Як вибрати піч для лазні, сауни.

Піч банна – оснащена закритою каменкою (камені знаходяться всередині пристрою). Забезпечує температуру повітря 45-65°C при відносній вологості 50-65%.

Піч для сауни – забезпечується відкритою каменкою (камені лежать зверху печі). Забезпечує температуру повітря 90-100°C при відносній вологості 5-20%. У таких печах не передбачене регулювання конвективних потоків.

Зустрічаються печі з комбінованою кам'янкою (відкритою та закритою), що забезпечує різні режими розпарювання.

Парогенератор для сауни – виробляє пар за рахунок нагріву води за допомогою ТЕНа. Дає можливість регулювати температуру повітря та його вологість.

• Дров'яна піч
• Піч для сауни
• Парогенератор для сауни

Вид палива

Дров'яна – класичний варіант, який використовує відносно дешеве паливо. Така піч не залежить від електрики чи газу, що дозволяє використовувати її на дачі. Мінуси: висока пожежна небезпека, необхідність утилізації золи та періодичного чищення димоходу (раз на рік). Таку піч не можна розмістити у квартирі.

Електрична – вигідно відрізняється від дров'яної моделі компактними розмірами, простотою експлуатації та догляду. Дає можливість регулювати тепловий режим та час обігріву, не потребує димаря. Недоліки: висока вартість печі та електроенергії, при перебоях з електрикою пристрій працювати не буде. Електропроводка повинна витримувати підвищену вологість та високі температури.

Газова – за принципом дії нагадує дров'яну, але компактніша, простіша в догляді та швидше прогріває парилку. У такій печі передбачена автоматична підтримка температури. Мінуси: складний монтаж, висока ціна, у разі аварії на газопровідній магістралі, експлуатація даної печі буде неможлива (цей мінус нейтралізується, якщо пристрій працює на балонному газі).

Парилка (парна) – основна частина лазні, в якій приймаються лазневі процедури. Чим більший обсяг парильні, тим потужнішою має бути піч. Щоб дізнатися обсяг цього приміщення, слід перемножити його довжину, ширину та висоту.

Більшість дров'яних банних печей розраховано на приміщення об'ємом до 15-25 м³. У твердопаливних моделей для сауни цей параметр у середньому становить до 15-20 м³, а от електропечі можна підібрати під будь-яку кубатуру парильні – від 3 м³ до 66 м³. Більшість парогенераторів для сауни підходить для парних об'ємом від 6 до 26 м³.

При підборі потужності печі виходять із об'єму парильні лазні/сауни та тепловтрат від вікон, скляних дверей та інших холодних поверхонь. Вважається, що на 1 м³ обсягу лазні/сауни знадобиться 1 кВт потужності печі. При цьому на вікно з одинарним склом додають 3 м³ на 1 м² його площі, вікно з подвійним склом – 1.5 м³ на 1 м² . Для скляних дверей цей показник становить 1.2 м³ на 1 м².

У тепловтрати включається і матеріал, з якого побудована лазня/сауна. Об'єм приміщення множать на відповідний коефіцієнт:

• дерев'яні стіни (при товщині 100-140 мм) – 1.5;
• дерев'яні стіни (при товщині 200-240 мм) – 1.75;
• цегляні (кам'яні) стіни – 1.2;
• приміщення, обшите вагонкою з утеплювачем – 0.6-0.7.

У сумі цих показників (м^₃) і орієнтуються під час виборів печі. Для більш точного підрахунку потужності враховують конструкцію приміщення, наявність/відсутність припливної вентиляції та інші фактори.

Більшість дров'яних печей має потужність 15-30 кВт. Твердопаливні пристрої для сауни випускаються потужністю від 20 до 40 кВт, електропечі – від 4.5 до 30 кВт та більше. У парогенераторів для сауни цей параметр становить 4.5-22.5 кВт.

Важливо: рекомендується вибирати дров'яну піч для лазні/сауни із запасом за потужністю на 10-15%. Це дозволить уникнути роботи устаткування на межі своїх можливостей при швидкому прогріві лазні. Якщо ж йдеться про електричну модель, то запас за потужністю 10-15% захищає піч від перепадів напруги, а допуск у 20-25% буде потрібний, щоб швидко прогріти приміщення.

Підлоговий – класичний варіант, який зустрічається в більшості печей. Потужні моделі бувають лише підлоговими. Ці пристрої призначені для просторих лазень та саун.

Навісний – такі печі мають меншу потужність, ніж аналоги для підлоги й розраховані на невеликі приміщення.

Універсальний – дозволяє встановлювати піч на стіну та підлогу (потрібна стійка), а також підвішувати до стелі. Цей спосіб монтажу притаманний деяким малопотужним електропічам.

Ця характеристика дозволяє оцінити місткість резервуару для каміння, яким оснащена піч для лазні/сауни.

Камені забезпечують прогрівання парилки та підтримують у ній необхідний температурний режим. При нестачі каменів приміщення гірше прогріється, а витрата палива буде дуже високою. Якщо ж каміння буде надто багато, то піч дасть настільки інтенсивний жар і пару, що перебування в парній стане дискомфортним і навіть небезпечним для здоров'я.

Оптимальна вага каменів розраховується виходячи з таких даних:

• 1 людина витрачає 0.6-0.8 л води протягом години перебування у парилці;
• на 6 л води, що випаровується, повинно припадати 8 кг каменю;
• на 1 м³ парильні додатково додають 1.5 кг каменю (враховуються тепловтрати від дверей, вікон).

Вага каменів залежить від їхньої щільності (при однакових розмірах). Наприклад, щільність кварциту становить 2.6 г/см³, у хроміту аналогічний параметр досягає 4.5-4.8 г/см³. Зі зростанням щільності каменю підвищується його питома теплоємність. Відповідно, каміння з більшою щільністю знадобиться менше. Також кількість каменів залежить від їхнього розміру.

Існує середнє значення ваги каміння – 6 кг на 1 м³ парильні (при густині 2.75 г/см³ ).

Важливо: не рекомендується перевантажувати кам'янку, виготовлену із жаростійкої нержавіючої сталі. За високих температур така кам'янка деформується, що призведе до виходу печі з ладу.

Розміри

Піч для лазні/сауни купується з таким розрахунком, щоб пристрій займав не більше 1/4 загальної площі парилки. Отже, чим просторіша парна, тим більша піч.

Додатково

Топка без виносу – класичний варіант. Кам'янка розміщується безпосередньо в парній.

Виносна топка – довга конструкція, забезпечена дверцятами для закладки дров і з'єднується з кам'янкою. Таким чином, топка печі розташовується в передбаннику, а кам'янка – у парилці.