарядженої батареї. У різних моделях становить 8-90 км . Цей показник залежить від ємності акумулятора, при цьому на фактичну дальність подорожі впливає стиль катання, вага райдера, особливості дороги. Чим більший запас ходу, тим дорожчий і важчий транспорт.

У дитячих електросамокатів запас ходу становить 8-12 км , підліткові моделі подолають 15-20 км на одному заряді батареї, апарати для дорослих розраховані на 30-90 км . Запас ходу у гіробордів не перевищує 10-30 км, аналогічний параметр у гіроскутерів і моноколес – 18-35 км та 30-200 км відповідно.

Орієнтовний запас ходу, виходячи з конкретного завдання:

• нетривалі прогулянки – 20 км;
• щоденні поїздки на роботу – 20-40 км;
• заміські подорожі – від 40 км.

Цей параметр вимірюється в ампер-годинниках (Аг). Зі збільшенням ємності батареї збільшується запас ходу електротранспорту. У той же час ємного акумулятора знадобиться більше часу на зарядку, та й ціна такої батареї вища.

Електросамокати для дорослих оснащуються батареями на 10 Ач (10000 мАг). Такої ємності достатньо подолання відстані до 35 км. На дитячі моделі встановлюють акумулятори 2-3 Ач, що дають запас ходу 8-10 км. Аналогічний показник у гіробордах та гіроскутерах становить 4.4 Ач.

Час заряджання акумулятора

За цим параметром оцінюють скільки часу потрібно для зарядки акумуляторної батареї з нуля до 100%. Залежить від ємності акумулятора. Дитячі електросамокати заряджаються за 1-2 години, найпотужнішим моделям буде потрібно до 8-10 годин. Ця ж величина в гіробордах, гіроскутерах та моноколесах становить 2-3 години.

Підніжка – невеликий важіль, який виконує функцію опори. При необхідності забирається під деку. Завдяки підніжці самокат утримується у вертикальному положенні під час зупинок. Такою підставкою забезпечені лише двоколісні моделі.

Амортизатор – пом'якшує та знижує неприємні відчуття (вібрації, удари) при катанні по нерівній дорозі. Самокат може мати один або два амортизатори (передній та задній). Найчастіше зустрічається у міських самокатах. Але амортизатори знижують «накатистість» самокату. Тому спортивні самокати не оснащуються амортизаторами. Самокати з амортизаторами коштують дорожче.

габаритні вогні – підвищують безпеку руху у темний час доби. Габаритними вогнями забезпечені багато електросамокатів, гіробордів, гіроскутерів, моноколіс.

Утримувач пляшки – дозволяє розмістити ємність із напоєм чи водою. Корисний при тривалих подорожах.

Дисплей – відображає відомості про роботу електросамокату (поточна швидкість, рівень заряду акумулятора, запас ходу, подолана відстань). В результаті їзда стає комфортнішою.

Дзвінок (сигнал) – як і габаритні вогні робить катання на електросамокаті в темний час більш безпечним.

Кошик – дає можливість перевозити дрібні предмети. Якщо вона буде перевантажена, це знизить керованість і маневреність самоката.

Пеги – спеціальні упори, призначені для ковзання по поруччям та бордюрам, а також виконання складних маневрів. Пегами оснащуються спортивні самокати.

Підсвічування – реалізована у вигляді світлодіодів, які вбудовані у колеса/деку. Відіграє декоративну роль, а також покращує видимість самокату у темний час доби, що знижує ризик аварії.

Батьківська ручка – зустрічається у самокатах-трансформерах. Дозволяє батькові керувати транспортом у режимі каталки.

Сидіння – дає можливість кататися на самокаті у сидячому положенні. Надає додаткового комфорту при їзді. Сидінням оснащуються кікборди та окремі електросамокати.

Стоп сигнал – задній ліхтар червоного кольору, який спалахує при гальмуванні електросамокату. Цей ліхтар попереджає учасників дорожнього руху, що знаходяться позаду, про зниження швидкості транспорту. Корисний, якщо райдер пересувається дорогами загального користування.

Ліхтарик (фара) – джерело світла, необхідне безпечної їзди вночі. У результаті забезпечується підсвічування дороги, та й сам транспортний засіб стає помітнішим для інших учасників дорожнього руху.

Bluetooth колонка – дає можливість слухати улюблену музику зі смартфона. Передбачена у гіробордах, гіроскутерах та моноколесах.

Чохол – призначений для зручності транспортування самокату.

Плечовий ремінь – також служить для зручності транспортування (перенесення) самокату. Знімний ремінь прикріплений карабінами до кермової стійки.

Складаний – компактний та зручний для зберігання та транспортування, проте менш надійний, ніж монолітний. Тому спортивні самокати не мають складної конструкції. До недоліків відноситься і більший шум при русі нерівною дорогою. Складна модель рекомендується для користувачів, які часто їздять із самокатом у громадському транспорті. Такий самокат можна зберігати навіть у вузькій коморі.

Трансформер 2 до 1 – застосовується як самокат (від 2 років) та беговел (від 15 місяців). Розвиває у дитини моторику, координацію рухів та баланс. Купується на виріст і дозволяє заощадити кошти на купівлю двох різних видів дитячого транспорту.

Трансформер 3 до 1 – використовується як самокат, беговела та каталки з батьківською ручкою (від 1 року). Як і попередній трансформер «зростає» разом із малюком і обійдеться дешевше, ніж три окремі види транспорту.

Трансформер 4 до 1 – застосовується як самокат, каталка та беговел. Має переваги трансформера 3 в 1, але відрізняється двома режимами самокату (з низькою ручкою – для дітей від 2 років, з високим кермом – для дітей віком від 3 років).

Трансформер 5 до 1 – використовується як самокат (два режими), штовхалки, беговела та каталки. Завдяки універсальності такі моделі стали найпопулярнішими серед самокатів-трансформерів. Розраховані на вік від 1 до 6 років, а деякими трансформерами можна користуватись і дітям до 8-9 років (в режимі самокату з високим керованим кермом).

Дистанційне керування – дає можливість на відстані вмикати/вимикати електротранспорт, регулювати параметри руху (напрямок, швидкість). Здійснюється за допомогою спеціального пульта дистанційного керування або смартфона / планшета через Bluetooth. Крім цього, може передбачатися захист від угону. – можливість блокування пристрою.

Круїз контроль – підтримує постійну швидкість електросамокату на заданому рівні без райдера. Полегшує подорожі на довгі відстані.

Надувні колеса – по конструкції нагадують велосипедні: складаються з жорсткого обода та порожнистої надувної шини. Характеризуються досить великим розміром. Переваги: найкраща амортизація та зручність їзди складною місцевістю. Недоліки: чутливість до проколів, необхідність періодично підкачувати шини.

Додаток iOS / Android – розширює можливості керування транспортним засобом. Встановивши програму на смартфон, райдер може ознайомитися з історією поїздок, контролювати рівень заряду акумулятора, керувати транспортом на відстані. Подібна опція передбачена в окремих електросамокатах, гіробордах та гіроскутерах.

Регулювання висоти керма – дозволяє налаштувати кермо зростання райдера. Особливо знадобиться для дітей, тому що їхнє зростання змінюється досить швидко. Корисна і у разі, коли самокатом користується кілька людей різного зросту.

Рекуперація – перетворює мотор на генератор електроенергії для поповнення заряду батареї. За допомогою такого режиму досвідчений райдер може суттєво збільшити запас ходу електросамокату.

Самобалансування – полегшує керування гіробордом або гіроскутером. Транспортний засіб реагує зміну становища тіла їздця, що дозволяє рухатися вперед чи назад, повертати, гальмувати, набирати швидкість.

T-подібний – горизонтальна поперечка на стійці. Даним кермом оснащуються всі види самокатів.

Y-подібний – відрізняється характерним вигином. Це кермо більш міцне, ніж Т-подібне. Зустрічається у багатьох спортивних самокатах.

Bat-wing – схожий на Y-подібний, але міцніший. Подібним кермом забезпечені спортивні самокати.

Вигнутий – різновид Т-подібного керма. Надає самокату стильного вигляду і робить управління зручнішим.

Від системи компресії залежить довговічність, надійність, швидкість обертання керма та вага самокату.

HIC – проста та надійна система компресії. Призначена для керма діаметром 13/8 дюйма або 34.9 мм. Моделі з HIC-компресією вибирають новачки та досвідчені райдери. Дані самокати підходять для різних стилів їзди та зустрічаються найчастіше.

IHC – нагадує HIC, але розрахована на кермо діаметром 1 1/4 дюйма або 31.8 мм. У порівнянні з попередньою системою компресії ці самокати легші і менш міцні.

SCS – найбільш безпечна та міцна. Така система призначена для кермів діаметром 31.8 та 34.9 мм. Мінуси: висока ціна, велика вага. Транспорт із цією системою підходить для досвідчених користувачів та любителів трюкової їзди.

ICS – Досить надійний варіант. Моделі з ICS-компресією мають малу вагу, але при обслуговуванні виникає низка проблем (необхідний довгий ключ-шестигранник, потрібно знімати переднє колесо). До недоліків належать і складнощі з пошуком запчастин.

Різьбова – найдешевша і найпростіша система компресії. Передбачає використання негерметичних підшипників – ці деталі швидко зношуються та вимагають регулярного мастила. Інші мінуси: низька надійність, необхідність підтягувати гайки, можливість виникнення люфтів. Самокати з різьбовою компресією вибирають райдери-початківці.

Колір самокату чи іншого транспортного засобу вибирається виходячи з індивідуальних уподобань райдера. Найчастіше зустрічаються моделі чорного кольору – такі моделі ефектно виглядають, але погано маскують подряпини та забруднення. Більш практичний транспорт сірого кольору, тому що на ньому менш помітні пошкодження, пил та бруд. Для дітей вибирають моделі яскравих кольорів – сині, рожеві, зелені, сині.

Цей параметр впливає експлуатаційні характеристики транспорту. Чим важча модель, тим вона стійкіша і довше зберігає набрану райдером швидкість. Але водночас погіршується маневреність та динаміка розгону, а також утруднюється його транспортування.

Залежно від моделі вага самокатів становить 1-7 кг. Дитячі важать в середньому до 3 кг, підліткові – до 4 кг, дорослі – 5-6 кг. Вага транспорту з електромотором визначається його потужністю та ємністю батареї. Електросамокати для дітей (до 120 Вт) важать 10-12 кг, підліткові моделі – 14-16 кг, дорослі – 20-40 кг. Вага гіробордів та гіроскутерів становить 10-14 кг, моноколіс – 12-24 кг та більше.

Відносно невелика вага самокату досягається за рахунок зниження міцності або використання дорогих матеріалів, на зразок карбону або магнієвого сплаву.

У різних самокатах цей показник становить 50-130 см . Більшість дитячих та багато підліткових моделей оснащені регульованою рульовою стійкою, що дає можливість кататися кілька років.

Для дитячого самокату потрібною висотою керма буде та, при якій дитина стоїть рівно на платформі, поклавши руки на кермо і злегка зігнувши їх у ліктях. Незважаючи на те, що немає такої висоти керма, при якій доросла людина могла б їздити повністю випроставшись, слід підбирати самокат шляхом «примірки наживо».

Висота кермової стійки дитячих самокатів підбирається виходячи зі зростання дитини. Наприклад, для малюків зростом менше 115 см вибирають моделі з висотою керма 60 см , а для дітей зростом 145-155 см оптимальне значення складе 80-82 см .

Додатково

Довжина деки – Довжина платформи для ноги у самокату залежить від віку користувача: у дитячих моделей вона менша, ніж у дорослих. Довжина деки коливається від 30 до 80 см. Оптимальним значенням для дитячих самокатів є 30-40 см, для дорослих – 45-55 см.

Кліренс (дорожній просвіт) – дистанція від дороги до найнижчої точки корпусу транспортного засобу. Кліренс показує, наскільки високу перешкоду пристрій пропускає під собою, не чіпляючись за нього. Великий кліренс покращує прохідність, але вимагає високих коліс та потужного двигуна, що веде до підвищення ціни електротранспорту.

Захист від пилу та вологи корпусу – забезпечує стійкість електротранспорту до несприятливих зовнішніх факторів. Клас захисту маркується так: IPХХ (перша цифра означає рівень захисту від пилу, друга – від вологи). Чим більший цифровий індекс, тим вищий рівень захисту.

• IP54 – пилозахищеність, захист від бризок води з будь-якого напрямку. Стандартний клас захисту електросамокатів, гіробордів та гіроскутерів. Дає можливість їздити калюжами невеликої глибини.
• IP56 – пилозахищеність, захист від сильних струменів води з будь-якого напрямку. Такий транспорт підходить для катання під дощем або снігом і не боїться миття за допомогою апаратів високого тиску.
• IP65 – пиленепроникність, захист від струменів води з будь-якого напрямку. Цей клас захисту характерний більшості електросамокатів.

Важливо : який би не був клас вологозахисту електротранспорту, цей пристрій не розрахований на занурення у воду.

Виробник

Кращими за якістю серед брендів самокатів вважаються Oxelo , Micro , Weels , Xootr , Razor та Puky . Деякі моделі самокатів дуже дорогі, наприклад, Xootr, це культові самокати – купувати їх варто лише найвірнішим шанувальникам. Інші виробники пропонують надійні вироби з якісних матеріалів, з високою функціональністю та зручністю. Важливими є й різні функції дитячих моделей, які сприяють фізичній розвиненості дітей. Як правило, хороші самокати виконуються в цікавих та привабливих дизайнах. Також популярним є використання екологічних матеріалів, чим не можуть похвалитися дешеві китайські бренди.

Трохи дешевше обійдуться самокати Profi Trike , Explore , Joerex , Trolo , Re:Action та Sprinter . Зазвичай, це китайська продукція не найвищого рівня. Основними недоліками її є метал та пластик низької якості, дешеві підшипники та гума, яка дуже швидко стирається, різні непродумані дрібниці у плані дизайну та ергономіки.

Самокати для дорослих – досить специфічний вид захоплення, тому, щоб купити справді якісну річ, необхідно розраховувати на гідний бюджет покупки. З дитячими самокатами все трохи простіше: дитина швидко росте, у вуличних покатушках та іграх досить швидко зношується практично будь-яка модель самокату, тому купувати найдорожчі екземпляри не варто. Самокати Explore чи Joerex будуть відмінними варіантами.