Як вибрати велотренажер

Вид

Вертикальний – зустрічається найчастіше. Посадка на цьому велотренажері така ж, як і на велосипеді. Спортсмен спирається на сидіння і руками на кермо. Не рекомендується для людей із захворюваннями колін або хребта. Оптимальний варіант для занять спортом.

Горизонтальний – спортсмен знаходиться в позиціях лежачи або напівлежачи, що дає можливість зняти навантаження з хребта. Опора здійснюється на сидіння і спиною на спинку. Тренування на горизонтальному тренажері покращує циркуляцію крові. Такий тренажер займає більше місця, ніж вертикальний, і ціна його вище. Рекомендується людям із захворюваннями хребта.

Гібридний – компромісний варіант між попередніми видами. Спортсмен може тренуватися сидячи та лежачи. Такі тренажери зустрічаються рідко і дорого коштують.

Портативний – невелика конструкція з педалями, але без керма. Не підходить для спортивних тренувань і використовується в основному з метою реабілітації після травм. Переваги: компактність і низька ціна.

• Вертикальний велотренажер
• Горизонтальний велотренажер
• Портативний велотренажер

Клас

Велоергометр – різновид велотренажера для людей з різними захворюваннями. Він дозволяє з високою точністю задавати необхідне навантаження у ватах (Вт). Коштує значно дорожче звичайних тренажерів.

Професійний – призначений для тренажерних залів, а також для професійних спортсменів. Головна перевага – підвищена стійкість до зношування, що дає можливість його використовувати в режимі 24/7 (24 години на добу 7 днів на тиждень). Недолік – висока ціна.

Автономний – встановлюється в тих місцях, де відсутня електрика. Може працювати як на батарейках, так і на вбудованих генераторах.

Тип навантаження

Ремінний – навантаження регулюється шляхом натягу ременя, що охоплює маховик. Переваги: простота конструкції та низька ціна. Недоліки: нерівномірність навантаження, що негативно впливає на суглоби, а також швидкий знос вузлів велотренажера. На сьогодні ремінний тренажер – застарілий тип, тому має сенс підібрати більш сучасну модель.

Механічний (інерційний) – навантаження регулюється за допомогою колодкового захоплення маховика. Такі тренажери часто застосовуються при тренуванні спортсменів. Переваги: навантаження розподіляється рівномірно. Недоліки: шум від тертя колодок об диск, швидкий знос колодок.

Магнітний – навантаження регулюється шляхом переміщення магнітів до маховика. Така система рівномірно розподіляє навантаження і працює менш шумно, однак, ступінь навантаження невелика.

Електромагнітний – відрізняється від попереднього наявністю закріплених в одному положенні електромагнітів. Навантаження регулюється силою струму, що пропускається через котушки електричних магнітів. Переваги: плавність ходу, безшумність і широкий діапазон навантажень. Недоліки: висока вартість, необхідність підключення до мережі.

Важливо: для релаксації підійдуть механічні та магнітні моделі, в медичних цілях (профілактика захворювань, зміцнення судин і серця) – електромагнітні, для схуднення оптимальним варіантом стануть магнітні велотренажери.

Кількість рівнів навантаження

Кількість фіксованих рівнів навантаження варіюється від 4 до 30 і вище. Чим більше число рівнів, тим точніше можна підібрати необхідне навантаження. Навантаження змінюється або ступеневим способом, або безперервно (безступенева система).

• ступенева система – має кілька заданих величин навантаження. На відміну від безступеневої тут не можна встановлювати проміжні параметри навантаження.
• плавна система – дозволяє змінювати навантаження в широких діапазонах. Якісний варіант для людей з різною фізичною підготовкою.

Типи програм

Постійного пульсу – дозволяють автоматично підтримувати частоту пульсу на заданому рівні. При зниженні частоти пульсу навантаження буде збільшуватися, а при зростанні – знижуватися.

Постійного зусилля – зрівнює зусилля спортсмена із заданим навантаженням. Незалежно від частоти обертання педалей зусилля буде постійним. Така програма застосовується в тренажерах з магнітною або електромагнітною системою навантаження.

На час – дозволяє задавати час тренування. Система повідомить про її завершення звуковим сигналом або подасть інформацію на дисплей.

На відстань – дозволяє задавати відстань, яку планується «проїхати» за тренування. В процесі тренування на дисплей подається інформація про проходження дистанції, а по її завершенні – система повідомить написом або звуковим сигналом.

Quick Start («швидкий старт») – застосовується для підготовки організму до інтенсивних навантажень (розминка).

Cool Dawn («заминка») – використовується для розслаблення організму після інтенсивних вправ.

Власні програми – дозволяє записати в пам'ять велотренажера свої налаштування тренування (час заняття, рівень навантаження і т.д.). Такою функцією забезпечені дорогі моделі.

Важливо: кількість програм тренування варіюється від 1 до 127. Велике число програм дозволяє спортсмену точно підібрати оптимальний варіант. Крім того, більш ефективно тренуватися за спеціальною програмою («втрата ваги», «горбиста місцевість», «їзда по асфальту», «по ґрунту» і т.д.), ніж встановлювати величину навантаження самому.

Тип кардіо датчику

Кардіо датчик – пристрій для вимірювання пульсу. Дозволяє правильно розрахувати рівень навантаження для кожного спортсмена.

Існує кілька типів.

Вбудований – розміщується в кермі тренажера. Зустрічається досить часто. Це дозволяє постійно контролювати пульс, тримаючись руками за кермо. Перевага – не потрібно прикріплювати датчик до тіла.

Провідний – розміщується на тілі спортсмена (поясний, на палець, на мочку вуха, нагрудний) і з'єднується з комп'ютером велотренажера. Переваги: простота, надійність і низька ціна. Недолік: дроти сковують рухи спортсмена.

Види дротових датчиків:

• поясний – відрізняється від інших дротових датчиків тим, що меншою мірою обмежує руху спортсмена. Разом з тим він менш точний, ніж нагрудний. Зустрічається рідко;
• нагрудний – точно вимірює пульс, оскільки розташовується на близькій відстані від серця;
• кліпса на вухо – високоточний пристрій, що реагує на зміну світлопроникності мочки вуха (залежить від пульсу). Набула широкого поширення.

Бездротовий – існує в декількох різновидах (ті ж варіанти, що і в дротовому, за винятком кріплення «на палець»). Переваги: забезпечує найвищу точність вимірювання пульсу і не сковує рухи спортсмена. Недолік – дорожчий, ніж провідний.

Відображення інформації

На дисплеї комп'ютера велотренажера відображається інформація, пов'язана з тренуванням (частота пульсу, витрата калорій, відстань пробігу, поточна швидкість, середня швидкість і т.д.).

Особливе значення мають показники частоти пульсу. Ця інформація дозволяє правильно розрахувати рівень навантаження для кожного спортсмена. Дуже корисною буде і функція відображення частоти обертання педалей.

У різних моделей велотренажерів функціональність комп'ютерів може відрізнятися. Деякі пристрої здатні виконувати функції планшета (відтворення музики, відео і т.д.).

Оцінка показників

Body Fat – дозволяє оцінити вміст жирової тканини (у відсотках) в організмі спортсмена. Не відрізняється високою точністю.

Фітнес-оцінка – дозволяє оцінити швидкість відновлення організму. Така програма існує лише у тренажерів з датчиками пульсу.

Вага тренажера

Вага тренажера безпосередньо пов'язаний з його міцністю і надійністю. Тому професійні тренажери, що витримують значні навантаження, мають і більшу вагу. Крім того, масивні моделі незручні у використанні в умовах невеликої квартири та зустрічаються частіше у спортзалах.

Максимальна вага користувача

Як правило, велотренажери розраховані на людей масою до 100-130 кг. Якщо вага спортсмена перевищує цей показник, то рекомендується обирати професійні моделі.

Оснащення

Підключення до ПК – дозволяє переносити інформацію про результати занять на ПК або з комп'ютера встановлювати на тренажер програми тренувань. Така функція передбачена в дорогих професійних моделях.

Підключення до кардіографа. Кардіограф – пристрій, що відстежує роботу серця. Підключення велотренажерів до цього приладу особливо важливо для підготовки професійних спортсменів або при реабілітаційних тренуваннях.

Ремені на педалях – фіксують стопу, в результаті чого, м'язове зусилля ноги прикладається при русі педалі вгору.

Коліщатка – дозволяють легко переміщати тренажер з місця на місце.

Ніжки з регулюванням – регулювання положення тренажера відносно підлоги.

Також велотренажери можуть бути оснащені підставкою для склянки (пляшки), книжковою підставкою, вентилятором і т.д.

Важливо: купуючи велотренажер, варто провести «примірку» – сісти / лягти на нього, покрутити педалі й т.д. У більшості моделей передбачені регулювання сидіння і керма. Тому має сенс перевірити їх у дії, оскільки саме вони забезпечують комфорт.

Виробник

Не варто купувати велотренажери невідомих китайських брендів. Вони занадто швидко виходять з ладу, до того ж через невисоку (як правило) обертальну масу маховика просто не дають належного навантаження.

Групу непоганих за якістю велотренажерів становить продукція брендів Avanti, EnergyFIT, Kettler, Torneo, USA Style. Недоліками середніх за вартістю тренажерів можна вважати трохи неточні вимірювання комп'ютером показників пульсу, серцебиття. Зазвичай декоративне виконання бюджетних тренажерів залишає бажати кращого, в деяких моделях складно підігнати висоту сидіння для повної зручності.

Найдорожчими та, як правило, якісними є велотренажери AeroFIT, BH Fitness, Christopeit Sport, Cybex, Finnlo, HouseFit, LifeGear, NordicTrack, Precor, Reebok, Schwinn, Sports Art, Technogym, True Fitness, Tunturi, Vigor. Це авторитетні спеціалізовані виробники тренажерів. Їхня продукція повністю відповідає всім вимогам як професійних спортсменів, так і любителів покрутити педалі вдома «для себе». Серед тренажерів цієї групи легко можна підібрати модель для користувачів вагою понад 150 кг, що вкрай складно зробити в сегменті більш дешевих велотренажерів.