Як вибрати перев'язувальні матеріали

Перев'язувальні матеріали – медичні вироби, що захищають рани від пошкоджень, інфікування та інших негативних впливів довкілля. Прискорюють процес загоєння, надійно фіксують лікарські засоби на травмованій ділянці тіла. Використовуються при опіках, порізах, мозолях, подряпинах, переломах.

Вид

Бінт – смужка тканини, за допомогою якої накладають пов'язки та перев'язують рани.

Бінти поділяються на кілька категорій:

• марлевий – класичний білий бинт, має антибактеріальний ефект;
• еластичний – м'який та пружний, показаний при забитих місцях, вивихах, розтягуваннях, варикозі (компресійна терапія);
• гіпсовий – просочений гіпсовою масою, оптимальний для використання при переломах та забитих місцях (травматологія);
• полімерний – дозволяє знерухомити травмовану кінцівку. Легкий, вологостійкий, повітропроникний та гіпоалергенний перев'язувальний матеріал.

Пов'язка – смужка тканини чи нетканого матеріалу, призначена для захисту ран. Найчастіше просочується лікарськими засобами. Також пов'язка використовується для жорсткої фіксації травмованої частини тіла.

Існують такі різновиди пов'язок:

• атравматична – сітчасте полотно з антисептичним просоченням, сприяє загоєнню пролежнів, діабетичних виразок, ран із підвищеним ризиком інфікування;
• пластирна – забезпечена сорбційною подушечкою з бактерицидним просоченням, застосовується для догляду за післяопераційними ранами з високим ризиком інфікування, при незначних ушкодженнях шкіри;
• гідроколоїдна, гідрогелева – має шар, просочений колоїдною речовиною або гелем, що абсорбує ранове відокремлюване. Гідроколоїдна пов'язка змінюється раз на 2-5 днів, а гідрогелева може перебувати на рані до 7 днів. Але гідрогелевий виріб гірше вбирає виділення. Показання для застосування: пошкодження шкіри, пролежні, опіки, трофічні виразки.

Серветка – шматок тканини, просочений лікарською речовиною. Призначена для обробки рваних ран, що погано гояться. Ефективно зупиняє кровотечі.

Підкладка – підкладковий матеріал під синтетичні, компресійні та гіпсові шини та пов'язки. Підкладки допомагають лікувати травми та порушення опорно-рухового апарату.

Пластир – пов'язка, що застосовується на лікування нескладних травм. Корисний при мозолях, порізах, саднах.

Розрізняють такі типи пластирів:

• бактерицидний – просякнутий антисептиком, використовується для лікування невеликих ран;
• мозольний – показаний для лікування мозолів, при цьому одні вироби допомагають подолати сухі мозолі, а інші – зменшують тиск на мозоль і пов'язані з ним болючі відчуття;
• фіксуючий (лейкопластир) – не містить лікарських засобів, дає можливість зафіксувати канюлі, катетери, пов'язки, з'єднати краї рани;
• хірургічний – застосовується при ранах, у тому числі термічних, синдром діабетичної стопи. Такі матеріали підійдуть і для фіксації дренажних трубок та катетерів.

Вата – пухнаста маса, що застосовується при обробці ран антисептичними засобами, видаленні гною та крові, проведенні різних медичних маніпуляцій, у тому числі ін'єкцій та операцій.

Марлевий відріз – нагоді при виконанні перев'язок, фіксації ватних тампонів. Може використовуватись і для побутових потреб.

Кінезіо тейп – еластична стрічка на клейкій основі, яка має підтримуючу та терапевтичну дію. Покращує кровотік та лімфоток, зменшує больові відчуття, стабілізує суглоби, розвантажує м'язи та рівномірно розподіляє навантаження на них.

Форма випуску пластиру

Котушка – довжина пластиру не обмежена, дозволяє отримати стрічку потрібного розміру, виходячи з характеру пошкодження шкіри. Пластир на котушці можна використовувати багаторазово.

Смужка (стрічка) – продається в індивідуальній упаковці, кожен виріб має певну довжину. Розрахований на одноразове застосування. Поставляється в наборі або поштучно.

Кількість у наборі

Чим більше пластирів у наборі, тим дешевше коштуватиме ця лікарська форма (у перерахунку на одну штуку). У різних комплектах цей параметр складає 2-300 штук.

Стерильність

Стерильний – звільнений від бактерій. Ці вироби зазнали спеціальної обробки, яка спричинила загибель мікроорганізмів. Стерильними перев'язувальними матеріалами обробляють відкриті рани, закривають область очей після операції. З таких бинтів виготовляють мед тампони для зупинки кровотеч. Подібні матеріали мають термін придатності і коштують дорожче за нестерильні аналоги.

Нестерильний – таким матеріалом перев'язують закриті ушкодження, які передбачають контакту з раною. Нестерильні бинти широко використовуються для фіксації травмованої кінцівки до шини. У цих виробів немає терміну придатності.

Еластичність

Позначається у відсотках (%) . Зустрічаються перев'язувальні засоби, у яких цей параметр становить 30-170%. Чим більша розтяжність бинта, тим менший тиск виявляється на забинтовану частину тіла. Тиск визначається також кількістю шарів, силою та способом накладання бинтової пов'язки.

Низька (не менше 30%), середня розтяжність (не менше 100%) – забезпечує великий тиск при навантаженні та мінімальний під час спокою. Бинти низької розтяжності рекомендуються при тяжкій формі варикозної хвороби та сильних забитих місцях, бинти середньої розтяжності – при варикозному розширенні вен середньої тяжкості та після проведення склеротерапії.

Висока розтяжність (не менше 150%) – створює рівномірний тиск під час навантаження та спокою. Показання до застосування: початкова стадія варикозу, ліподермічна хвороба, спортивні травми, вивихи, синці, пухлини, профілактика варикозного розширення вен та розтягувань, травми кінцівок (дозволяє зафіксувати ділянку ураженого суглоба у статичному положенні).

Еластичний сітчастий трубчастий бинт – на відміну попередніх видів не вимагає намотування на кінцівку. Показаний при травмах м'яких тканин, переломах, захворюваннях суглобів.

Жорсткість полімерного бинта

Жорсткий – Найдосконаліша альтернатива гіпсовій пов'язці.

Напівжорсткий – на відміну від попереднього варіанта після затвердіння зберігає еластичність. У результаті можна накладати пов'язки різної жорсткості, виходячи з конкретної ситуації.

Особливості

Повітропроникний – забезпечує циркуляцію повітря, що запобігає появі мацерації (набухання шкіри через просочування рідиною), сверблячки та інших проблем зі шкірою.

Вологостійкий – дає можливість пацієнту приймати водні процедури без ризику намокання ран під пов'язкою.

Гіпоалергенний – не викликає алергію у пацієнта.

Виріз для катетера – передбачений у фіксуючих пластирях. Дозволяє легко та надійно зафіксувати пов'язку навколо катетера.

З абсорбуючою подушечкою – вбирає виділення із рани, оберігає її від додаткового травмування.

З гідроколоїдним шаром – абсорбує виділення з рани, прискорює загоєння пошкоджених тканин, зменшує болючі відчуття.

З саліциловою кислотою – розм'якшує мозоль шляхом руйнування шару ороговілих клітин. Такий пластир допомагає позбутися мозолі.

З іонами срібла – перешкоджає розмноженню мікроорганізмів і цим захищає рану від інфікування.

Фіксація

Застібка (кліпса) – дає можливість надійно зафіксувати бинт та відрегулювати компресію, але потребує певних навичок.

Липучка – дозволяє легко зафіксувати бинт, але порівняно швидко виходить із ладу.

Самофіксований – фіксується на тілі пацієнта без застібок та липучок.

Основа

Зазвичай зустрічаються перев'язувальні матеріали на тканинній та нетканій основі. Ці вироби не викликають алергію та забезпечують аерацію шкіри, запобігаючи її мацерації. Плівкові матеріали характеризуються водонепроникністю, а шовкові – оптимальні для людей із чутливою шкірою, у тому числі новонародженим.

Матеріал

Бінти

При виготовленні бинтів застосовують бавовну (іноді з добавками) або синтетичні матеріали.

Бавовняні бинти не подразнюють шкіру, «дихають» і підходять для щоденного застосування протягом тривалого часу. А ось бинти з синтетики дешевші і довговічніші. Також вони здатні витримувати значні та постійні навантаження. Тому синтетичними бинтами зазвичай користуються спортсмени на тренуваннях та змаганнях.

Пластирі

Пластирі та інші перев'язувальні засоби виготовляються найчастіше з бавовни, віскози, шовку, поліуретану, полімерів. Це гіпоалергенні та повітропроникні матеріали, а полімери мають ще й чудову вологостійкість.

Розміри

Вибір бинтів за довжиною та шириною залежить від масштабу рани. Орієнтовні параметри:

• 5 м х 10 см – бинти для несерйозних ушкоджень;
• 7 м х 14 см – для складніших випадків;
• 1 м х 8 см – розміри стандартних еластичних бинтів;
• 2 м х 8 см – еластичні бинти при травмах ліктьового або колінного суглоба;
• 50х5 см – стандартні розміри сітчастих бинтів.

За таким самим принципом підбираються пластирі та інші перев'язувальні матеріали.