Як вибрати засіб для миття посуду

Миючі засоби (детергенти) – хімічні препарати, які використовуються для миття і чищення посуду, побутової техніки, прибирання приміщень. Якісний миючий засіб повинен відповідати наступним вимогам:

• добре пінитись: від кількості піни залежить економічність його витрачання;
• бути розфасованим в безпечну упаковку, щоб дитина не змогла її відкрити, розлити або випити/проковтнути;
• не викликати алергію і бути максимально безпечним для здоров'я. Добре, якщо в його складі присутні речовини, що знімають подразнення і пом'якшувальні шкіру рук (силікон, гліцерин, алое вера).

Вид

Для ручного миття

Рідина/гель – зручна в експлуатації, добре очищує посуд навіть у холодній воді, приємно пахне, пом'якшує шкіру рук. Такий миючий засіб економічний: кілька крапель рідини дає рясну піну. Однак рідкі засоби дуже погано змиваються з поверхні посуду, в результаті чого на ній залишаються токсичні речовини.

Порошок (абразив) – ефективний миючий засіб, який підійде не тільки для миття посуду, але і для чищення раковини. В разі потрапляння на шкіру порошок не поглинається.

Недоліками цього виду миючого засобу є розсипчастість, застрявання дрібних частинок в мікротріщинах посуду, що ускладнює їх видалення при полосканні і наявність у складі отруйного А-ПАР (анионної поверхнево-активної речовини). Сам порошок також може дряпати посуд.

Важливо: рідкі та гелевидні засоби добре підійдуть для посуду з незначними забрудненнями, а ось для більш серйозних забруднень оптимальним вибором стануть порошкоподібні препарати.

Зверніть увагу:

• не бажано мити срібний або крихкий посуд засобами, якщо на їх упаковці немає відповідних написів;
• посуд з нержавіючої сталі і кераміки погано переносить використання порошків: вони дряпають його поверхню;
• оптимальний варіант для скляного посуду – рідкі миючі засоби.

Для посудомийних машин

При машинному митті не можна користуватись засобами, призначеними для ручного миття посуду. Рясна піна, яку дає «ручний» детергент знижує ефективність роботи посудомийки і може привести до її поломки.

Гель – найбезпечніший варіант: не викликає мікротріщини, пом'якшує воду, не окислює метал (в тому числі срібло). Швидко розчиняється, відмінно підходить для миття порцелянового посуду. Витрата – 15-33 мл на 1 цикл роботи машини.

Порошок – зустрічається найчастіше. Переваги і недоліки ті ж, що у аналогів для ручного миття. Витрата – 25-30 г на 1 цикл роботи машини.

Таблетки – найекономічніший і зручний вид миючого засобу. Витрата – 1 таблетка на 1 цикл роботи машини. Таблетку можна легко розділити на 2 або 4 частини – це дозволяє її використовувати дозовано. Таблетки можуть бути одношаровими (миючий засіб) і багатошаровими «З в 1» (детергент+ополіскувач+пом'якшувач).

Важливо: таблетку не бажано використовувати при короткому режимі миття, оскільки вона не встигне розчинитись. Також варто врахувати, що таблетка не підходить для дуже м'якої або дуже жорсткої води.

При митті посуду в машині використовуються додаткові засоби.

• Ополіскувач – запобігає появі на посуді плям і його тьмяніння через дуже жорстку воду, а також надає начинню блиск. Цей засіб утворює на поверхні посуду тонку водовідштовхувальну плівку – безпечну і не міняючу смак їжі. Витрата ополіскувача становить приблизно 0,5-0,7 л на 10-12 циклів.
• Пом'якшувач – розчиняє шкідливі речовини для посудомийки, тим самим запобігає появі накипу і солей кальцію на її нагрівальних елементах (ТЕН). По завершенні полоскання пом'якшувач змивається з поверхні посуду. Він заливається разом з миючим засобом. Кількість пом'якшувача визначається жорсткістю води.
• Освіжувач – усуває неприємні запахи і надає приємний аромат посудомийці і посуду. Витрата – близько 60 циклів.

Тип

З ароматизатором (віддушкою) – миючі засоби допомагають позбутись від неприємного запаху і надають свіжість вимитому посуду. Ці ароматизатори можуть бути як синтетичними, так і натуральними.

Запахи розрізняються за ступенем інтенсивності – це особливо важливо для людей, які страждають на алергію. Найбільш різким запахом володіють засоби, що мають на упаковці маркування «Свіжість». Менш інтенсивний аромат у лимонних та інших цитрусових ароматів. Далі йдуть фруктово-ягідні ароматизатори. Найлегший запах у засобів з ароматом алое. Порівняно нейтральними є яблучні аромати.

Важливо: не варто купувати засоби з яскраво вираженим запахом, оскільки такі ароматизатори рідко бувають безпечними.

Для дитячого посуду – миючі засоби повинні бути безпечними (не містити шкідливих речовин), не викликати алергію, не мати запаху, добре змиватись в холодній і гарячій воді. Важливо, щоб детергент можна було використовувати для різного дитячого посуду (чашок, тарілок, пластикових пляшок, силіконових сосок). Кращий варіант – органічні засоби.

Склад

Неорганічні

Основним інгредієнтом таких миючих засобів є ПАРи (поверхнево-активні речовини), які забезпечують видалення забруднень з поверхні. Однак вони негативно впливають на організм людини – в тому числі сприяють передчасному старінню шкіри, підвищують ризик інфарктів та інсультів, викликають алергію.

ПАРи існують в чотирьох видах:

• аніонні – дешеві і ефективні, але найнебезпечніші для здоров'я ПАРи. Вони можуть накопичуватись в організмі і викликати різні захворювання, наприклад, печінки, серця, нирок;
• катіонні – менш отруйні і мають бактерицидні властивості, але гірше справляються з забрудненнями;
• амфолітні – можуть впливати на організм як катіонні або аніонні ПАРи в залежності від середовища (кислотне або лужне);
• неіоногенні (неіонні) – найбезпечніші речовини, оскільки повністю розкладаються під час миття посуду.

Важливо: щоб знизити негативний вплив ПАРів (перш за все, аніонних), краще вибирати засоби, в яких їх зміст не перевищує 5%.

Піноутворення безпосередньо залежить від кількості в ньому ПАРів: чим краще піниться миючий засіб, тим більше в ньому цих речовин.

Крім ПАРів в неорганічних миючих засобах присутні і інші шкідливі речовини, такі як, фосфати, хлор, луги, триклозан.

Неорганічні детергенти можна розділити на дві групи.

• Слабколужні – містять ензими і відмінно підійдуть для посуду, який потребує дбайливого очищення. Вони використовуються для видалення легких забруднень при невисокій температурі (45-55°C).
• Сильнолужні – містять фосфати, натрієві карбонати, силікати, відбілювачі і досить ефективно справляються зі складними забрудненнями. В той же час вони сприяють виникненню корозії і подразнюють шкіру.

Особливості деяких речовин, що входять до складу неорганічних миючих засобів.

• Фосфати – токсичні речовини, що сприяють попаданню А-ПАР через шкіру в організм людини. Сприяють виникненню злоякісних пухлин.
• Хлор – здатний видалити дуже складні забруднення. Він добре відбілює посуд, але небезпечний для металевого, тонкого і крихкого посуду (мельхіор, срібло, нержавіюча сталь, кераміка, тонка порцеляна, кришталь, посуд з ручним розписом). Також хлор може викликати анемію, атеросклероз, руйнування структури волосся та інші захворювання.
• Триклозан – має сильну антибактеріальну дію. При цьому гинуть і корисні бактерії. Триклозан погано змивається з посуду і потрапляє в організм, викликаючи дисбактеріоз і алергію.
• Аромати і ферменти – можуть викликати алергію, подразнення дихальних шляхів, чинити негативний вплив на гормональну систему.

Органічні

Основу цих миючих засобів складають речовини рослинного походження, повністю розкладаються в процесі миття посуду. Органічні засоби безпечні для здоров'я: вони не роз'їдають шкіру, повністю змиваються з поверхні посуду, не викликають алергію.

Органічні засоби зазвичай більш концентровані, що дозволяє економно їх витрачати. Вони коштують дорожче, ніж неорганічні аналоги. У складі органічних засобів відсутні ПАРи, фосфати, штучні барвники та ароматизатори. Як добавки використовуються ефірні масла, екстракти цитрусових, спирт, лимонна кислота, алое вера, оцет та інші натуральні інгредієнти.

Важливо: органічні детергенти повинні мати на упаковці спеціальне маркування, наприклад, «ECO-GARANTIE».

Упаковка

Як правило, рідкі миючі засоби упаковуються в ємності із пластику – прозорі або непрозорі. Краще вибрати прозору упаковку, що дозволяє оцінити кількість і якість (густота, колір, наявність або відсутність осаду на дні) миючого засобу.

Пластиковий флакон часто оснащується дозатором для економічного використання засобу. Сам дозатор виконується у вигляді висувного ковпачка або відкривної кришки. Ємність з ковпачком важче відкрити – такий варіант більш безпечний, якщо в будинку є маленькі діти.

Порошок фасуються в циліндричні ємності, кришка яких має кілька великих чи маленьких дірочок. Краще зупинити свій вибір на кришці з маленькими отворами: вони дозволяють робити висновок про кількість миючого засобу у флаконі і не допускають висипання зайвої кількості порошку при необережному русі.

Ємність для миючих засобів має поглиблення з боків, які дозволяють її надійно тримати жирними або мокрими руками. Найчастіше зустрічаються ємності об'ємом 500 мл.

Додатково:

• на упаковці повинна бути представлена інформація про миючий засіб (склад, спосіб застосування, заходи безпеки);
• вибираючи засіб для миття, варто уважно вивчити його склад. Це допоможе вибрати найбезпечніший препарат;
• для захисту рук слід користуватися гумовими рукавичками при митті посуду;
• щоб позбутись від небезпечних речовин, що залишились на посуді після застосування рідких детергентів, необхідно 15 разів прополоскати її в чистій воді;
• не варто капати засіб на тарілку, краще додавати його на губку;
• використовуючи детергент, слід дотримуватись дозування, зазначеного в інструкції;
• бажано міняти губку якомога частіше і користуватись засобами, що мають сильні бактерицидні властивості;
• зберігати миючі засоби необхідно в місцях, недоступних для дітей.

Не слід змішувати детергенти, оскільки в результаті можуть утворитись токсичні речовини, що негативно впливають на організм. Тому бажано мати засоби не тільки для миття посуду, для догляду за побутовою технікою, а й для прибирання.