Як вибрати сушарку для рук

Сушарка для рук (рукосушарка, електрорушник) – електричний прилад, призначений для сушіння вимитих рук. Сушарка нагріває повітря, яке здуває або випаровує воду.

Сушарки встановлюються в санвузлах вокзалів, кафе, заправок, театрів та інших громадських місць. Іноді застосовуються в житлових приміщеннях. Рукосушителі виступають як альтернатива паперовим рушникам, вигідно відрізняються від них гігієнічністю та економічністю. Але сушарки для рук можуть пересушувати шкіру та вимагають періодичного обслуговування.

Класична – стандартний електрорушник із нагрівальним елементом. Сушіння рук забезпечується подачею гарячого повітря, яке випаровує вологу. Температура повітряного потоку в таких моделях досягає 90°C. Тому ці прилади часто пересушують шкіру рук і можуть спричинити опік.

Високошвидкісна – з вентилятором, який обдуває руки теплим повітрям (до 45°C). На відміну від класичної сушарки, така модель не обпалює шкіру. Деякі пристрої оснащені краплізбірником, куди здувається волога. Але високошвидкісний рукосушитель громіздкіший і галасливіший. Подібні пристрої вибирають у випадках, коли на перший план виходить комфорт рук.

Занурювальна – передбачає опускання долонь у заглиблення сушарки. Така конструкція значно зменшує час сушіння рук завдяки двосторонньому впливу.

• Класична сушарка
• Занурювальна сушарка

Автоматичний (сенсор) – має безконтактний сенсорний ІЧ-датчик, який реагує на наближення вологих рук і включає сушарку. Позитивні якості: гігієнічність, зручність використання, тривалий термін експлуатації. Мінус: висока ціна, можливість випадкових включень. Автоматичні рукосушителі трапляються найчастіше.

Ручний (кнопка) – вмикається за допомогою кнопки. Переваги: порівняно низька вартість сушарки, унеможливлено випадкове включення приладу. Але такий спосіб незручний і збільшує ризик поломки пристрою, причому кнопка може бути джерелом мікробів. Моделі з кнопкою вважаються застарілими.

Цей параметр визначає експлуатаційні властивості сушарки для рук. Чим потужніший пристрій, тим вища швидкість повітряного потоку. Водночас зростають ціна та габарити приладу, витрата електроенергії, навантаження на мережу, температура повітряного потоку. Останній чинник призводить до пересушування шкіри рук. У різних моделях потужність коливається в межах 800-2600 Вт.

Сушарки малої та середньої потужності (до 2000 Вт) вибирають для приміщень із невисокою прохідністю, наприклад, невеликих офісів. Потужні моделі (2000-2600 Вт) використовуються в аеропортах, торгових центрах, вокзалах та інших місцях, де оперативність процесу сушіння має вирішальне значення.

Важливо: треба розрізняти потужність електромотора та потужність нагрівальних елементів. У хорошій сушарці другий показник становить 90-95 % потужності двигуна.

У деяких сушарок відзначається невідповідність потужності та швидкості повітряного потоку. Такі моделі добре гріють, але мають малу швидкість потоку повітря чи навпаки.

Ця характеристика дає змогу оцінити час, який людина витратить на сушіння рук. Чим більша швидкість повітряного потоку, тим швидше пристрій впорається зі своїм завданням. У різних електрорушниках швидкість потоку повітря становить 10-150 м/с та більше. Високошвидкісні прилади (від 90-95 м/с) є оптимальними для закладів із підвищеною прохідністю, оскільки виключають появу черг.

«Повільні» моделі сушать руки впродовж 30-40 секунд, а найшвидшим пристроям на це потрібно всього 5-10 секунд. Чим коротший процес сушіння, тим краще.

У деяких сушарках передбачено можливість перемикання швидкості повітряного потоку. Найчастіше трапляються моделі з двома режимами – класичним та турбо.

Нержавіюча сталь, анодований алюміній – міцні матеріали, що протистоять агресивним впливам. Сталь міцніший, зате алюміній дешевший. Пристрої з металевим корпусом використовуються в місцях, що не охороняються, з підвищеною прохідністю (громадські туалети, навчальні заклади). Нестача – висока ціна.

ABS-пластик – ударостійкий матеріал, який на відміну від пофарбованого металу не псується під впливом вогню від запальничок та сигарет.

Полікарбонат, поліпропілен – різновиди пластику. Такі матеріали обійдуться дешевше за попередні варіанти. Мінус – низька міцність. Ці рукосушителі підійдуть для маленьких кафе, офісів та інших місць із невеликим потоком відвідувачів.

Антивандальний захист – витримує удари та інші агресивні дії. Такий захист забезпечується металевим корпусом та якісним складанням приладу. Такі моделі можна впізнати за відсутностю деталей і вузлів, що стирчать, оскільки всі вони заховані в корпусі.

Бактерицидна лампа – вбиває віруси, грибки, бактерії й тим самим запобігає їхньому попаданню на шкіру. Сприяє більшій гігієнічності використання рукосушителя.

Захист від перегріву – автоматично вимикає сушарку при тривалій безперервній експлуатації. Продовжує термін служби пристрою.

Поворотне сопло – дає можливість сушити волосся та обличчя. Моделі з поворотним соплом використовуються в нічних клубах та інших розважальних закладах.

Регулятор потужності – дає змогу керувати споживанням електроенергії та налаштовувати роботу сушарки під індивідуальні уподобання користувача.

Режим «без нагріву» – забезпечує економію електроенергії, запобігає опікам та пересушуванню шкіри рук.

Фільтр очищення повітря – затримує пил та бактерії з повітря санвузла. У результаті руки висушують очищеним повітрям. Підвищує гігієнічність використання електрорушника.

Дозатор рідкого мила – служить для економії миючого засобу.

Таймер – дає змогу контролювати час подачі нагрітого повітря. Трапляється в пристроях із кнопковим включенням.

Цей показник впливає на зручність експлуатації сушарки для рук. Одиниця виміру – децибел (дБ). Чим тихіше працює прилад, тим краще. Рівень шуму залежить від потужності та виду рукосушителя, матеріалу корпусу та якості складання.

Варто враховувати, що низький рівень шуму властивий малопотужним моделям або дорогим приладам. «Тихі» сушарки (50-70 дБ) встановлюють у житлових приміщеннях, ресторанах, офісах, школах, SPA-салонах. Моделі з більш високим рівнем шуму підходять для санвузлів вокзалів, аеропортів, клубів та інших гамірних місць.

Цей параметр дає змогу оцінити здатність корпусу рукосушителя протистояти проникненню вологи всередину пристрою. Сушарка є електроприладом, який працює з мокрими руками та застосовується в приміщеннях із підвищеною вологістю. Тому такий пристрій має вологозахист, що забезпечує безпеку його експлуатації.

Ступінь вологозахисту вказується з допомогою буквено-цифрового коду IPXX (друга цифра означає рівень захисту від впливу води). Трапляються моделі з такими класами вологозахисту:

• IPX1 – захист від вертикальних крапель;
• IPX2 – захист від вертикальних крапель, що падають під кутом до 15°;
• IPX3 – захист від дощу та бризок, що падають вертикально або під кутом до 60°;
• IPX4 – захист від водяних бризок, що падають із будь-якого напрямку;
• IPX5 – захист від водяних струменів із будь-якого напрямку.

Потрібний клас вологозахисту сушарки визначають, з огляду на місця її встановлення. Так, для навчальних закладів купують моделі із класом захисту IPX5. Загалом, чим вищий клас вологозахисту, тим безпечніший пристрій.

За цим параметром судять, наскільки рукосушитель є безпечним для користувача. Існують електрорушники з такими класами захисту від ураження струмом:

• клас I – наявність основної ізоляції та заземлення корпусу електроприладу;
• клас II – наявність посиленої чи подвійної ізоляції, заземлення корпусу не потрібно.

Розміри сушарки для рук враховують, якщо прилад використовуватиметься в малогабаритному санвузлі. Для такого приміщення можна вибрати компактний пристрій.